- •Розкажіть про історичну долю півдня України у першому тисячолітті до нової ери. Поясніть основні причини та наслідки грецької колонізації Північного Причорномор'я.
- •В чому, на вашу думку, полягала трагедія українців у Першій світовій війні?
- •Варіанти 9, 19, 29.
- •Проаналізуйте походження та розвиток словянських племен, як історичні корені українського народу.
- •Чи була альтернатива Берестейському мирному договору? Свою думку обґрунтуйте.
- •Варіанти 8, 18, 28.
- •Схарактеризуйте процес формування та розвитку Київської Русі. Визначте значення Київської Русі та в історії українського народу та в загальноєвропейській історії.
- •Схарактеризуйте основні напрямки політики Російської імперії щодо України хvіі-хvііі ст..
- •Українська революція 1917-1918 років стала перемогою чи поразкою визвольних змагань українського народу. Свою думку обґрунтуйте.
- •Варіанти 7, 17, 27.
- •На підставі чого ми звинувачуємо сталінізм в одному з найстрашніших злочинів –Голодоморі? Свою думку обґрунтуйте.
- •Варіанти 6, 16, 26.
- •На початку Великої Вітчизняної війни Павло Тичина написав вірш, в якому були такі рядки:
- •Варіанти 5, 15, 25.
- •Розкрийте причини та теорії виникнення українського козацтва. Яку роль воно відігравало в українській історії? зясуйте значення козацтва для міжнародного статусу України.
- •Чи відповідає принцип багатовекторності в зовнішній політиці України її геополітичному становищу в Європі. Україна в єс: міф чи реальність? Свою думку обґрунтуйте.
- •Варіанти 3, 13, 23.
- •Доведіть, що радянська модернізація України мала не лише негативні, а й позитивні наслідки. Які саме? Варіанти 2, 12, 22.
- •Доведіть, або спростуйте тезу, що повоєнний період в історії України став апогеєм сталінського тоталітарного режиму. Свою думку обґрунтуйте. Варіанти 1, 11, 21.
- •Визначте основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель у хіх ст.. Зробіть порівняльний аналіз соціально-економічного розвитку Наддніпрянщини та Західної України у хіх ст..
- •Україна і «Євро-2012» - післямова. Чи виправдав турнір «Євро-2012» сподівання на успішну євроінтеграцію України.
На початку Великої Вітчизняної війни Павло Тичина написав вірш, в якому були такі рядки:
Ми переможем, в нашій бо землі
І правда, й сила, й Сталін в Кремлі.
Чи згодні ви з такими «важелями» Перемоги?
Варіанти 5, 15, 25.
ТЕСТИ:
|
|
Г |
|
|
Б |
|
|
В |
|
|
В |
|
|
Г |
|
|
В |
|
|
А |
|
|
А |
|
|
Г |
|
|
А |
|
|
В |
|
|
Б |
|
|
Г |
|
|
В |
|
|
В |
|
|
Б |
|
|
Б |
|
|
В |
|
|
Г |
|
|
Г |
ПИТАННЯ:
Визначте передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії Київської Русі. Визначте особливості культури та мистецтва Київської Русі. Назвіть найвизначніші памятки.
Вірування східних слов'ян IX-X століть являла собою складне переплетіння релігійних уявлень, людина поклонявся силам природи: воді, вогню і землі. Поклоняючись воді, він вірив в її цілющу силу, пов'язував родючість землі з дощем, посланим небом. Уявлення про земний вогонь здавна пов'язували з вогнем небесним - сонцем, що дає тепло і світло. Вірили в очищаючу силу вогню - звідси і звичай стрибати через вогонь у ніч на Івана-Купала. З перетворенням землеробства в основний вид господарства і зі зміною у зв'язку з цим соціальних відносин, людина частіше став уособлювати ті явища природи, з якими був пов'язаний побут землероб. Землеробський культ яскраво відбився у святах на честь сонячного бога. Існує два розхожих думки про стан духовної культури слов'янських народів нашої країни.
Найголовнішим досягненням Володимира є, без сумніву, запровадження на його неозорих землях християнства як державної релігії. Християнська віра з'явилася у причорноморських степах уже в перших століттях нової ери й скоро дійшла до Києва. За князя Ігоря частина княжої дружини була вже християнською і складала присягу в церкві Святого Іллі в Києві. До Володимира княжий престол вже обіймали князі-християни — Аскольд, Ольга, брат Володимира Ярополк.
На початку правління Володимир спробував зміцнити язичницьку віру. Було створено пантеон головних богів. У Києві були встановлені ідоли язичницьких богів Перуна, Даждьбога, Стрибога, Сімаргла, Хорса, Мокош. Однак зміцнити єдність держави під княжою владою за допомогою язичництва не вдалося, тому що верховний бог не сприймався людьми як володар інших богів: дружинник більше шанував Перуна, коваль — Сварога, купець — Велеса. Язичництво гальмувало суспільно-політичний і культурний розвиток.
Керуючись передусім політичними та економічними інтересами, Володимир вибрав християнство. Уся Європа на той час була вже християнська і виявляла погорду до язичництва. Щоб увійти в коло європейських народів, необхідно було визнати християнство.
Володимир був хрещений у Корсуні. Повернувшись до Києва, він наказав знищити язичницьких ідолів. Статую Перуна прив'язали до кінського хвоста, стягли з гори та кинули в річку. Потім Володимир розпочав навернення киян до християнства. Священики, які прийшли із Царграда та Корсуня, хрестили жителів Києва в притоці Дніпра — річці Почайні. Дата хрещення киян залишається суперечливою. Але традиційно датою прийняття християнства на Русі вважається 988 рік.
Християнізація Русі справила величезний вплив на економічне, соціально-політичне та культурне життя країни.
Хрестившись 988 р., Володимир енергійно взявся поширювати нову релігію, наказав будувати церкви. У Києві на колишньому Перуновому горбі 988 р. було побудовано церкву Святого Василя, а протягом 989—996 pp. було збудовано монументальну кам'яну церкву Богородиці, на утримання якої князь призначив десяту частину доходів зі своїх земель, через що церква дістала назву Десятинної. Київ став столицею першої митрополії. Кам'яна архітектура, іконопис, фресковий живопис, церковний хоровий спів виникли на Русі завдяки християнству. Через посередництво Візантії Русь прилучилася до традицій античного світу.
Православні місіонери, болгари за походженням, Кирило та Мефодій, створили слов'янську абетку кирилицю та переклали слов'янською мовою богослужбові книги. Русь отримала слов'янську писемність, що сприяло поширенню освіти. У XII ст. почали з'являтися перші рукописні книги, переважно церковного змісту. Книги створювалися та переписувалися в монастирях, які перетворилися на культурні й наукові центри. Русичі прилучалися до світової культури, книжності й мистецтва, освіти та наукових знань.
Прийняття християнства зміцнило міжнародне становище Київської Русі. Донедавна «варварська» держава на рівних увійшла до сім'ї європейських християнських народів. Свідченням цього були численні династичні шлюби, укладені київськими князями в XI ст. з королівськими династіями Західної Європи. Зв'язок з Європою зумовив стрімкий історичний, суспільний та культурний розвиток Київської Русі.
Християнська церква принесла на руські землі свою сформовану протягом століть систему внутрішньої організації — церковну ієрархію, яка вплинула на формування феодальної державної ієрархії Русі. Нова ідеологія допомагала зміцненню державності, законодавства, адміністративної системи.
Християнська мораль вплинула на формування руського писаного права, що проявилося в пом'якшенні кари за злочини, стабілізувала суспільство, проповідуючи смирення і покору.
Хрещення Володимиром Русі не було єдиномиттєвим актом. Християнство входило у свідомість і побут населення поступово, витісняючи дохристиянські язичницькі вірування, а зазвичай і поєднуючи візантійські, західноєвропейські й старі язичницькі місцеві риси обрядовості. Своєрідне поєднання племінних язичницьких культів слов'ян і християнської віри обумовило регіональні відмінності в культурі східнослов'янських народів, сприяло формуванню оригінальної святкової обрядовості, самобутніх рис психології, системи народних звичаїв.
Особливо уславився будівництвом церков князь Ярослав. «Золотоверхий» Київ ряснів більш як 400 церквами. Серед них височіли Десятинна церква, монастирі Георгія та Ірини, церква Василія. Та справжнім дивом тогочасного християнського світу вважається Софійський собор (1037 p.). Собор прикрашала чудова мозаїка і різнокольорові фрески, які й сьогодні належать до шедеврів світового мистецтва. Архітектура Софійського собору чарує довершеністю, вишуканістю форм і пропорцій.
Свідченням княжої турботи про церкву стало те, що 1051 р. Ярослав уперше призначив київським митрополитом русина Іларіона, усупереч волі константинопольського патріарха, щоб мати свою незалежну церкву в могутній державі. Іларіон — знаменитий книжник, автор першого давньоруського філософського твору «Слово про Закон і Благодать». Багато істориків вважають, щі він був автором літопису.
Дипломатичні й торговельні зв'язки Русі з Візантією та іншими країнами потребували високої освіти русичів з обов'язковим знанням грецької та латинської мов. Із цією метою 1037 р. Ярослав відкрив у Софії Київській школу вищого типу. Навчалися в ній діти вищої знаті: майбутній митрополит Іларіон, діти самого Ярослава, а також знатних іноземців — претендентів на корони королів. Випускники школи володіли іноземними мовами, були знайомі з творами античних, візантійських та західноєвропейських авторів. Вінцем освіти вважалося опанування ораторського мистецтва. Це був перший вітчизняний вищий навчальний заклад, що з'явився раніше, ніж перші такі заклади в Західній Європі.
Духовне і культурне значення прийняття християнства величезна. На Русь з Болгарії та Візантії прийшли богослужбові книги слов'янською мовою, зросла кількість тих, хто володів слов'янської писемністю і грамотою. Безпосереднім наслідком хрещення Русі став розвиток живопису, іконопису, кам'яного і дерев'яного зодчества, церковної та світської літератури, системи освіти. Православ'я, залучивши Русь до давньої греко-римської та християнської традиції, стала водночас одним з факторів, що визначили особливості економічної, соціальної, політичної, релігійної, культурної, духовної історії нашої країни. З введенням християнства зміцнюються міжнародні зв'язки Київської Русі, вона рівноправним партнером входить до числа держав християнської Європи, починає широко черпати із загального для всієї Європи джерела культури: візантійського христианизированного спадщини Древньої Еллади і цивілізацій Сходу. На Русь приходить спільнослов'янська кирилична писемність - з літописного зерна Візантії в колі книжників київської митрополії виростає могутнє багатовікове дерево російського літописання. Тут витоки російської літератури, професійної архітектури, живопису, музичного мистецтва. Християнство з народною культурою слов'янства, його традиціями, міфологією, історичною пам'яттю, створюючи той грунт, на якій зійдуть перші паростки не тільки російської, але, в тій же мірі і ступені, української, білоруської культур. З приводу прийняття християнства на Стародавньої Русі можна сказати однозначно тільки одне: вона стала новим витком у розвитку суспільних відносинах східних слов'ян.
Охрестившись сам, Володимир зробив християнство державною релігією, що мало велике позитивне значення. У суспільстві з’явилася сила, яка не лише надавала йому духовної та культурної єдності, а й впливала на все соціально-економічне життя. Піднісся авторитет самого князя. Потужний поштовх до розвитку отримала давньоруська культура. Київська Русь стала в ряд провідних християнських держав Європи, забезпечивши собі рівноправні та взаємовигідні стосунки з ними.
Отже, православ’я стало фундаментом для створення централізованої держави, а християнізація Русі є однією з найбільш значних подій в історії нашої землі.
Які події, на ваш погляд, є кульмінацією української революції. Хто, на ваш погляд, мав більше шансів на створення і відстоювання незалежної української держави: УЦР, Гетьман П.Скоропадський чи Директорія? Свою думку обґрунтуйте.
Варіанти 4, 14, 24.
ТЕСТИ:
|
|
В |
|
|
А |
|
|
А |
|
|
Б |
|
|
Б |
|
|
В |
|
|
А |
|
|
А |
|
|
Г |
|
|
Б |
|
|
Г |
|
|
Г |
|
|
В |
|
|
В |
|
|
Б |
|
|
Б |
|
|
В |
|
|
Б |
|
|
Б |
|
|
Г |
ПИТАННЯ:
