Тема 4. Психічні стани в нормі та патології. Емоції. Воля. Стрес

ЛЕКЦІЯ

Норма та патологія психічних станів.

Поняття про емоції. Класифікація емоцій і почуттів, їх вплив на психічний стан людини (кохання, ненависть, тривога, почуття емпатії — основа співпереживання, співчуття і співучасті). Толерантності.

Характеристика емоційного стану людини, значення для видужання.

Поняття про волю і свободу волі, їх значення для практичної діяльності людини. Потреба діяльності, її зв’язок з установками, пріоритетами. Етапи вольового процесу, регуляції та саморегуляції поведінки, оцінювання та самооцінювання емоційного і вольового стану. Значення виховання і самовиховання. Деякі розлади рухо-вольових процесів у пацієнтів, тактика акушерки.

Стадії стресу, види стресу (гострий та хронічний, “добрий”, та “поганий”). Основні емоційні розлади в пацієнтів та поведінка медичного працівника по відношенню до пацієнтів з розладом емоційного стану. Характеристика депресійного стану.

Фактори, що впливають на психічні властивості людини. Стрес та його значення в житті людини. Основні етапи стресу за Сільє. Чинники стресу (політичні і соціально-економічні фактори та фактори навколишнього середовища). Стрес і здоров’я.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Ознайомити студентів з кризовою ситуацією, визначити фази кризової ситуації та заходи щодо її подолання. Дати характеристику стадії емоційної реакції за завданням викладача. Провести тестування, рольову гру за темою. Навчити студентів користуватися опитувальником Спілберга для визначення рівня особистісної та ситуаційної тривожності

За завданням викладача дати характеристику емоційного стану та розподілити його за видами емоцій (позитивні, негативні та нейтральні), скласти план своєї поведінки з пацієнтами з деякими розладами рухово-вольових процесів та емоційного стану для рольової гри “Телефон довіри”.

Розв’язання ситуаційних вправ та кросвордів.

Практичні навички:

 розв’язання ситуаційних вправ на розлад рухово-вольового процесу або емоційного стану. Діагностика емоційного стану особи (себе та інших), надання поради щодо керування емоційним станом;

 складання тез розмови з пацієнтом у стадії депресії чи апатії для рольової гри “Телефон довіри”.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Толерантність. Характеристика емоційного стану людини, значення для видужання.

Розділ 2. Міжособове спілкування

Тема 5. Спілкування. Психічне спілкування медичних працівників між собою та з пацієнтами з різними захворюваннями

ЛЕКЦІЇ

Характеристика спілкування як форми діяльності людини, види спілкування (внутрішньоособистісне та міжособистісне). Невербальні та вербальні засоби комунікації. Рівні вербального спілкування, засоби ефективного вербального спілкування. Компоненти спілкування, їхня характеристики (відчуття присутності, вміння слухати, співпереживати, проявляти турботу, бути щирим, поважати іншу людину, відстань між співрозмовником і зональний простір).

Клінічна класифікація типів хворих (демонстративний, тривожний, іпохондричний, депресивний, підозрілий) та їхня характеристика.

Типи хворих залежно від поведінкової реакції (впевнений у собі, невпевнений у собі, агресивний).

Психічне спілкування медичних працівників між собою.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Ознайомити студентів за допомогою тесту “ЛОБИ” В.М. Бехтерева із ставленням пацієнтів до своєї хвороби, виявити тип хворого згідно з клінічною класифікацією (тривожний, підозрілий, демонстративний, депресивний, іпохондричний тощо).

Тактика акушерки залежно від типів хворих. Згідно з таблицею типів поведінкових реакцій пацієнта виявити тип пацієнта (впевнений у собі, невпевнений у собі, агресивний) та виробити свою поведінку щодо різних типів пацієнтів. Ознайомити з можливими реакціями поведінки пацієнтів у критичній ситуації.

Практичні навички:

 визначення типу хворого за допомогою тесту “ЛОБИ” В.М. Бехтерева або орієнтовних тестів;

 розпізнавання типу хворого за поведінковою реакцією (за завданням викладача);

 складання плану поведінки медичного працівника з пацієнтами різних типів клінічної класифікації;

 проведення рольової гри “Спілкування”.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Компоненти спілкування, їхня характеристика. Спілкування медичних працівників між собою та з пацієнтами.