21. Організаційна діяльність.

Підходи до організ. діяльності: (парадигма 1; 2): - 1: (початковим станом будь-якої системи є безлад, хаос) і 2: (немає нічого більш природнішого ніж хаос. Реальні системи мають іманентну організацію. Хаос – це також порядок, але більш складний, тому менш доступний розумінню); - 1: (о-ція припускає створення порядку з хаосу) і 2: (о-ція припускає створення умов для розвитку системи); - 1: (створений порядок необхідно підтримувати, витрачаючи ресурси, інакше знову настане хаос ) і 2: (необхідно орієнтовуватись на саморегуляцію і саморозвиток систем). Перший підхід (умовно) - підхід примусу: для створення і підтримки організаційного процесу необхідні зусилля. Коли їх немає, система повертається до початкового стану або руйнується. Тобто, така організація є штучним утворенням. Другий підхід зорієнтований на природні процеси орга­нізації, яка розвивається досить довго, що дозволяє люди­ні виявити власну волю (бажання). Якщо цілі людини не збігаються з природним розвитком, вони приречені на провал, не зважаючи на обсяг залучених ресурсів. Сукуп­ність цілей людини повинна збігатися з діапазоном напрямків природного, можливого у принципі, розвитку. Система управління = керуюча система (с. у.) + керована система (о. у.)..

22. Принципи управління.

- П. розімкненого управління (Підґрунтям є автономія дії на систему незалежно від умов її функціонування і зворот. зв’язку; знання стану середовища і системи в її функціонування; Тому можливо визначити реакцію системи на визначену дію; якщо дія буде не такою, яка передбачалась, відразу виникнуть відхилення характеру виходу: директивний стиль, авторитаризм); - П. розімкненого управління з компенсацією збурення (прагнення ліквідувати нерегульований вплив збурень (зовніш. середовища) на функціонув. системи. Можливість врахування збурень, а тому і ліквідація неймовірності апріорної інформації грунт. на доступності збурень вимірам моніторингу. Вимір збурень дозвол. визначити компенсуючи управління. Система підляг. як програмному так і корегую чому управлінню); - П. замкненого (закритого) управління (у системах задається не вхідна дія на об’єкт (управління), а необхід. (бажаний) стан системи, тобто наслідок дії на об’єкт у тому числі управління. Тому можлива ситуація, коли збурення позитивно діє на динаміку системи, або наближає її стан до бажаного. Система з від’ємним зворотнім зв’язком); - П. однократ. управління (велике коло управлінських проблем вимагає здійснення однократного акту управління – пев. рішення, наслідки якого виявляються тривалий час. П. реалізується в теорії прийняття рішень з використанням принципів розімкненого і замкненого управління).

23. Оптимізація управління.

Невизначеність функціонування організацій призвела до створення напряму в теорії управління, який ґрунтується на врахуванні стохастичних умов існування систем, а саме до розробки адаптивних і таких систем, що самі налаштовуються. Адаптація зорієнтована на збереження гомеостазу системи в умовах збурень. Системи, що самі налаштовуються у процесі адаптації, аналогічні структурі адаптивної системи.