Склад і послідовність дій при розрахунку вартості машин та обладнання

Метод дисконтованих чистих доходів	Метод прямої капіталізації доходів
1	2
1. Виокремлюють (ідентифікують) машинний комплекс виробничої чи комерційної системи, що підлягає оцінці, та розраховують чистий дохід від функціонування цілої системи. При цьому, чистий дохід складається з чистого прибутку, амортизації та податку на прибуток.
2. Визначають поточну вартість виробничої системи за формулою: , де Е — чистий дохід, генерований усією системою та визначений на етапі 1; ST — залишкова вартість майна системи на кінець останнього року експлуатації машинного комплексу; F5 — функція одиничного ануїтету; F4 — функція поточної вартості грошової одиниці.	2. Визначають частину чистого доходу, який відноситься до земельної ділянки: , де ЕЗем — поточна вартість земельної ділянки у грошових одиницях базового року; r — реальна ставка дисконту.
	3. Визначають частину чистого доходу, яка відноситься до будинків та споруд: де SБуд.Спор. — поточна вартість будинку (споруди) у грошових одиницях базового року; КАм — коефіцієнт амортизації будинку (споруди).
3. Розраховують вартість машинного комплексу шляхом вирахування з вартості усієї системи вартість землі, будинків та споруд:	4. Методом залишку визначають частину чистого доходу, що відноситься до машинного комплексу: , де Е — чистий дохід від функціонування всієї виробничої чи комерційної системи.
	5. Методом прямої капіталізації визначається вартість машинного комплексу: , де КА.Маш — коефіцієнт амортизації (повернення капіталу) для машин та обладнання, які входять до складу машинного комплексу. Цей коефіцієнт визначається за формулою фактору фонду відшкодування (третя функція у таблицях додатку)
Якщо необхідно визначити вартість окремої машини чи одиниці обладнання у складі машинного комплексу, то розрахунок проводять за допомогою пайового коефіцієнта: , де γод. — коефіцієнт, частки даної машини чи одиниці обладнання у балансовій вартості машинному комплексі, можна також використовувати співвідношення ремонтної складності даної машини до загальної ремонтної складності машинного комплексу.

Описані методи дохідного підходу використовують у випадках, коли можливо розрахувати чистий дохід від тієї чи іншої виробничої системи і більшу частину цього доходу віднести до, так званих, бізнесо-утворюючих машин та обладнання. Як свідчить досвід, значна частина верстатного парку в цехах підприємств виробляє проміжну продукцію (деталі, вузли, напівфабрикати) чи виконує допоміжні роботи внутрішнього призначення (транспортні, складські, ремонтні), дохід від яких важко визначити.

Значні обмеження у використанні дохідних методів виникають також при відсутності надійної інформації щодо вартості земельної ділянки, будівель і споруд, а також через загальну економічну нестабільність та інфляційні процеси, що заважають прогнозуванню розмірів грошових потоків, витрат і процентної ставки доходів. За таких несприятливих умов важливого значення при оцінці машин та обладнання здобуває метод рівновеликого аналога. Він передбачає підбір функціонального аналога, який виконує однакові з оцінюваним об’єктом функції, хоча і може відрізнятися від нього продуктивністю, строком служби, якістю продукції та іншими показниками. У такому випадку слід також орієнтуватися на оцінку доходу від використання об’єкту оцінки, але лише на ту його частину, на яку він відрізняється від доходу об’єкту-аналога (функціонального аналога).

Вартість оцінюваного об’єкту виводиться з ціни об’єкту-аналога, за умови забезпечення їхньої рівної прибутковості (умова рівної ефективності):

, (7.15)

де Ц_А — ціна об’єкту-аналога;

И та И_А— річні експлуатаційні витрати об’єкту оцінки та його аналогу (без амортизації);

V ⁿ _A та V ⁿ _А.А — коефіцієнти амортизації об’єкту оцінки та його аналогу, розраховані через фактор відшкодування (F₃ додатку А);

Q та Q_A — річний обсяг продукції, яка виробляється за допомогою об’єкту оцінки та його аналогу.

Приклад. Визначити вартість гнучкого виробничого модуля виходячи з таких даних:

1. Вартість елементів модуля-аналога (в $):

• Металорізальний станок – 75 000

• Робот – 25 000

• Завантажуючий пристрій – 12 000

• Накопичувач оброблених деталей – 8 000

Разом : 120 000

2. Річні обсяги продукції у натуральному виразі аналогічного та оцінюваного модуля дорівнюють відповідно 180 000 та 187 000 деталей.

3. Річні експлуатаційні витрати (без амортизації) для аналога та об’єкта оцінки дорівнюють відповідно 1 470 000 та 1 520 000 $.

4. Ставка процента дорівнює 25%.

5. Фактор фонду відшкодування при строку служби модулів 7 років дорівнюють 0,066.

Відповідно до методу рівновеликого аналогу вартість гнучкого виробничого модуля дорівнює: