5. Зв’язок епізоотології з іншими науками
Епізоотологія тісно пов'язана з цілим рядом інших дисциплін, які мають безпосереднє відношення до проблеми заразних хвороб. Найбільш тісно епізоотологія пов'язана з вірусологією і мікробіологією, які разом з імунологією надають епізоотологам засоби діагностики, специфічної профілактики та лікування.
Використовуючи методи клінічної діагностики, вдається розпізнати основні риси клінічного прояву заразної хвороби. Терапія і фармакологія розробляють засоби та методи лікування, які з успіхом використовуються для надання допомоги тваринам при окремих заразних хворобах.
За допомогою методів патологічної фізіології і патологічної морфології вивчається інфекційний (інвазійний) процес - динаміка захисно-пристосувальних реакцій організму у відповідь на проникнення збудника інфекції (інвазії). Вивчення патологічних процесів, які відбуваються в організмі, багато в чому сприяє розумінню патогенезу хвороби, що є важливим не тільки для діагностики і лікування, але й для розробки ефективних заходів боротьби з хворобами.
Профілактичні і протиепізоотичні заходи епізоотологія розробляє з урахуванням питань зоогігієни, ветеринарної санітарії та організації ветеринарної справи. Важливе значення має статистика, яка сприяє виявленню епізоотологічних закономірностей.
Зоонози - заразні хвороби, спільні для людей і тварин, епізоотологія вивчає в тісному контакті з епідеміологією. Поява, поширення і згасання більшості інфекційних хвороб безпосередньо пов'язані з природними та економічними (господарськими) умовами. Звідси випливає необхідність тісного зв'язку епізоотології з географією і економікою. Для своєї роботи епізоотологія використовує також дані зоології і паразитології.
Епізоотологія як наука розвивалась у нерозривному зв'язку з розвитком біології, фізики, хімії та інших наук. Кожний етап історії епізоотології був зумовлений конкретною історичною ситуацією, яка визначалась соціально-економічними умовами, господарською діяльністю людини.
Рис. 2 - Зв’язок епізоотології з іншими науками
Охорона людей від хвороб, спільних для людей і тварин
Інфекційних хвороб тварин відомо дуже багато - понад 200. З 1984 р. МЕБ та ВООЗ розділили їх за значимістю на 3 списку (А, В, С). Списки коригують на щорічних сесіях МЕБ відповідно до змін епізоотичної ситуації або досягненнями в боротьбі з тими чи іншими хворобами. За даними на 2011 р., в групу «А» включено 15 хвороб, що характеризуються дуже швидким поширенням. При їх появі країни - члени МЕБ повинні повідомляти у встановлені терміни штаб-квартиру в Парижі. До групи «В» віднесено 88 хвороб зі порівняй тельно повільним розповсюдженням, звіт про реєстрацію кото рих країнам - членам МЕБ необхідно посилати 1 раз на рік. По інших хвороб (групи «С») реєстрація на міжнародному рівні не обов'язкове.
7. Економічні збитки від інфекційних хвороб
При несвоєчасному або неякісному проведенні ветеринарно-профілактичних та протиепізоотичних заходів тваринництво може понести великий економічний збиток від інфекційних хвороб, який складається в основному з втрат: від падежу, знищення та вимушеного забою тварин, утилізації трупів і відходів; зниження продуктивності тварин унаслідок їх захворювання; недоотримання приплоду через перехворювання і безпліддя тварин; втрати племінної цінності тварин; через зменшення (вибракування) кількості та якості продукції і сировини; а також витрат на проведення спеціальних ветеринарних заходів.