- •1. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •2. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романно-германської системи права.
- •3. Особливості джерел конституційного права в в державах з мусульманською системою права.
- •4. Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •5. Види конституцій за формою зовнішнього виразу.
- •6. Абстрактний і конкретний контроль.
- •8. Поняття підданства, його походження, сучасний зміст.
- •9. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
- •11. Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади.
- •10. Способи припинення громадянства.
- •13. Необмежена(абсолютна) та обмежена(конституційна) монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •14. Парламентська монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •15.Дуалістична монархія
- •16. Республіка як форма правління та її різновиди.
- •17.Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •18. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •19. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •20. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •21. Нетипові форми правління.
- •22. Унітарна держава, її різновиди.
- •23. Поняття та види автономних утворень.
- •24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).
- •25. Види федерацій.
- •26. Форми прямої демократії в зарубіжних країнах.
- •27. Види виборів за опосередкованістю волі виборців.
- •30. Мажоритарна виборча система, її різновиди.
- •31. Особливості пропорційної виборчої системи (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •32. Змішані виборчі системи: преференційна, система єдиного неперехідного голосу, панашаж,
- •33. Поняття та сутність глави держави.
- •34 Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних республік (навести…)
- •35.Місце глави держави у системі органів дер.Влади сучасни х монархій(приклад)
- •36. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської монархії (на прикладі сучасних держав).
- •37. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах абсолютної монархії (на прикладі сучасних держав).
- •38. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах дуалістичної монархії (на прикладі сучасних держав).
- •39. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах президентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •40. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •41. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах змішаної республіки (на прикладі сучасних держав).
- •42. Поняття парламенту, його сутність.
- •43. Структура парламентів зарубіжних країн.
- •44. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •45. Відповідальність урядів зарубіжних держав…Форми парламентського контролю за діяльністю уряду.
- •46. Дострокове припинення повноважень парламентів та їх палат.
- •47. Юридична природа представницького мандата.
- •48. Поняття уряду, його характерні риси. Види урядів.
- •49. Способи формування.
- •50. Особливості конституційно-правового статусу уряду за умов парламентської та президентської форм правління.
- •51. Конституційно-правовий статус депутата парламенту у зарубіжних країнах.
10. Способи припинення громадянства.
експатріація – вихід за власним бажанням;
денаціоналізація – примусове позбавлення осіб, які його набули за народженням;
денатуралізація – примусове позбавлення осіб, які його набули шляхом натуралізації.
Експатріація: поняття, зміст.
Експатріація – вихід за власним бажанням
Вихід із громадянства здійснюється у вільному або дозвільному порядку. Водночас у деяких країнах свобода виходу з громадянства обмежена для окремих категорій осіб. Так, у ФРН такі обмеження встановлені для суддів, державних службовців тощо.
Денаціоналізація: поняття, зміст.
Денаціоналізація – примусове позбавлення громадянства осіб, які набули його за правом народження. Щодо денаціоналізації треба зазначити, що її можливість пов'язується з державним суверенітетом. Зокрема, згідно зі статтею 89 Кодексу законів про громадянство Франції, особа може бути позбавлена французького громадянства у разі засудження її за злочини проти безпеки держави, за ухилення від обовязків, встановлених законом про військову повинність, за дії на користь іншої держави, що завдають шкоди інтересам Франції, та в деяких інших випадках.
Денатуралізація: поняття, зміст.
Денатуралізація - примусове позбавлення громадянства, набутого в результаті натуралізації. Денатуралізація, базується на концепції недостатньої усталеності зв'язку натуралізованого громадянина з його повою батьківщиною. Тому законодавство деяких держав встановлює умови, за яких акт натуралізації скасовується. Наприклад, натуралізований аргентинець за рішенням суду втрачає громадянство у разі «перебування за кордоном понад два роки» або за «завдання шкоди урядуАргентини»
11. Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади.
Соціалістична держава – держава, в якій відбувається будівництво соціалістичного суспільства (Куба, КНДР, КНР). Функціонує на ідеології соціалізму, тобто існування єдиної державної власності, відсутності приватної. Присутнє обов’язкове зрощення державного механізму та партійної ієрархії. У Конят. Зазначаються лише права трудящих громадян.
Соціалістичний тип держави — це такий історичний тип держави, який в історії людства виник в результаті соціалістичної революції та великого перевороту (на відміну від капіталістичної держави, виникнення якої відбувалося природно) та уособлює втілення ідеї держави диктатури пролетаріату (що виникла як наслідок гострої класової бороть би між буржуазією і робітничим класом та була науково обґрунтована К. Марксом і Ф. Енгельсом. Соціальною основою соціалістичної держави був союз робітничого класу з селянством за керівної ролі робіт ничого класу та його комуністичної партії.
12. Монархія як форма правління: сутнісні ознаки, різновиди.
Монархія – це форма правління при якій державна влада повністю чи частково належить одноособово главі держави – монарху. Сутнісні ознаки:
влада монарха має первісний характер, не вважається похідною від будь-якої іншої влади, органу чи виборців;
влада монарха як правило успадковується;
державна влада повність або частково належить монарху;
усе державне правління здійснюється від імені монарха;
відсутність інститут відповідальності глави держави.
Різновиди:
абсолютна монархія ( Саудівська Аравія, Оман);
обмежена монархія:
парламентська ( Великобританія, Бельгія, Швеція, Данія);
дуалістична ( Марокко, Йорданія);
Особливі монархічні форми:
виборна монархія (Малайзія, ОАЕ);
теократична монархія (Ватикан);
держави- члени Британської співдружності, де формально главою держави є британський монарх ( Австралія, Нова Зеландія);
князівство Андорра.
