3. Рекомендаціі щодо захисту від радіаціі,та забруднення нею середовища

Радіаційний захист – це комплекс заходів, спрямованих на ослаблення або виключення впливу іонізуючого випромінювання на населення, персонал радіаційно небезпечних об’єктів, біологічні об’єкти природного середовища, на електронне обладнання і оптичні системи, а також на охорону природних і техногенних об’єктів від забруднення радіоактивними речовинами і віддалення цих забруднень (дезактивацію). Забезпечення виконання нормативів щодо радіаційної безпеки, передбачених законодавством, є кінцевою метою заходів радіаційного захисту і його функцією.

Заходи з радіаційного захисту, як правило, здійснюються завчасно, а у разі виникнення радіаційних аварій, у разі виявлення локальних радіоактивних забруднень – в оперативному порядку. Норми радіаційної безпеки встановлюють критерії у разі виявлення локальних забруднень двох рівнів. Коли ефективна доза становить 0,01-0,3 мЗв/рік, рівню забруднення присвоюють умовне найменування – “рівень досліджень”. Заходи такого рівня обмежуються спостереженням, контролем, дослідженням джерела з метою уточнення оцінки величини річної ефективної дози і визначення дози, яка очікується за 70 років. У випадку, коли ефективна річна доза перевищує 0,3 мЗв/на рік, локальному забрудненню присвоюється другий рівень – “рівень втручання”. Під втручанням розуміють дії органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, органів управління МНС, якими можуть бути введеними обмеження на використання продуктів харчування, переміщення в межах зони забруднення або постійного перебування у ній.

Превентивним порядком проводяться наступні заходи радіаційного захисту:

- розробляються і запроваджуються режими радіаційної безпеки;

- створюються і експлуатуються системи радіаційного контролю за радіаційною обстановкою на території атомних електростанцій, в зонах спостереження і санітарно-захисних зонах цих станцій;

- розробляються плани дій щодо запобігання і ліквідації радіаційних аварій;

- нагромаджуються і утримуються в готовності засоби індивідуального захисту, прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю, засоби йодної профілактики і дезактивації, відповідні технічні засоби, матеріали і майно;

- підтримуються у готовності до застосування захисні споруди на території АЕС, протирадіаційні укриття в населених пунктах поблизу станції;

- здійснюються заходи щодо захисту продовольства, харчової сировини, фуражу і джерел (запасів) води від можливого забруднення радіоактивними речовинами;

- проводиться підготовка населення до дій в умовах радіаційних аварій, професіональна підготовка персоналу радіаційно небезпечних об’єктів і особового складу аварійно-рятувальних сил;

- забезпечується готовність служб радіаційної безпеки радіаційно небезпечних об’єктів, сил і засобів підсистем і ланок системи цивільного захисту, на території яких розташовані АЕС, до ліквідації наслідків радіаційних аварій.

До основних заходів, способів і засобів, які забезпечують захист населення від радіаційного впливу під час радіаційних аварій належать:

- виявлення факту радіаційної аварії і оповіщення про неї;

- виявлення радіаційної обстановки в районі аварії;

- організація радіаційного контролю;

- встановлення і підтримання режиму радіаційної безпеки;

- проведення, у разі необхідності, на ранній стадії аварії йодної профілактики населення, персоналу аварійного об’єкта, учасників ліквідації наслідків аварії;

- забезпечення населення, персоналу аварійного об’єкта, учасників ліквідації аварії необхідними засобами індивідуального захисту і використання цих засобів;

- укриття населення, яке опинилося в зоні аварії, у сховищах і протирадіаційних укриттях, які забезпечують зниження рівня зовнішнього опромінення, а по можливості і захист органів дихання від проникнення у них радіонуклідів, наявних в атмосферному повітрі;

- санітарна обробка населення, персоналу аварійного об’єкта, учасників ліквідації наслідків аварії;

- дезактивація аварійного об’єкта, об’єктів виробничого, соціального, житлового призначення, території, сільгоспугідь, транспорту, інших технічних засобів, засобів захисту, одягу, майна, продовольства і води;

- евакуація або відселення громадян із зон, у яких рівень забруднення або дози опромінення перевищують прийнятні для проживання населення.

Важливішим елементом радіаційного захисту у разі радіаційної аварії є встановлення і додержання режиму радіаційної безпеки. Режим радіаційної безпеки – це обов’язковий порядок і організація діяльності підрозділів ліквідації наслідків аварії, а також поведінки населення в зон аварії з метою максимально можливого і виправданого зниження радіаційного впливу. Цей режим забезпечується:

- встановленням особливого порядку доступу в зону аварії;

- зонування району аварії;

- доцільним відбором учасників ліквідації наслідків аварії з обов’язковим їх медичним освідченням;

- проведенням аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

- здійсненням радіаційного контролю в зоні і на виходах в “чисту” зону;

- забезпеченням спецодягом, засобами індивідуального захисту і медичної допомоги;

- організацією індивідуального дозиметричного контролю і веденням обліку доз опромінення персоналу і колективних доз опромінення населення;

- проведенням дезактиваційних робіт;

- організацією поводження з радіоактивними відходами.

По суті справи, реалізація режиму радіаційної безпеки забезпечує виконання значної частини заходів щодо радіаційного захисту населення, персоналу об’єкта, учасників ліквідації наслідків радіаційної аварії.