5.6. Формули

Формули, за винятком тих, які є в додатках, мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, що друкуються на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають (1).

Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках, наприклад: ...у формулі (1). Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка, наприклад: ...у формулі (В.1). Можлива нумерація формул у межах розділу. В цьому разі номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад: (3.1), (3.3).

У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою.

Пояснення кожного символу слід подавати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися зі слова «де».

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

5.7. Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен подавати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в курсовій роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому випадку, коли в них є матеріал, не включений до останнього видання. Також слід посилатися на офіційні сайти Інтернет, з яких було використано інформацію.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке подане посилання в дипломній роботі.

Посилання подаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад, [4, с. 35]) і лише після квадратної дужки ставиться крапка, що відображає закінчення цитати з посиланням.

­ 5.8. Оформлення списку­ в­ик­о­ри­станих ­джерел

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апа­рату, котрий містить бібліографічні описи використаних дже­рел і розміщується після висновків. У ході виконання магістерської (дипломної, бакалаврської) роботи обов’язковою вимогою є використання матеріалів офіційних сайтів Інтернету, не менше 10 посилань.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні дисертацій), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно да­вати відповідно до вимог державного стандарту з обо­в`яз­ко­вим наведенням назв праць. Зо­кре­ма, потрібну ін­фор­ма­цію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стан­дар­тів: з метою приведення Переліків та форм документів, що використовуються при атестації наукових та науково-педагогічних працівників, запроваджених наказом Вищої атестаційної комісії України від 29 травня 2007 р. № 342, у відповідність до наказу ВАК України від 05.10.2007 р. № 629, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 15.10.2007 р. № 1174/14441, наказу ВАК від 03.12.2007 р. № 845, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 18.12.2007 р. № 1377/14644, та державного стандарту України ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”