- •Історія розвитку баз даних
- •2.Перспективи розвитку систем управління базами даних.
- •Перспективи розвитку систем управління базами даних
- •Основні поняття та визначення бд
- •Архітектура бази даних. Фізична та логічна незалежність
- •5. Поняття інформаційно-логічної моделі
- •Етапи життєвого циклу бази даних
- •Основні функції субд
- •Класифікація моделей даних
- •Типова організація сучасної субд
- •11.Ієрархічна модель даних.
- •12.Моделі засновані на інвертованих списках.
- •13.Реляційні бази даних.
- •14.Основні оператори реляційної алгебри.
- •15. Основні елементи er-моделі
- •16. Основні етапи побудови логічної моделі
- •17. Таблиці, унікальність і ключі
- •18. Зовнішні ключі і домени
- •1. Цілісність сутностей
- •2. Цілісність значень
- •21. Перша нормальна форма
- •22. Друга нормальна форма
- •23. Третя нормальна форма
- •Четверта нормальна форма
- •Нормальна форма Бойса-Кодда (нфбк)
- •П’ята нормальна форма
- •Кодування та набори сортування в sql
- •Тема 3. Створення таблиць
- •1. Команда створення таблиці.
- •2. Заборона значення null за допомогою обмеження not null
- •Властивість identity оператора create table
- •Обмеження primary key оператора create table
- •Обмеження foreign key оператора create table
- •Обмеження unique оператора create table
- •Обмеження check оператора create table
- •Обмеження default оператора create table
- •Вказівка стовпців в операторі select
- •42.Використання арифметичних операторів в запиті на вибірку даних
- •43.Використання директиви group by
- •44.Об'єднання результатів запиту за допомогою директиви union
- •45.Використання строкових функцій
- •46.Використання числових функцій
- •47.Додавання даних до таблиці за допомогою оператора insert
- •48.Використання та синтаксис оператора replace
- •49.Використання оператора update
- •50.Видалення даних в sql
13.Реляційні бази даних.
Реляційна база даних – це база даних, побудована на основі реляційної моделі, тобто БД, що має табличний спосіб вистави даних, а на зовнішньому рівні, що задається набором однорідних таблиць. Кожний об'єкт записується рядком у таблиці. Рядок називається записом. Запис складається з полів різного типу.
Реляційна база даних створюється й потім управляється за допомогою спеціальних засобів — реляційних систем керування базами даних (РСУБД).
Історично РБД діляться на:
РБД (РСУБД), створені для дуже великих (більше 1 Гбайт) баз даних архітектури « клієнт-сервер».
РБД (РСУБД), створені спеціально для ПК, типу dbase, у яких архітектура така, що база й користувач перебувають на одному комп'ютері.
У СУБД другого типу вводиться мова SQL, що дозволяє взаємодія БД різного типу.
Коротко особливості реляційної бази даних можна описати в такий спосіб:
Дані зберігаються в таблицях, що складаються зі стовпців і рядків;
На перетинанні кожного стовпця й рядка коштує в точності одне значення;
У кожного стовпця є своє ім'я, що служить його назвою, і всі значення в одному стовпці мають один тип;
Стовпці розташовуються в певному порядку, що визначається при створенні таблиці, на відміну від рядків, які розташовуються в довільному порядку. У таблиці може не бути не одного рядка, але обов'язково повинен бути хоча б один стовпець;
Реляційні бази даних дозволяють зберігати інформацію в декількох «плоских» (двомірних) таблицях, зв'язаних між собою за допомогою спільно використовуваних полів даних, називаних ключами. Реляційні бази даних надають більше простий доступ до звітів, що становлять оперативно і забезпечують підвищену надійність і цілісність даних завдяки відсутності надлишкової інформації.
Microsoft Access — система управління базами даних від компанії Майкрософт, що входить до складу пакету офісних програм Microsoft Office. Має широкий спектр функцій, включаючи зв'язані запити, сортування по різних полях, зв'язок із зовнішніми таблицями і базами даних. Завдяки вбудованій мові VBA, в самому Access можна писати додатки, що працюють з базами даних.
14.Основні оператори реляційної алгебри.
Реляційна алгебра - це процедурний мова обробки реляційних таблиць.
Оператори реляційної алгебри використовують одне або два з існуючих відносин для створення нового ставлення, яке потім може бути використано в якості операнда для нового оператора. Реляційна алгебра являє собою сукупність операцій високого рівня над відносинами.
Теоретико-множинні оператори:
об'єднання;
перетин;
віднімання;
декартовий добуток;
Спеціальні реляційні оператори:
вибірка;
проекція;
з'єднання;
ділення.
В реляційній алгебрі використовують п'ять основних операцій: об'єднання, різниця, декартовий добуток, проекція і селекція.
1.Проекція. Суть цієї операції полягає в тому, що береться відношення R, видаляються деякі з його компонентів і перевпорядковуються компоненти, що залишились. Якщо в результаті проекції появляються однакові кортежі, то вони з результуючого відношення вилучаються. Операція проекції полягає в виділенні необхідних стовпців з відношення .
2. Об'єднання. Об'єднання відношень R і S представляє собою множину кортежів, які належать R чи S або їм обом. Оператор об'єднання застосовується тільки до відношень однакової арності. Якщо в результаті об'єднання відношень мають місце однакові кортежі, то вони заміняються одним.
3.Різниця. Різницею відношення R і S, називається множина кортежів, які належать R, але не належать S. При реалізації різниці необхідно, щоб R і S мали одну і ту ж саму арність.
4. Декартовий добуток. Нехай R і S - відношення арності k1 і k2 відповідно. Тоді декартовим добутком відношень R і S називається множина кортежів довжини k1 + k2, перші k1 компонентів яких утворюють кортежі, які належать R, а останні k2 - кортежі, що належать S.
5. Селекція. Нехай F - формула, яка може бути утворена слідуючими засобами:
а) операндами, які є константами чи номерами компонентів;
б) арифметичними операторами порівняння <, =",">, №, і;
в) логічними операторами Щ(І), Ъ(АБО), Ш(НІ).
В цьому випадку df (R) є множена кортежів t , які належать R, таких, що при підстановці i-го компонента t замість будь-якого входження номера i в формулу F для всіх i вона стане істиною.
Крім перерахованих операцій існують і інші, але всіх можна отримати з п'яти основних. Розглянемо неосновні операції: перетину та ділення.
- Перетин R S двох відношень R та S знаходиться згідно формул R-(R-S).
- Нехай R та S є відношення арності r і s відповідно, де r > s і S . Тоді частка R S є множина кортежів t довжини (r -s) таких, що для всіх кортежів u довжини s, які належать S, кортеж tu належить R.
