Діаграма 2
Динаміка природного приросту населення України за 2006-2009 рр.
*Джерело: www.ukrstat.gov.ua
Соціально-економічні фактори
Важливим соціально-економічним фактором залишається фактор динаміки грошових доходів населення та споживання товарів промисловості (реальні витрати).
Ми бачимо, що реальне споживання населенням товарів швейної промисловості, має тенденцію до відставання від зростання реальних доходів. Дане явище свідчить зростання тіньового ринку в економіці України та зменшення попиту на продукцію вітчизняного товаровиробника (графік 3).
Графік 3
Динаміка реальних доходів та витрат (вплив на споживання товарів швейної промисловості ) населення
*Джерело: www.ukrstat.gov.ua
Отже, в цілому в економіці України спостерігається тенденція до зростання доходів населення, що сприяє також і зростанню потенційного попиту на продукцію швейної промисловості. При цьому попит споживача може переорієнтовуватися в більш дорогі сегменти продукції галузі – вироби з натуральної сировини. Ми бачимо, що фактор доходів-витрат населення досить істотно впливає як на обсяги виробництва продукції галузі ( позитивний характер), так і на його асортиментну структуру.
3. Сучасний стан розвитку швейної промисловості України
Характеристика сучасного стану розвитку швейної промисловості України передбачає аналіз діяльності даної галузі в розрізі окремих виробництв. У першому питанні роботи було дано коротку характеристику галузевої структури швейної промисловості в розрізі наступних виробництв - виробництво пальт та напівпальт, плащів, костюмів, піджаків, суконь (включаючи халати, сарафани), брюк (включаючи робочі та жіночі), спідниць, блузок, курток (включаючи робочі), сорочок верхніх, білизни постільної.
Дані, що дають уявлення про обсяги виробництва швейної продукції в Україні, можна проілюструвати показниками випуску найпоширеніших видів швейних виробів у 2005-2009 рр. (див. табл. 1). Аналізуючи структуру обсягів швейного виробництва необхідно відмітити особливості його динаміки:
зростання фізичних обсягів виробництва спостерігається за такими підгалузями швейної промисловості як виробництво пальта, напівпальт, плащів, костюмів, суконь, брюк, курток;
зменшення обсягів виробництва у натуральному вираженні відбулося за такими товарними групами як піджаки, спідниці, блузки, сорочки верхні, білизна постільна.
Таблиця 1
Динаміка виробництва продукції швейної галузі, тис.шт
Продукція |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
Пальта, напівпальта |
2099 |
2421 |
2511 |
2756 |
3032 |
Плащі (включаючи накидки) |
317,8 |
334 |
350 |
368 |
386 |
Костюми |
2312,8 |
2382 |
2454 |
2527 |
2603 |
Піджаки |
6469,7 |
6405 |
6341 |
6278 |
6215 |
Сукні (включаючи халати, сарафани) |
1893,9 |
2273 |
2727 |
3273 |
3927 |
Брюки (включаючи робочі та жіночі) |
16802,4 |
19323 |
22221 |
25554 |
29388 |
Продовження табл. 2 |
|||||
Спідниці |
3556,2 |
3485 |
3415 |
3347 |
3280 |
Блузки |
7436,9 |
7139 |
6854 |
6580 |
6317 |
Куртки (включаючи робочі) |
4580,6 |
5130 |
5746 |
6435 |
7208 |
Сорочки верхні |
5503,3 |
6494 |
7663 |
9042 |
10670 |
Білизна постільна |
3099,1 |
3719 |
4463 |
5355 |
6426 |
*Джерело: Дані міністерства легкої промисловості України // платний сайт www.legprom.com.ua (оперативна статистична інформація стосовно розвитку виробництва та ринку легкої промисловості)
Примітно, що за виключенням постільної білизни, рівень випуску найпоширеніших швейних виробів з давальницької сировини становить від 65 до 95%.
Важливо також прослідкувати відсоткову структуру швейного виробництва в Україні (табл. 2):
Таблиця 2
Динаміка структури виробництва продукції швейної галузі, %
Продукція |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
Пальта, напівпальта |
3,9 |
4,1 |
3,9 |
3,9 |
3,8 |
Плащі (включаючи накидки) |
0,6 |
0,6 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Костюми |
4,3 |
4,0 |
3,8 |
3,5 |
3,3 |
Піджаки |
12,0 |
10,8 |
9,8 |
8,8 |
7,8 |
Сукні (включаючи халати, сарафани) |
3,5 |
3,8 |
4,2 |
4,6 |
4,9 |
Брюки (включаючи робочі та жіночі) |
31,1 |
32,7 |
34,3 |
35,7 |
37,0 |
Спідниці |
6,6 |
5,9 |
5,3 |
4,7 |
4,1 |
Блузки |
13,8 |
12,1 |
10,6 |
9,2 |
8,0 |
Куртки (включаючи робочі) |
8,5 |
8,7 |
8,9 |
9,0 |
9,1 |
Сорочки верхні |
10,2 |
11,0 |
11,8 |
12,6 |
13,4 |
Білизна постільна |
5,7 |
6,3 |
6,9 |
7,5 |
8,1 |
*Джерело: Дані міністерства легкої промисловості України // платний сайт www.legprom.com.ua (оперативна статистична інформація стосовно розвитку виробництва та ринку легкої промисловості)
Тут слід зазначити, якщо частка продукції з давальницької сировини у натуральному вираженні становить для різних видів одягу в середньому майже 87%, то вартість цієї частки становить лише близько 50% від загального обсягу промислового виробництва у діючих оптових цінах (за даними Держкомстату, в 2009 р. виготовлено продукції на 463 562 тис. грн., з яких 256 351 тис. грн. за умов давальницької сировини, що становить 55%).
Відповідно до даних таблиці 2, можемо спостерігати нерівномірну динаміку у зміні структури виробництва швейної галузі протягом 2005-2009 рр. У 2009 році порівняно з 2007 роком зросла питома вага у загальних обсягах виробництва по таких товарних групах як сукні (включаючи халати, сарафани) – (1,4%), куртки (включаючи робочі) – (0,6%), брюки (включаючи робочі та жіночі) – (5,9%), сорочки верхні – (3,3%), білизна постільна – (2,4%). По решті товарних груп спостерігалося зменшення питомої ваги у структурі загального випуску по галузі.
Традиційно розвинена в Україні ще за часів Радянського Союзу швейна галузь у роки ринкових перетворень зазнала значних змін.
Відомі економічні труднощі, що супроводжували перехід економіки України на ринкові умови, не оминули й швейну промисловість. За період 1991—2009 pp. виробництво важливіших видів продукції скоротилось більш як у 10 раз, а за окремими видами продукції — у 20 раз. І хоч за останні 2-3 роки склалась певна позитивна тенденція сталого зростання виробництва швейної продукції (табл. 1), його загальний рівень залишається все ще незрівнянно нижчим, ніж у дореформені часи. За розрахунками, рівень виробництва швейної продукції у 2009 році становив близько 45% від рівня 1990 р.
Досить негативним фактором в галузі було скорочення чисельності швейних підприємств. Кількість швейних виробництв постійно скорочується (табл. 3).
Таблиця 3
Динаміка кількості підприємств за видами швейного виробництва (за видами продукції), од.
Продукція |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
Пальта, напівпальта |
131 |
118 |
106 |
95 |
86 |
Продовження табл. 3 |
|||||
Плащі (включаючи накидки) |
57 |
51 |
46 |
42 |
37 |
Костюми |
257 |
231 |
208 |
187 |
169 |
Піджаки |
152 |
137 |
123 |
111 |
100 |
Сукні (включаючи халати, сарафани) |
367 |
330 |
297 |
268 |
241 |
Брюки (включаючи робочі та жіночі) |
359 |
323 |
291 |
262 |
236 |
Спідниці |
251 |
226 |
203 |
183 |
165 |
Блузки |
210 |
189 |
170 |
153 |
138 |
Куртки (включаючи робочі) |
290 |
261 |
235 |
211 |
190 |
Сорочки верхні |
165 |
149 |
134 |
120 |
108 |
Білизна постільна |
415 |
374 |
336 |
303 |
272 |
*Джерело: Дані міністерства легкої промисловості України // платний сайт www.legprom.com.ua (оперативна статистична інформація стосовно розвитку виробництва та ринку легкої промисловості)
Однак, в 2005-2009 роках тенденцію до скорочення чисельності швейних виробництв за окремими видами продукції не слід вважати негативно. Така ситуація зумовлена процесом укрупнення швейних підприємств, їх злиттям у виробничі об'єднання, поєднанням статутного капіталу товариств, тощо. Це дає змогу з одного боку покращити фінансову стійкість підприємств галузі, а з іншого – значно полегшує співпрацю між окремими підприємствами в межах виробничого об'єднання.
Поміж об'єктивних чинників, що вплинули на різке падіння виробництва швейної продукції, слід зазначити і такий — низький рівень захисту внутрішнього ринку України як від так званої «сірої» продукції національного виробника, так і неконтрольований ввіз на митну територію України продукції іноземного походження без обкладання відповідними податками, платежами та зборами, що обумовлювало порівняно низьку ціну реалізації на ринку України даної продукції. За різними оцінками, понад 60% продукції, що реалізується в торгівлі, є продукція іноземного походження. Неможливість підприємств швейної промисловості України протистояти на внутрішньому ринку тиску цієї продукції за умов низької платоспроможності населення, значною мірою спонукало швейні підприємства до роботи на давальницькій сировині. Це давало підприємствам можливість за відсутності обігових коштів, насамперед забезпечити певний рівень завантаження потужностей, відповідно позитивно вплинути на стан з виплатою заробітної плати, вирішити ще деякі тактичні завдання.
Правовою базою для виконання робіт за давальницьких умов є Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 р. №327/95-ВР зі змінами та доповненнями, інші Закони України, а також розроблені відповідно до чинного законодавства нормативні акти міністерств та відомств.
Станом на 01.01.2009 р. за даними Держкомстату України більш як 80% швейних підприємств працюють за умов давальницької сировини.
Якщо врахувати, що з усієї давальницької сировини частка національної давальницької сировини становить, залежно від виду одягу, від 9 до 2%, то зрозуміло, що левова частка виготовленої в Україні з давальницької сировини швейної продукції експортується.