Склад і послідовність дій при розрахунку вартості машин та обладнання

Метод дисконтованих чистих доходів	Метод прямої капіталізації доходів
1. Виокремлюють (ідентифікують) машинний комплекс виробничої чи комерційної системи, що підлягає оцінці, та розраховують чистий дохід від функціонування цілої системи. При цьому чистий дохід складається з чистого прибутку, амортизації та податку на прибуток
2. Визначають поточну вартість виробничої системи за формулою: , де Е — чистий дохід, генерований усією системою та визначений на етапі 1; ВТ — залишкова вартість майна си­стеми на кінець останнього року експлуатації машинного комплексу; F5 — функція оди­ничного ануїтету; F4 — функція поточної вартості грошової одиниці	2. Визначають частину чистого доходу, який відноситься до земельної ділянки: , де Езем — поточна вартість земельної ділянки у грошових одиницях базового року; r — реальна ставка дисконту
	3. Визначають частину чистого доходу, яка відноситься до будинків та споруд: , де Вбуд.спор — поточна вартість будинку (споруди) у грошових одиницях базового року; Кам — коефіцієнт амортизації будинку (споруди)
3. Розраховують вартість машинного комплексу вирахуванням із вартості усієї системи вартості землі, будинків та споруд:	4. Методом залишку визначають частину чистого доходу, що відноситься до машинного комплексу: , де Е — чистий дохід від функціонування всієї виробничої чи комерційної системи
	5. Методом прямої капіталізації визначається вартість машинного комплексу: , де Ка.маш — коефіцієнт амортизації (повернення капіталу) для машин та обладнання, які входять до складу машинного комплексу. Цей коефіцієнт визначається за формулою фактора фонду відшкодування (F3 — третя функція у таблицях додатку)

Закінчення табл. 7.2

Метод дисконтованих чистих доходів	Метод прямої капіталізації доходів
Якщо необхідно визначити вартість окремої машини чи одиниці обладнання у складі машинного комплексу, то розрахунок проводять за допомогою пайового коефіцієнта: , де γод — коефіцієнт, частка даної машини чи одиниці обладнання у балансовій вартості машинного комплексу; можна також використовувати співвідношення ремонтної складності даної машини до загальної ремонтної складності машинного комплексу

Описані методи дохідного підходу використовують у випадках, коли можливо розрахувати чистий дохід від тієї чи іншої виробничої системи і більшу частину цього доходу віднести до машин та обладнання. Як свідчить досвід, значна частина верстат­ного парку в цехах підприємств виробляє проміжну продукцію (деталі, вузли, напівфабрикати) чи виконує допоміжні роботи внутрішнього призначення (транспортні, складські, ремонтні), дохід від яких важко визначити.

Значні обмеження у використанні дохідних методів ви- никають також за відсутності випробуваного джерела ін- формації щодо вартості земельної ділянки, будівель і споруд, а також через загальну економічну нестабільність та інфля- ційні процеси, що заважають прогнозуванню розмірів гро- шових потоків, витрат і процентної ставки доходів. За таких несприятливих умов важливого значення для оцінки машин та обладнання набуває метод рівновеликого аналога. Він передбачає вибір функціонального аналога, який виконує од- накові з оцінюваним об’єктом функції, хоча і може відріз- нятися від нього продуктивністю, строком служби, якістю продукції та іншими показниками. У такому випадку треба також орієнтуватися на оцінку доходу від використан- ня об’єкта оцінки, але лише на ту його частину, якою він від- різняється від доходу об’єкта-аналога (функціонального ана- лога).

Вартість оцінюваного об’єкта виводиться з ціни об’єкта-аналога за умови забезпечення їхньої рівної прибутковості, або рівної ефективності (детальніше див. [3] на с. 167 цього посібника):

, (7.15)

де Ц_а — ціна об’єкта-аналога; В та В_а — річні експлуатаційні витрати об’єкта оцінки та його аналога (без амортизації); Vⁿ_a та Vⁿ_а.а — коефіцієнти амортизації об’єкта оцінки та його аналога, розраховані через фактор відшкодування (F₃ додатка А); Q та Q_a — річний обсяг продукції, яка виробляється за допомогою об’єкта оцінки та його аналога.

Приклад 7.4

Визначити вартість гнучкого виробничого модуля виходячи із таких даних:

1. Вартість елементів модуля-аналога ($):

• Металорізальний верстат — 75 000

• Робот — 25 000

• Завантажувальний пристрій — 12 000

• Накопичувач оброблених деталей — 8000

Разом 120 000

2. Річні обсяги продукції у натуральному виразі аналогічного та оцінюваного модуля дорівнюють відповідно 180 000 та 187 000 деталей.

3. Річні експлуатаційні витрати (без амортизації) для аналога та об’єкта оцінки дорівнюють відповідно 1 470 000 та 1 520 000 $.

4. Ставка процента дорівнює 25 %.

5. Фактор фонду відшкодування у разі строку служби модуля 7 років дорівнює 0,066.

Відповідно до методу рівновеликого аналога вартість гнучкого виробничого модуля дорівнює:

Л ітература

1. Бурмистров Н. П., Коровин С. Ф. Оценка, анализ и планирование технико-экономического уровня производства. — К.: Техника, 1986. — 77 с.

2. Синк Д. С. Управление производительностью: планирование, измерение и оценка, контроль; повышение / Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1989. — 528 с.

3. Оценка рыночной стоимости машин и оборудования. Серия «Оценочная деятельность»: Учеб. пособие. — М.: Дело, 1998. — 240 с.

4. Саприцкий Э. Б. Методология оценки стоимости промышленного оборудования. — М.: Ин-т промышленного развития (ИнформЭлектро), 1966. — 64 с.

5. Ковалев А. П. Оценка стоимости активной части основных фондов.: Учеб.-метод. пособие. — М.: Финстатинформ, 1997. — 175 с.

6. Пономарев В. В. Ценообразование в международной капиталистической торговле машинами и оборудованием. — М.: Всесоюзная академия внешней торговли, 1984. — 168 с.

7. Оценка машин и оборудования: Учеб. пособие / Под ред. В. П. Антонова и др. — М.: Ин-т оценки природных ресурсов, 2000. — 339 с.

8. Оценивая машины и оборудование / Под ред. Дж. Алико. Перевод избранных глав подготовлен Институтом экономического развития Всемирного банка при содействии Российского общества оценщиков, 1995.

РОЗДІЛ 8

НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ ТА МЕТОДИ ЇХ ОЦІНКИ

Основні поняття розділу:

• Інтелектуальна власність.

• Нематеріальні активи.

• Портфель нематеріальних активів.

• Менеджмент нематеріальних активів.

• Науково-технічна продукція та науково-технічна інформація.