Тема 7. Структурні особливості журналістського тексту

Медіатекст як текст масової комунікації. Відмінність медіатексту від тексту (медіатекст – це текст масовоінформаційної діяльності, сутність якого полягає у конкретній інформації, що виражена мовою з метою впливу на громадську думку, переконання). Особливі властивості медіатексту (вторинність; одноразовість; смислова незавершеність; відкритість; полікодовість; медійність; колективне створення текстів).

Характеристика журналістської інформації (реакція залучення; реакція виконання; реакції соціальної гарантії) та своєрідність прагматики журналістського тексту. Ефективність журналістського тексту. Вияви ефективності (прийняття рішення під впливом журналістського тексту або урахування його рекомендацій; вчинок, викликаний журналістським текстом; реакція суспільної думки, спричинена журналістським текстом; залучення журналістських матеріалів до програми соціального інституту або застосування їх у діяльності законодавчих органів; інші форми використання публікацій газет, програм радіо і телебачення в реальному житті людей). Ознаки журналістського тексту (розімкнутість – пов’язаність із соціальною практикою; ефективність – здійснення реального впливу на свідомість і поведінку окремої людини та суспільства загалом).

Публіцистичний і журналістський текст: проблема розмежування двох термінів. Огляд загальної теорії публіцистики. Дискусія на сторінках «Вісника Московського університету» у 1968 р. Полемічні погляди В. Здоровеги, Є. Прохорова, М. Черепахова, Д. Прилюка, В. Ученової, Г. Колосова, А. Бочарова. Ознаками публіцистики, порівняно з інформаційними матеріалами, називалися виразне авторське начало, масштабність висновків та узагальнень. Родоутворювальною характеристикою публіцистики (за концепцією Ю. Суровцева) є не предмет і не функція, а особливий спосіб зображення. Тобто публіцистика – це особливий тип творчості, що полягає у відкритому авторському висловлюванні та прямому контакті з аудиторією.

Поняття композиції. Композиція художнього твору на основі сюжету – композиція нехудожнього твору на основі логічного плану. Сюжетний і логічний тип композицій у журналістиці. Авторській задум і композиція. Основні вимоги до композиції журналістського тексту. Рамкові елементи і основна частина. Основні функції рамкових елементів тексту. Правило «перегорнутої піраміди». «Гвинтова» будова журналістського тексту. Еліптична і кільцева композиція журналістського твору.

Тема 8. Змістові елементи журналістського твору

Особливості творчого задуму у журналістиці. Ідея і концепція журналістського твору. Способи вираження ідеї в художньому, журналістському, науковому творі. Опорна та робоча ідея журналіського твору. Ряди виразових засобів журналістського твору. Фактологічний ряд. Три значення факту: факт як елемент дійсності; факт як елемент свідомості; факт як елемент тексту. Історичні факти. Фактоїди.

Другий виразовий ряд – нормативи. Нормативи як одиниці, у яких відбився соціальний досвід. Відмінності нормативу від образа.

Третій виразовий ряд – образ. Огляд теорії художнього образу. Образ як не реальний, а ідеальний об’єкт. Відмінності художнього образу від психічних образів фантазії. Образ і символ.

Специфіка образності у журналістиці. Підпорядкування образу концепції твору. Службова функція образу у журналістиці. Економність образотворчих засобів. Жанри журналістики, для яких образність не притаманна. Образ як аргумент у журналістському творі. Типи образів у журналістиці.

Авторська позиція у творі. Образ автора і авторська позиція. Відмінність функціональних завдань автора журналістського і художнього твору. Модифікації авторського «Я»: автор-очевидець, автор-спостерігач, автор-учасник, «Я»-роздумливе. Основні принципи конструювання образа автора в журналістиці: репрезентативний та інтроспективний.

Наратив і журналістський твір. Наратив як текст, що описує якусь послідовність подій; те саме, що історія, розповідь, оповідання. Базові наративні форми (реклама, новинні сюжети, твори з художнім сюжетом). Основна функція наративу.

Жанр і текст. Пам'ять жанру. Концепції жанрового розвитку. Жанрова структура і система. Жанровий синтез і конвергенція. Співвідношення поняття жанру і журналістської творчості. Система жанрів сучасної журналістики. Новітні тенденції жанротворення сучасної журналістики. Гібридний текст і гібридний жанр.