1. Масляні та емалеві фарби, їх характеристика

Масляні фарби- це перетерті пігменти (окис цинку, охра, сурик залізний та ін) з оліфами (натуральною, оксоль, гліфталева, пентафталева тощо) і прискорювачами висихання (сиккативами). Іноді до фарб додають наповнювачі для збільшення фарбувальної сили.Вони які є суспензією пігментів (або пігментів і наповнювачів) в різних видах оліфи із додаванням сикативу, а також добавок (аеросилу, лецетину, т.п.), що дозволяє запобігти утворенню осаду.

Покриття м фарбами для зв робіт (в два шари) по металу зберігають захисні в-ті протягом 1 року.

Масляні фарби діляться на два види: густотерті і готові до використання. У густотерті фарби для подальшого використання необхідно ввести оліфу, сикатив, скипидар або інший розчинник.

Емалеві фарби Емалеві фарби, вироблені на основі лаків, представляють собою суспензії тонко подрібнених пігментів в суміші різних лаків з додаванням розчинників або сикативів. Висихаючи, вони утворюють твердий блискучий глянсовий шар. У залежності від міститься в них пленкообразующего речовини і призначення вони мають декілька різновидів (алкідні емалі в пентафталевомлаке (ПФ), нітроемалі в лаках з ефірів целюлози (НЦ). Емалі використовуються головним чином для фарбування дерев'яних і металевих поверхонь, що піддаються атмосферним діям. Розчинник може служити уайт-спірит, сольвент або їх суміш у співвідношенні 1:1. Алкідна емаль може виявитися доречною для обробки поштовхати приміщенні з підвищеною вологістю - наприклад, у ванній кімнаті, де водоемульсійна фарба може виявитися недостатньо стійкою до дії вологи. До речі можна сказати, що за кордоном алкідні емалі успішно використовуються для обробки житлових приміщень.

Емалеві фарби - це фарби на лаках і, в основному, класифікуються за видом лаків. Є такі емалі:

Алкідні емалі - це перш за все гліфталева емаль, призначена в основному для вн робіт по дереву та металу.

Нітроемалі швидко висихають - за 0,5-1 год. Плівка зазвичай тонка, тому для отримання достатнього по товщині покриття (для подальшого полірування) потрібно нанести 5-6 шарів.

Перхлорвінілові емалі дають барвисту плівку з високою атмосферостійкістю, міцністю і еластичністю. Вони не горять, стійкі проти кислот і лугів. Недоліком цих емалей є недостатнє зчеплення з поверхнею і розм'якшення при температурі понад 60°С, від чого вони забруднюються від прилипання пилу і під них потрібно готувати (грунтувати) поверхню.

Поліакрилові емалі дають барвисту плівку, яка краще за меламіноалкідні по блиску, твердості, світло- і температуростійкості. Вимагають домішки затверджувачів 1-3% сикативу і 1% монобутилуретана.

Епоксидні емалі мають відмінне зчеплення з металевими поверхнями, тому використовуються для антикорозійного покриття, а іноді як грунтовка під інші емалі.

2.Будівельні матеріали для стін та перегородок, їх класиф

Ці матеріали повинні бути міцними, стійкими до температурних коливань й атмосферних впливів, вогнестійкими, мати приємний зовн вигляд, високі тепло та звукоізоляційні властивості, малу об’ємну масу.

Класифікують їх за призначенням – для фундаменту, несучих і не несучих стін, перегородок; за вихідною сировиною та видами буд матеріалів – на цеглу і камені керамічні, цеглу і камені силікатні, камені бетонні та шлакобетонні, плити гіпсові, скляні і полімерні метали та вироби.

Керамічна цегла виготовл пластичним(менш правильна форма, притуплені грані, шорстка поверхня) і напівсухим пресуванням(гладка і рівна поверхня, правильна форма, гострі грані та кути). Повинна бути добре обпалена НЕ допускаються поперечні тріщини, що знижують механічну міцність. Буває повнотілою і пустотілою, має 8 марок міцності.

Цеглу силікатну одержують при затвердінні суміші повітряного вапна і кварцового піску. Формують в металевих пресформах. Повнотіла та пустотіла. За міцністю на стиск поділ на 6 марок, морозостійкістю не нижче 15. Застос тільки для кладки несучих стін і перегородок у сухих місцях.

Камені керамічні. Бувають: камінь, камінь модульний, камінь потовщений, камінь з горизонтальним розташуванням порожнин. Випускають із глин, що дають при випалі світлий черепок. Застос для кладки стін і перегородок у 1.5-2 камені. За міцністю-8марок.

Камені бетонні і шлакобетонні одержують при затвердінні суміші з цементу, піску, щільних або пористих заповнювачів. Повнотілі і пустотілі залежно від наявності порожнин і типу заповнювачів. Повнотілі – для кладки стін в умовах підвищеної вологості. Пустотілі з пористими заповнювачами для зовнішніх і внутр. Стін і перегородок в умовах норм вологості. Повнотілі з пористими заповнювачами  - для внутр. стін і перегородок.

Камені гіпсобетонні одержують із суміші буд гіпсу, води і заповнювачів пустотілими і щільними. Щільні мають міцність на стиск від3.5 до 10 МПа, пустотілі – до 7.5 МПа. За розміром – великі, середні дрібні. Щільні – для кладки внутр. Стін, пустотілі для перегородок в умовах норм відносної вологості повітря. Гіпсові буд вироби відливають з гіпсу з добавками заповнювача у вигляді роздрібненого шлаку, дерев’яної тирси, стружки.. Властивості буд гіпсу залежать від співвідношення гіпсу і заповнювача та від виду заповн і марки гіпсу.

Відповідно до призначення виробів і деталей з гіпсу їх поділяють на групи: гіпсові плити, що застос як елементи для облаштування, перегородок і обладнання вент коробів; гіпсові листи для облицювання стелі та поверхонь внутр. Стін будівлі; гіпсові архітектурні деталі.

Плити гіпсові. Застос для облаштування внутр. Стін і перегородок у приміщ з норм відн волог повітря. Виготовл з будівельного гіпсу та гіпсобетону прямокутної форми, повнотілими, рідше пустотілими.

Білет 3