3.3. Конституція України як Основний Закон держави

Конституція — це Основний Закон держави, який приймається вищим представницьким органом дер­жави або самим народом, визначає суспільний та дер­жавний устрій, порядок формування та діяльності органів державної влади і управління, адміністратив­но-територіальний устрій, основні права та обов'язки громадян, має найвищу юридичну силу, особливу структуру та особливу процедуру прийняття.

Конституція має такі юридичні властивості:

• нормативність;

• установчий характер;

• програмний характер;

• вища юридична сила;

• особлива юридична природа;

• особливий предмет правового регулювання;

• підвищена стабільність;

• підвищена охорона з боку держави;

• здатність стимулювати суспільні відносини;

• здатність здійснювати ідеологічний і світоглядний вплив. Конституція України виконує такі функції (рис. 3.1):

За юридичними ознаками конституції класифікують таким чином:

Конституційні принципи — це юридично виражені в Конституції закономірності організації і функціонування політичної, економічної, соціальної систем суспільства, правового статусу особи.

Система конституційних принципів включає:

• народний суверенітет;

• економічний, політичний та ідеологічний плюралізм;

• законність;

• свободу особи та її розвиток;

• інтернаціоналізм;

• співіснування представницької і безпосередньої форм демократії;

• рівноправність громадян України.

Конституція України є основою правової системи держави, оскільки:

• норми Конституції мають основоположний характер для всіх суб'єктів державно-правових відносин;

• конституційні норми — юридична база не тільки для норм конституційного права, але і для інших галузей права України;

• жоден нормативний акт у державі не повинен суперечити нормам Конституції України;

• Конституція може бути змінена тільки конституційним шляхом;

• жоден інший нормативний акт у державі не може мати назву "конституція";

• для ефективної реалізації Конституції створений особливий орган — Конституційний Суд України.

Конституція України містить такі розділи:

Преамбула.

Розділ І. Загальні засади.

Розділ II. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина.

Розділ III. Вибори. Референдум.

Розділ IV. Верховна Рада України.

Розділ V. Президент України.

Розділ VI. Кабінет Міністрів України. Інші органи

виконавчої влади.

Розділ VII. Прокуратура.

Розділ VIII. Правосуддя.

Розділ IX. Територіальний устрій України.

Розділ X. Автономна Республіка Крим.

Розділ XI. Місцеве самоврядування.

Розділ XII. Конституційний Суд України.

Розділ XIII. Внесення змін до Конституції України.

Розділ XIV. Прикінцеві положення.

Розділ XV. Перехідні положення.

3.4. Характеристика загальних засад конституційного ладу України

Конституційний лад — сукупність основоположних правовідносин, закріплених нормами конституційного права (зокрема розділами І, III Конституції України).

Стаття 1 Конституції проголошує Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.

Суверенітет України поширюється на всій її території, яка складається із Автономної Республіки Крим, 24 областей, міст Києва і Севастополя.

Стаття 3 Конституції визнає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

За формою правління Україна — президентсько-парламентська республіка. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Ніхто не може узурпувати державну владу.

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6 Конституції України).

Стаття 10 Конституції затверджує статус української мови як державної в Україні.

Суспільне життя в Україні, відповідно до ст. 15 Конституції, грунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Статті 13, 14, 16 Конституції визначають основні засади економічних відносин і гарантують рівноправність і захист усіх форм власності.

Статті 8, 9, 19 Конституції України закріплюють такі основні принципи побудови і функціонування національної правової системи як:

• верховенство права;

• найвищу юридичну силу Конституції;

• положення Конституції є нормами прямої дії.

Державними символами України, згідно зі ст. 20 Конституції, є:

• Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів;

• Великий Державний Герб України — встановлюється з урахуванням малого Державного Герба та герба війська Запорізького;

• Державний Гімн України — мелодія національного гімну на музику М. Вербицького із текстом, затвердженим законом;

Столицею України є місто Київ.

Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.