3.Завдання внутрішньогосподарського контролю
Завдання, що виконуються в системі внутрішньогосподарського контролю, наступні:
надання інформації про процеси, що відбуваються;
надання допомоги в прийнятті найбільш доцільних управлінських рішень;
оцінка правильності прийнятих рішень, своєчасності і результативності їх виконання;
своєчасне виявлення та усунення умов і факторів, які заважають ефективному здійсненню виробництва;
коригування діяльності суб'єкта господарювання та його структурних підрозділів.
Більш конкретно завдання внутрішньогосподарського контролю проявляються у здійсненні контролю за:
організацією пропускного режиму на підприємстві щодо дотримання режиму ввезення та вивезення матеріальних активів і готової продукції;
своєчасним та повним оприбуткуванням запасів у день їх надходження, складанням документів на їх оприбуткування в присутності осіб, які доставили вантаж;
оформленням комерційних актів та інших документів у випадках невідповідності інформації супровідних документів і фактичної наявності, а також стану запасів, на які виписано супровідні документи, про пошкодження упакування та своєчасне виставлення претензій і позовів до постачальників;
відпуском запасів виробничим підрозділам та іншим господарським одиницям, повнотою повернення запасів, дотриманням встановленого порядку видачі та оформлення документів по таких операціях;
дотриманням норм витрачання відпущених запасів за документами про їх використання (перевірка норм витрачання запасів на одиницю продукції) у виробничих підрозділах і витрачання запасів для внутрішньовиробничих та господарських потреб;
наявністю виробничих запасів відповідно до нормативів;
станом складського господарства, його забезпеченістю ваговимірювальними приладами, станом аналітичного обліку на складах;
зберіганням готівки і дотриманням цільового використання коштів;
сплатою штрафів, запобіганням виникненню непродуктивних і позареалізаційних витрат;
станом розрахунків з покупцями та постачальниками, наявністю прострочених платежів по розрахунках та позиках банку;
застосуванням типових форм первинних документів, станом їх оформлення;
дотриманням документообігу, графіка передачі документів по підрозділах підприємства для їх перевірки та обробки.
Наведений перелік є неповним та з урахуванням спеціалізації підприємства може бути суттєво розширений. Так, обов'язки працівників, які аналізують виконання плану за собівартістю продукції та здійснюють поточний контроль за рівнем виробничих витрат, поділяються на контроль за виконанням планових показників виробничих підрозділів і поточний бухгалтерський контроль за дотриманням норм витрачання матеріалів, заробітної плати, інших витрат, а також положень про планування, облік, калькулювання собівартості продукції.
Система внутрішньогосподарського контролю повинна бути досить надійною і відповідати ряду вимог (рис.1).
4.Суб’єкти внутрішньогосподарського контролю
Функції бухгалтерів регламентуються посадовими інструкціями, які розробляються головним бухгалтером та призначені для конкретних виконавців. Головному бухгалтеру належить провідне місце в контролі за дотриманням законодавства при здійсненні господарської діяльності підприємства, він наділений достатніми повноваженнями для проведення такого внутрішнього контролю.
Для всіх працівників підприємства є обов'язковими вимоги головного бухгалтера щодо документального оформлення господарських операцій і подання до бухгалтерії необхідних документів та відомостей. Грошові та розрахункові документи, а також документи, які засвідчують фінансові та кредитні зобов'язання без підпису головного бухгалтера є недійсними і не повинні прийматися до виконання.
Спостережна рада створюється в акціонерних товариствах, обирається з його членів і забезпечує контроль за діяльністю виконавчого органу. Спостережну раду товариства створюють для контролю за діяльністю Правління, розробки стратегії діяльності товариства. Вона розглядає скарги і звернення акціонерів, стежить за наданням вичерпної та достовірної інформації акціонерам, а також у перерві між загальними зборами, в межах своїх повноважень, виконує функції загальних зборів акціонерів товариства.
Спостережна рада зобов'язана захищати права акціонерів товариства шляхом внутрішнього контролю за діяльністю товариства, розробки його політики, дотримуючись якої воно зможе уникнути збитків.
Компетенція спостережної ради, порядок її роботи та інші питання можуть бути врегульовані Положенням про спостережну раду товариства, яке затверджують загальні збори акціонерів.
Спостережна рада функціонує шляхом проведення засідань. У зв'язку з цим необхідно звернути увагу на такі моменти:
засідання проводяться тільки тоді, коли є кворум (його визначають статутом товариства або положенням про спостережну раду, і зазвичай він становить 2/3 загальної кількості членів спостережної ради);
усі питання вирішуються простою більшістю голосів (якщо інше не передбачено статутом товариства);
члени спостережної ради зобов'язані особисто виконувати свої обов'язки, їх не можна передавати іншому члену або третім особам;
під час голосування один член спостережної ради має один голос.
Ревізійна комісія здійснює контроль за діяльністю керівництва підприємства, обирається з числа співробітників. Порядок діяльності, склад та умови оплати праці затверджуються зборами, які її обрали. Про результати роботи комісія доповідає загальним зборам, обов'язково складає висновок по річних звітах і балансах, без якого загальні збори не мають права затверджувати звітність. Ревізійна комісія діє на підставі статуту господарюючого суб'єкта та внутрішнього положення про ревізійну комісію. Ревізійні комісії можуть створюватись в різних комерційних структурах: товариствах з обмеженою чи додатковою відповідальністю, акціонерних товариствах, асоціаціях та спілках. Для акціонерних товариств питання створення і повноважень ревізійної комісії визначені законодавчо (рис. 3).
Ревізійна комісія поряд з загальними зборами акціонерів і правлінням є постійно діючим органом. Ревізійну комісію обирають загальні збори акціонерів, і вона їм підзвітна. Відповідно до чинного законодавства створення такої комісії є обов'язковим.
Інвентаризаційна комісія - це колективний орган, що формується з групи осіб, які наділяються певними правами для встановлення фактичної наявності і стану майна та фінансових зобов'язань підприємства, прийняття рішення за результатами проведених інвентаризацій. Внутрішні інвентаризаційні комісії формуються з працівників даного підприємства. До функцій таких комісій може входити проведення інвентаризацій з метою вирішення організаційних питань, прийняття управлінських рішень виробничого характеру, перевірка адекватності даних бухгалтерського обліку при проведенні аудиторської перевірки тощо.