1.2. Форма правління: поняття і види.

Форма правління – це спосіб організації державної влади, який засвідчує особливості статусу глави держави.

Існує три основних форми правління:

1) Монархія;

2) Республіка;

3) змішана форма правління, яка поєднує в собі як республіканські, так і монархічні елементи.

У свою чергу змішана форма правління може існувати як в умовах республіканської монархії, коли глава держави обирається, так і в умовах монархічної республіки, коли глава держави (президент) набуває монархічних рис і стає незмінним.

Щодо республіканської монархії, то загальновідомим є факт наявності принципу виборності глави держави як одного з основних принципів існування республіки. Однак в історії було декілька випадків, коли обирали монарха. Так, своєрідна «виборна монархія» була характерна для наддержави середньовічної Європи - Речі Посполитої. В її умовах монарх (король) обирався на засіданнях сейму. У 1613 році на Земському соборі царем Московії було обрано Михайла Романова. Крім того, загальновідомо, що главою держави Об'єднаних Арабських Еміратів є обраний емірами та шейхами раїс Халифа Аль Нагаян. Наявність обраного глави держави передбачає певний республіканський елемент, тоді як окремі емірати - Абу-Дабі, Шарджи, Дубай, Аджман, Уммель-Кайвайн, Ель-Фуджайра та Расель-Хайма - є необмеженими монархіями.

Прикладом монархічної республіки є КНДР, де існував незмінний президент Кім Ір Сен, а також сучасний Туркменістан, де править незмінний президент туркмен-баши С. Ніязов[14, c 127-128].

1.3. Форма державно-територіального устрою

Існує декілька назв територіальної організації суспільства, яка є одним з елементів форми держави. Найвідомішими з них є форма державного устрою, форма територіального устрою, форма територіально-політичного устрою, форма адміністративно-територіального устрою тощо.

Найпоширенішими з них є перші дві назви, а, отже, задля усунення методологічної плутанини ми об'єднаємо ці поняття в одне - форму державно-територіального устрою.

Форма державно-територіального устрою - це територіальна організація влади, що відображає характер взаємовідносин держави в цілому з її складовими частинами.

З формою державно-територіального устрою пов'язане таке явище, як міждержавні об'єднання.

Міждержавне об'єднання - це союз держав, утворений на основі міждержавного договору з метою економічної та політичної інтеграції держав-учасниць.

Існують різні погляди на останні. Так, А. Венгеров наголошує на тому, що до міждержавних об'єднань належать імперія, конфедерація, спілка і співдружність1. Водночас В. Протасов вважає, що конфедерація є формою державно-територіального устрою. О. Скакун до міждержавних об'єднань відносить конфедерацію та співдружність, а Р. Мухаєв - конфедерацію, співдружність та співтовариство.

Водночас чітко доведено, що унітарні держави та федерації є формою державно-територіального устрою.

Виходячи з викладеного, слід мати на увазі, що в умовах суверенітету центральних органів держави, ми маємо справу з державою, а отже, і з формою державно-територіального устрою. У цьому випадку до зазначеної форми належать унітарні держави та імперії (виключний суверенітет центру), а також федерації (змішаний суверенітет центру та суб'єктів федерації). Якщо ж суверенітету центру немає, то в цьому випадку ми маємо справу з міждержавними об'єднаннями.

Проте іноді назва не обов'язково відображає реальність. Так, конфедерація і унія можуть або мати обмежений суверенітет центру, або ні. У першому випадку вони будуть державами, а в іншому - міждержавними об'єднаннями. Тому конфедерації та унії слід вважати державоподібними об'єднаннями.

Отже, існує три різновиди держав за формою державно-територіального устрою: