Спринцювання.

Це метод місцевої дії на слизову оболонку піхви, піхвової частини шийки матки та рефлекторної дії на матку. Лікувальний ефект дає механічна, хімічна та термічна дія води чи лікувального розчину.

Мета спринцювання - розчинення та механічне вимивання із піхви патологічного вмісту, місцевий вплив лікарських речовин на стінки піхви та шийку матки, чим досягається санація піхви.

Показання до проведення процедури є кольпіти, ерозії шийки матки, хронічні запальні процеси матки та придатків

Спринцювання протипоказані за наявності маткових кровотеч, гострих запальних процесів, вагітності, а також під час менструації.

Залежно від дії лікарських речовин спринцювання можуть бути антисептичними (з розчином фурациліну, калію перманганату, ромашки), лужними (з розчином натрію гідрокарбонату), в’язкими (з розчином таніну). Рідина, що застосовується для спринцювання, може бути гарячою (40-45"С) та теплою (37-38⁰С).

Перед проведенням гарячого спринцювання необхідно змастити промежину вазеліном.

Спринцювання виконують не більше двох разів на добу (вранці та ввечері).

Спринцювання може бути окремим видом лікування, може передувати іншим видам лікування, таким, як уведення до піхви порошкоподібних речовин, лікування тампонами.

Технікою проведення спринцювання повинен володіти середній медичний персонал. Процедуру проводять на гінекологічному кріслі або на кушетці, вдома - в ліжку у горизонтальному положенні хворої. Під таз хворої підкладають судно. Використовують кухоль Єсмарха. Перед використанням кухоль та трубку ополіскують окропом/Наконечник стерилізують кип’ятінням. У кухоль наливають лікувальний розчин необхідної температури, розміщають його на штативі на висоті 0,5-1 м над рівнем таза жінки. Увести жолобувате дзеркало до піхви. Приєднати наконечник до гумової трубки, відкривши вентиль, випустити повітря із трубки, обмити зовнішні статеві органи струменем розчину. Увести наконечник до піхви на 8-10см по задній стінці. Випускати рідину повільно, протягом не менше ніж 10 хв. Вивести наконечник, ватною кулькою на пінцеті просушити стінки піхви.

Піхвові ванночки

Це місцевий вид лікування у гінекології, що ґрунтується на тривалому впливі невеликої кількості лікувального розчину на слизову оболонку шийки матки та піхви на відміну від спринцювання.

Лікувальним розчином є розчин антисептика - фурациліну, калію перманганату, ромашки, календули, протарголу тощо. Протипоказання таки ж, як і до проведення спринцювання

Береться до уваги хімічна та термічна дія розчину. На відміну від спринцювання механічної дії немає, тому обов’язковим у проведенні піхвової ванночки є дія розчину на попередньо очищену слизову оболонку. Піхвова ванночка виконується на гінекологічному кріслі. Вона може бути окремим видом місцевого лікування, а може передувати лікуванню тампонами, уведенню до піхви порошкоподібних речовин.

Техніка: приготувати розчин в об’ємі 0,05л і підігріти його до необхідної температури. Обмивають зовнішні статеві органи розчином антисептика ватною кулькою на корнцангу. Вводять у піхву двостулкове дзеркало Куско. Знімають слиз із шийки матки ватною кулькою. По стульці дзеркала влити у піхву лікувальний розчин в об’ємі 20-30мл. Через 10-15хв вилити розчин. Ватною кулькою на пінцеті просушити стінки піхви. Вивести дзеркало.