Підготовка до роботи:

1. Досліджувати теоретичний матеріал про різновиди напівпровідникових діодів I стор. 105-115, II стор. 71-93.

2. Накреслити в зошитах схеми рис.2.1, 2.2, 2.3 для проведення досліджень.

3. Питання до письмового колоквіуму перед лабораторною роботою.

1. Порівняльна характеристика ВАХ германієвого і кремнієвого діодів.

2. Універсальні ( високочастотні) діоди. Особливості технології виготовлення.

3. Напівпровідникові стабілітрони. Їхні параметри і характеристики.

4. Схема і принцип дії стабілізатора на н/п стабілітроні.

5. Тунельний і обернений діоди, їх ВАХ і сфера використання.

6. Імпульсні діоди і перехідні процеси в них. Способи підвищення швидкодії діодів.

7. Варікапи. Способи підвищення добротності варикапів.

8. Фізичні процеси в невипрямних і випрямних контактах «метал-напівпровідник».

Порядок виконання роботи:

1. Зібрати схему (рис. 2.1) для дослідження напівпровідникового стабілітрона з відомим маркіруванням.

2. Зняти зворотну гілку ВАХ згідно методики визначення характеристики діодів. Результати дослідження записати в таблицю.

Таблиця 2.1.

	0	2	4	6	8	10	…

Рис 2.1

Отриману напругу стабілізації порівняти з довідником. При наближенні до ділянки стабілізації крок вимірів варто істотно зменшити для більш точного відображення ВАХ приладу. Зворотна напруга підвищується до значення, при якому струм через прилад не повинен перевищувати I_CT.max (за довідником).

2. Виконати аналогічні виміри і заповнити таблицю 2.2 для невідомого стабілітрона I_CT.max ≤150 mA

Таблиця 2.2

	0	5	10	…

2.3 Відповідно до результатів п.п. 2-3 накреслити ВАХ досліджуваних стабілітронів, використовуючи які, визначити параметри стабілітронів: (ширину ділянки стабілізації), диференціальний опір у точці .Для визначення задатися приростом

2.4 Зібрати схему параметричного стабілізатора постійної напруги на стабілітроні невідомого маркірування (рис. 2.2).

Для виміру вхідної напруги стабілізатора варто використовувати вольтметр V₂, якого необхідно підключити до вихідних гнізд 10 правого блоку живлення. Для виміру вихідної напруги стабілізатора необхідно використовувати цифровий вольтметр, якого необхідно підключити до стабілітрона, де звичайно підключається вольтметр V₂

2.5 Підбираючи напругу правого блоку живлення U₂ і значення обмежуючого опору R₂ установити на вході стабілітрона напругу U_CT, що було визначено в п. 2. Збільшуючи, а потім зменшуючи щодо цього значення вхідну напругу, зняти стабілізаційну характеристику пристрою , заповнивши таблицю 2.3.

Рис2.2

Таблиця 2.3

	0	1	2	3	4	5	6	…	30

2.6 Накреслити отриману стабілізаційну характеристику і розрахувати коефіцієнт стабілізації за зразком на рис. 2.3

2.7 Зібрати навісним монтажем схему, використовуючи стабілітрон Д815A, одержати і замалювати осцилограми на дільницях АВ, ВС, АС, визначити U_CT.

АС – вхідна напруга, ВС – напруга на діоді, АС – напруга на стабілітроні.

Змінна напруга 10 В подається від стенда (відповідні гнізда позначені на лицьовій панелі). Баластовий резистор можна одержати у викладача, або скористатись магазином опорів стенда R₁чи R₂

Загальний вид осцилограм

Звіт:

1. Схеми.

2. Таблиці.

3. Графіки.

4. Осцилограми.

5. Розрахунок і .

6. Висновки.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3