- •Суть і базові принципи туристсько-рекреаційного районування
- •Комплексність рекреаційного районування та його аспекти.
- •Рекреаційний район, як базова одиниця районування.
- •Умови та фактори рекреаційного районоутворення.
- •5. Визначальні риси процесу рекреаційного районоутворення.
- •14.Туристсько-рекреаційне районування Гірського Криму.
- •12.Рекреаційно-туристське районування України і.Смаля (2004)
- •13. Рекреаційно-туристське районування гірських територій.
- •15.Рекреаційне районування Карпат.
- •26 Рекреаційно-туристський потенціал Житомирської області
- •27. Рекреаційно-туристський потенціал Запорізької області
- •28. Рекреаційно-туристський потенціал Закарпатської області
- •29. Рекреаційно-туристський потенціал Івано-Франківської області
- •30. Рекреаційно-туристський потенціал Київської області
- •31. Аналіз рекреаційно-туристського потенціалу кіровоградської обл.
- •32. Аналіз рекреаційно-туристського потенціалу луганської обл.
- •33. Аналіз рекреаційно-туристського потенціалу львівської обл.
- •34. Аналіз рекреаційно-туристського потенціалу миколаївської обл.
- •35. Аналіз рекреаційно-туристського потенціалу одеської обл.
- •36. Аналіз трп Полтавської області
- •37.Аналіз т.Р.П. Рівненської області
- •38. Аналіз трпСумської області
- •39. Аналіз трп Тернопільської області
- •40. Аналіз трп Харківської області
- •41. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Херсонської області
- •42. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Хмельницької області
- •43. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Черкаської області
- •44. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Чернігівської області
- •45. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Чернівецької області
- •47 Тур рек районування за бейдиком
- •48 Гофовні районоутворюючі фактори при район світу
- •49 Районування за unwto
- •50 Характерні риси Африканського макрорегіону
- •56. Основні напрямки туристичної діяльності і туристичні центри Західної Європи
- •57. Основні напрямки туристичної діяльності і туристичні центри Центральної та Східної Європи
- •58. Основні напрямки туристичної діяльності і туристичні центри Південної Європи.
- •59. Основні напрямки туристичної діяльності і туристичні центри Середземномор,я.
- •60. Основні напрямки туристичної діяльності і туристичні центри Північної Америки.
- •66.Головні напрямки тур-рекреац діяльності в острівному районі Пд-Сх Азії
- •67.Рекреаційно-туристський потенціал країн Південної Азії
- •68. Особливості тур.Індустрії в державах і територіях Океанії
- •69.Сучасний стан і тенденції розвитку туризму в країнах Середнього Сходу
- •70. Головні туристичні центри країн Середнього Сходу
45. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Чернівецької області
Область належить до Карпатського туристичного району (Смаль)або Карпатсько-Подільського (Бейдик). Є безліч трактувать поняття туристичний потенціал. Туристичний потенціал складається з таких складових, як ресурси, інфраструктура і імідж. Але найважливішою складовою є ресурси які використовуються або можуть бути використані в тур індустрії.
Природні туристичні ресурси Одним з основних природних туристичних ресурсів даного району є рельєф. Його особливості обумовлюються розташуванням на території району гірського масиву Карпат, височина в межиріччі Прута і Дністра (північний схід Чернівецької області). Розвиткові спелеотуризму сприяє наявність на території печер, найбільшими з яких є Попелюшка, Піонерка, Буковинка. Виняткове значення для розвитку лікувально-оздоровчого туризму мають численні родовища мінеральних вод різного складу. Серед об'єктів природно-заповідного фонду, що можуть становити інтерес для іноземних туристів, є Вижницький національний природний парк.
Соціально-культурні туристичні ресурси. На стику української, молдавської, угорської, турецької та румунської культур формувалась архітектурна спадщина Чернівецької області. Особливо визначною вона є у м.Чернівці. Її представляють дерев'яні Миколаївська, Вознесенська і Спиридонівська церкви ХVІІ-ХVІІІ ст., Святодухівський кафедральний собор, Вірменська церква ХІХ ст., Миколаївський кафедральний собор, церква Успіння Богородиці ХХ ст., ратуша ХІХ ст., будівлі резиденції митрополита - нинішні корпуси Чернівецького національного університету, будинок музично-драматичного театру О.Кобилянської, житлові будинки старої частини міста. Однією з візиток не тільки області, але й України стала неприступна Хотинська фортеця ХV-ХVІІІ ст., на території якої створено архітектурний заповідник. На Буковині набуло значного поширення дерев'яне культове зодчество. Серед його зразків - церква Св. Іоанна Сучавського із дзвіницею (ХVІІІ ст., с. Виженка), церква Св. Миколая (ХІХ ст., смт. Путила). Інтерес з боку росіян, безперечно, викличе старообрядчеська церква ХХ ст. у Білій Криниці, іудеїв - синагоги Вижниці, поляків - костел у Сторожинці та ін
В області ведеться активна діяльність із розвитку транскордонного туристичного співробітництва в рамках Єврорегіону «Верхній Прут»( фінансується Світовим Банком і Євросоюзом). Ств реєсти тур-рек об'єктів . Кінний туризм( с.Іжівці), Введено в дію два підйомники.
Домінантою у туристичному розвитку є культурно-історично, оздоровчо-туриський, економічний напрямок.
46 аналіз рек-туриського потенціалу АР крим
Історико-культурні ресурси: На території Криму понад 11,5 тисяч пам'ятників історії, культури та архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій. Найбільш унікальні з них, наприклад, комплекс печерних міст і монастирів, генуезькі фортеці, святі місця різних конфесій та інші використовуються як туристичні об'єкти. - Ландшафтні ресурси: П'ять державних заповідників, 33 заказника, з них 16 загальнодержавного значення, 87 пам'яток природи, 13 з них загальнодержавного значення, 10 заповідних урочищ і т.п. - Лікувально-мінеральні ресурси: 8 родовищ мінеральних вод, 15 родовищ лікувальних грязей. - Територіальні ресурси: Більш 90% рекреаційних об'єктів сконцентровано на вузькій 3-х кілометровій прибережній смузі моря. У глибинних територіях (гірничо-передгірних) розміщені лише невеликі (до 100 місць), малокомфортабельні об'єкти, хоча в цій "Кримській Швейцарії" є всі необхідні умови і ресурси для рекреаційного освоєння високого рівня. Наявність туристських ресурсів, особливості вже існуючої інфраструктури дають можливість розвивати в Криму нетрадиційні форми туризму: спелеологічний, скелелазіння, кінний, велосипедний, дельтапланеризм, гірничо-пішохідний, винні та мисливські тури, вертолітні екскурсії, прогулянки на яхтах, підводні занурення з аквалангом, науковий і автотуризм.
