Їжа закінчена Пауза під час їжі

На офіційних прийомах типу "сніданок", "обід", "вечеря" усі блюда по­дають офіціанти. Вони також наливають вина у певній послідовності за­лежно від блюд, які подаються. Обслуговування починається з гостя, який сидить праворуч від господаря. Якщо офіціантів двоє або більше, то об­слуговування починається одразу з обох кінців столу. Офіціант з правої сторони наливає напої, подає і прибирає тарілки. З лівої сторони офіціант подає хліб, а також гарячі блюда з підносу. Офіціант або сам кладе на тарілку шматок, наприклад м'ясо і гарнір, або пропонує це зробити гостю. В останньому випадку страву беруть роздавальною ложкою, яка знахо­диться в лівій руці, притримуючи виделкою, яку тримають правою рукою. Власні столові прибори з цією метою використовувати не можна.

У випадку, коли запропоноване блюдо не підходить гостю з будь-яких причин (медичних або релігійних), його треба або не їсти зовсім, або з'їсти лише ту його частину, яку можна. Через деякий час за допомогою столових приборів треба дати відповідний знак офіціанту, не пояснюючи причину.

Будь-яке гаряче блюдо, крім рідкого, їдять за допомогою виделки й ножа. Ніж не подають до омлетів, сирників, пельменів, вареників, макаронів. Для риби існує спеціальний ніж, але її, як правило, не ріжуть, а розчленовують. Ножем ріжуть лише жорстку рибу, наприклад балик або вугря.

Хліб беруть не виделкою, а рукою. Брати рукою зі спільного блюда можна також фрукти (ненарізані), печиво, пиріжки, грудковий цукор. Не слід відкушувати від цілого шматка хліба, його потрібно відламувати лі­вою рукою маленькими шматочками. Так же слід чинити, якщо намазу­ють хліб маслом, паштетом, кладуть на нього ікру, тобто потрібно нама­зувати не цілий шматок хліба, а відламаний.

Ніколи не можна підносити ніж до рота. Брати на виделку потрібно стільки, скільки на ній може вільно поміститися. Якщо під час їжі падав виделка або ніж, треба попросити інший прибор, не надаючи значення тому, що трапилось. Узагалі краще робити помилки, ніж намагатися їх виправити, привертаючи увагу оточуючих.

Не можна класти їжу на тарілку безладно. Посередині, ближче до правої частини тарілки, кладуть м'ясо або рибу, трохи нижче - гарнір, справа - приправу, зліва - місце для відходів. Не можна випльовувати кістки та інше на тарілку, кістку слід дістати із рота на виделку, притуле­ну до рота, а потім покласти її на тарілку. Фруктові кісточки треба діста­вати із рота непомітно на ложку.

Не повертайтеся спиною до іншого, якщо маєте намір поговорити з сусі­дом. Не розмовляйте з іншим через сусіда. Не робіть ніяких зауважень що­до страв, які подаються. Не критикуйте те, що подається до столу. Не кори­стуйтеся за столом зубочисткою, якщо в цьому немає потреби. У крайньому випадку зробіть це непомітно. Не залишайте чайну ложку в склянці чи чаш­ці. Після того, як чай чи кава розмішані, покладіть її на блюдце.

Існують загальні правила подачі та прийому напоїв. Прийоми почина­ються з аперитиву. Аперитив у перекладі з французької - це слабкий горі­лчаний напій, який викликає апетит. У більш широкому сенсі це своєрідна частина прийому перед офіційним запрошенням до столу. Він дає можли­вість почекати на гостей, які затримались, а тим, хто зібрався, - провести час у невимушеній бесіді. На аперитив подають або прохолодні напої, або сухе вино міцністю до 16 градусів. Можна подати міцні напої, але вони повинні бути розбавленими: віскі - содовою, джин - тоніком, мартіні - со­ком та льодом у пропорції 1:3. У якості аперитиву придатні будь-які вина, крім рожевих і червоних. Особливо пасують вермут, мадера, херес.

Напої подають до столу залежно від замовлених блюд. До закусок подається горілка (охолоджена), до супу - херес (подавати необов'язко­во), до гарячих рибних страв - біле сухе вино (охолоджене), до гарячих м'ясних блюд, сиру - червоне сухе вино (кімнатної температури). Десер­ті вина подають лише до десерту. Шампанське, як прийнято на Заході, подають перед десертом (або починають урочистості лише в Новий рік, на весіллі або урочистому ювілеї). Коньяк, лікер, ром подають частіше до морозива, чаю, кави, фруктів. Ці напої не закушують солоним і перед подачею до столу не охолоджують. Охолодженими п'ють горілку, настойки, шампанське, біле вино.

Для різних напоїв використовують різні чарки. Чим міцніший напій, РИМ менша чарка. Виключення складають лікери, які подають у спеціальних маленьких лікерних чарках. Для шампанського подають келихи на високих ніжках, фужери, плоскі шампанки на високій ніжці. Біле вино слід і під: шати в таких же сосудах. Для сухого червоного вина рекомендуються чарки на коротших ніжках. Для коньяку - чарки конусоподібної форми, розширені донизу, на маленькій ніжці. Горілку подають у маленьких чарках школи у стопках.

Невеликі чарки тримають за ніжку, стакани - ближче до денця. Більші келихи слід брати за основу чаші трьома пальцями: великим, середнім і вказівним. Якщо в келиху - охолоджене біле вино або охолоджене шампанське, його тримають за ніжку. Чарку з коньяком, щоб зігріти напій і зробити його більш ароматним, треба розмістити між середнім і безімен­ним пальцями руки.

Як вина, так і міцні напої (ром, лікер, коньяк) п'ють повільно, малень­кими ковтками, смакуючи. Келихи наповнюють вином наполовину, а то й менше, спеціальні коньячні чарки, зі звуженим верхом - на чверть, чарки з горілкою - не більше, ніж на три чверті, віскі наливають у спеціальні масивні стакани з товстим дном максимум на третину.

Якщо існує необхідність відмовитись від міцного напою, це треба зробити тактовно, не привертаючи до себе увагу. При подачі напою слід, нічого не говорячи, простягнути руку над келихом або просто ска­зати обслуговуючому "Вина не треба, дякую Вам". Якщо напій був уже налитий у ваш келих, його просто не потрібно торкати: ви зовсім не зобов'язані його пити.