- •1.Українська мова як основа мовного моделювання професійної і поза професійної комунікації
- •2.Мова у системі культурних цінностей українського суспільства
- •3.Літературна мова. Етапи розвитку української літературної мови
- •4.Назвати ознаки, які відрізняють українську літературну мову від загальнонародної національної української мови, розкрити сутність кожної із них
- •5.Розповісти, який статус має українська мова в нашій державі, в чому він виявляється, якими документами засвідчуються
- •6. Розвиток української мови на сучасному етапі
- •7.Функції мови, розкрити сутність кожної з них
- •8.Дати визначення мовної норми, назвати різновиди мовних норм, на прикладах проілюструвати вияв кожного різновиду
- •10.Різновиди правил української літературної мови
- •11.Назвати форми, в яких функціонує українська літературна мова, особливості кожної із них
- •9.Мовні норми як компонент формування мовної концепції фахівця
- •12.Функціональний стиль. Характеристика стильових різновидів української літературної мови
- •13. Мовна компетенція майбутнього фахівця
- •14.Культара мови усного та писемного професійного спрямування
- •15.Мовний етикет у діловому спілкуванні
- •16.Термін та його ознаки
- •17.Українська термінологія в професійному спрямуванні
- •18.Документ. Вимоги до документів (подивитися в зошиті)
- •19.Класифікація документів
- •20.Вимоги до оформлення документів
- •21.Вимоги до змісту розташування реквізитів (книжка ст..94-98)
- •22.Оформлення сторінки
- •23.Основні вимоги до побудови тексту (наукового, офіційно-ділового стилю)
- •24.Заява. Визначення; різновиди; реквізити; вимоги до оформлення(зразок ст..147-148)
- •25.Позовна заява. Визначення, реквізити, вимоги до оформлення (в методичці)
- •26.Довідка. Визначення, реквізити, вимоги до оформлення (зразок ст..187)
- •27.Автобіографія. Визначення,реквізити,вимоги до оформлення (ст..26 методичка)
- •28.Резюме.Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення (ст. 28 методичка )
- •29.Харктеристика. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення(ст.27 методичка )
- •30.Наказ. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення(ст.29 методичка)
- •31.Розписка. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення
- •32.Доручення. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення (ст.75 методичка)
- •33.Акт. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення(79 методичка)
- •34.Протокол. Визначення, різновиди,реквізити,вимоги до оформлення(89 методичка)
- •35.Витяг з протоколу. Визначення, реквізити,вимоги до оформлення( зразок ст..216)
- •36.Доповідна записка. Визначення,різновиди, реквізити,вимоги до оформлення(ст.82 методичка)
- •Доповідна записка
- •37.Пояснювальна записка.Визначення,різновиди,реквізити,вимоги до оформлення (ст.83 методичка)
- •38.Етикет службового листування
- •39.Лист.Визначення,різновиди,реквізити,вимоги до оформлення (ст..92 методичка)
- •40. Звіт.Визначення.Різновиди.Ріквізит.Вимоги до оформлення .
- •41.Вживання великої літери.
- •42. Правопис назв організацій,установ,структурних підрозділів.
- •43.Вживання апострофа (в словах іншомовного походження та в українських словах).
- •44. Правила вживання м*якого знаку.
- •45.Правопис префіксів в українській мові.
- •46.Спрощення приголосних в українській мові.
- •47. Поєднання і подовження приголосних в українській мові.
- •49. Чергування приголосних в українській мові.
- •51.Відмінювання слів іншомовного походження.
- •52.Правопис і відмінювання прізвищ іншомовного походження.
- •53.Правопис і відмінювання географічних назв іншомовного походження.
- •54.Правопис складних географічних назв.
- •56.Особливості використання іменників в ділових папурах.
- •57.Закінчення іменників другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини.
- •58.Особливості вживання назв осіб за професією,посадою,званям.
- •59.Правопис іменників у кличній формі та звертаннях.
- •1. Іменники чоловічого й жіночого роду і та II відмін мають в однині окрему кличну форму.
- •60.Правопис та відмінювання числівників
- •61.Звязок числівників з іменниками.
- •62.Спосіб передачі цифрової інформації в офіційно-ділових текстах.????
- •63. Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах.
- •64.Правопис дієслів.
- •65.Дієприкметник.Особливості творення та правопису.
- •66.Правопис часток
- •67.Правопис часток –не –ні з різними частинами мови
- •68.Правопис прийменників та особливості їх вживання
- •69.Кома в простому реченні.
- •70.Кома в складному реченні
- •71. Двокрапка в простому і складному реченні.
- •72.Тире в простому реченні
- •Тире на місці пропущеного члена
- •73.Тире у складних реченнях.
43.Вживання апострофа (в словах іншомовного походження та в українських словах).
Апостроф пишеться перед:я,ю,є,ї :
- після губних б,п,в,м,ф,якщо перед ними немає приголосного (крім р),що належать до корення: сім*я, б*є,п*ятий.
- після р у кінці складу: довір*я,міжгір*я.
- після префіксів,що закінчується на приголосний: об*їхати,без*язикий.
- після частини складного слова ,що закінчується на приголосний: дит*ясла,пів*ящика,пів*яга.
У словах іншомовного походження апостроф пишеться:
- після губних ( п,б,в,м,ф) шиплячих (ж,ш,ч),задньоязикових(г,к,х) при роздільній вимові: п*єдестал,миш*як,Х*юстон.
- після твердого р: кар*єр,кур*єр,бар*єр.
- після іншомовних префіксів,що закінчуються на приголосний: ін*акція,суб*єкт,об*єкт.
Апостроф не пишеться:
-якщо перед губними стоїть приголосний,що належить до корення: цвях,присвячено,духмяно,мавпячий.
- після м*якого р всередині складу: моряк,рядно,буря.
- в іншомовних словах за відсутності розділової мови: бюро,рюкзак,бюст.
44. Правила вживання м*якого знаку.
В українських словах м'який знак вживається:
Після букв д, т, з, с, ц, л, н, які позначають м'які приголосні:
- в кінці слова: нехіть, мазь, паморозь, увесь, ґедзь, мовець, обмаль, сутінь тощо слів перед буквами, що позначають тверді приголосні: молотьба, спільний, тинькувати,Гринько, Федько, Вільно, Луцьк тощо;
- у дієсловах наказового способу та на -ться: стань, сядь, робиться, коситься тощо.
В дієсловах перед часткою -ся (-сь): стань — станься, сядь — всядься.
На позначення м'яких приголосних усередині складу перед о: дзьоб, дьоготь, льон, сьомий, третьокласник, утрьох тощо.
У суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк-: запорізький, козацький, київський, близькість, людськість, вузько, хвацько, військо, хлопчисько, пасовисько тощо.
У суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: батенько, рибонька, старесенький, білісінький, малюсінький тощо.
В словах іншомовного походження м'який знак пишеться після м'яких д, т, з, с, л, н перед ї, йо, а також перед я, ю, є, які читаються як [йа], [йу], [йе]: адьє, конферансьє, монпансьє,пасьянс, ательє, барельєф, батальйон, мільярд, бутоньєрка, віньєтка, каньйон, В'єнтьян, Готьє, Нью-Йорк, Ньютон, Ньяса, Реньє тощо.
М'який знак не пишеться у наступних випадках:
Після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ: дріб, приголуб, сипте, степ, кров, вісім, верф, ніж, їж, знаєш, бачиш, піч, річ, борщ, морщ, воротар, гіркий, кобзар, перевір, тепер, Харківтощо. Виняток: Горький.
Перед м'якими, пом'якшеними або шиплячими: свято, дзвякнути, сніг, радість, велетенський, промінчик, кінчик, менший, тонший, Уманщина. Винятки: після букви л (їдальня,читальня, Польща, сільський тощо) та слова тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати, женьшень, Маньчжурія.
Між подвоєними та подовженими приголосними: буття, відлюддя, віддячити, волосся, галуззя, заміжжя, зілля, пасся, ранній, роззява тощо.
45.Правопис префіксів в українській мові.
Префікс— частина слова, що стоїть перед коренем слова. Вносить зміну в лексичне або граматичне значення слова наприклад, ріст — наріст, співати — заспівати.Серед напоширеніших префіксів: -при,-пре,-прі,-с,-без,-за-під,-понад,-серед,-через. Префікс с-пишеться лише перед глухими приголосними к,п,т,ф,х : скинути, спалити,спотворити,сховати,схуднути. Префікс при- вказує на ознаку дії наближення (прийти,принести),приєднання(приклеїти,припасувати), частковість ( примружити,причинити), результат ( прибрати,привабити). Префікс пре- застосовується для творення якісних прикметників і прислівників найвищого сиупення ознаки: премудрий-премудро, прекрасний-прекрасно. Префікс прі – вживається лише у словах прірва,прізвище,прізвисько.