Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СРМодуль No. 2.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
437 Кб
Скачать
☆

Методичні вказівки:

Розглядаючи дану тему, студент повинен уяснити, що амортизація основних фондів — це процес перенесення авансової раніше вартості всіх видів засобів праці, на вартість продукції з метою її повного відшкодування. Для відшкодування вартості зношеної частини, основних фондів кожне з підприємств робить амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів спрацювання і старіння основних фондів.

Ці відрахування включають до собівартості продукції, а потім накопичують у спеціальному амортизаційному фонді, що служить відновленню основних фондів і є джерелом формування власних коштів підприємства. Амортизаційні відрахування обчислюють за нормами, які характеризують щорічний розмір відрахувань у відсотках до балансової вартості основних фондів. Розрахунки норм здійснюють централізовано за формулою:

, де

Ф - балансова вартість основних фондів (первісна чи відносна);

Л - ліквідаційна вартість основних фондів;

Ап - амортизаційний період основних фондів (строк служби).

Щорічну суму амортизаційних відрахувань на реновацію обчислюють множенням їхньої середньорічної вартості на відповідні норми амортизації та поправочний коефіцієнт до них, що враховує конкретні умови експлуатації.

Середньорічна вартість основних фондів (Фср.) визначається:

, де

Фп - вартість основних фондів на початок року;

Фв., Фвиб. - вартість основних фондів, що вводяться, вибувають;

К1, К2 - кількість повних місяців до кінця року.

Студентам потрібно знати, що діючий механізм амортизації основних фондів та нематеріальних активів визначається Законом України "Про оподаткування прибутку підприємства". Амортизації підлягають:

  • придбання основних фондів;

  • самостійне виготовлення основних фондів для власних потреб;

  • проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших поліпшень.

Методи амортизації основних фондів:

  1. Метод рівномірної (лінійної) амортизації передбачає використання однакових норм амортизації протягом амортизаційного періоду, відповідно 8, 40, 24, 60%.

  2. Метод подвійно-залишкової амортизації встановлюється через подвоєння норм, обчислених за методом рівномірної амортизації, але не щодо балансової, а щодо залишкової вартості основних фондів. Річна норма визначається діленням 100 на кількість років використання основних фондів.

  3. Кумулятивний метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнту. Кумулятивний коефіцієнт визначається діленням кількості років, що залишається до кінця очікуваного строку на суму чисел років його корисного використання.

Сума чисел років — це сума порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об’єкт (число років 4, сума чисел дорівнює: 1+2+3+4=10).

Амортизаційна політика — це цілеспрямована діяльність підприємства з вибору та застосування одного з можливих методів амортизації з метою макси-мізації обсягу власних фінансових ресурсів протягом амортизаційного періоду.

1.2. Самостійно розробити зрівняльну таблицю методів амортизації за такою формою:

Назва методу

Характеристика методу

Оцінка доцільності застосування

1.3. Контрольні питання:

  1. Дайте визначення амортизації основних фондів, її призначення.

  2. Що підлягає амортизації?

  3. Як поділяють основні фонди згідно норм амортизації?

  4. Охарактеризуйте методи амортизації.

  5. Визначте фактори, що обумовлюють обсяги амортизаційних відрахувань.

  6. Які фактори впливають на вибір методу амортизації?

1.4. Теми рефератів:

  1. Вибір методу амортизації та обґрунтування доцільності.

  2. Ремонт, модернізація і заміна діючих засобів праці.

  3. Спрацювання і старіння основних фондів.

1.5. Результати самостійної роботи оформити у формі:

  • конспекту

  • реферату

Література:

  1. Мазаракі А.А. та інші “Економіка торговельного підприємства” - К.,1999 р

  2. Брагін Л.А. “Торгове діло” – М, 2000 р.

  3. Бланк І.А. “Торговий менеджмент” – К., 1997 р.

  4. Івахненко В.М. “Економічний аналіз” – К., 1999 р.

  5. Брютіна М.С. “Економічний аналіз торгової діяльності” – М., 2000 р.

  6. Яковлєв Ю.П. Економіка торгівлі: Навч. посіб. – Херсон: Олді-плюс, 2004 р.