22. Суб'єктивні засоби безпеки – их использование зависит от сознания человека, его жизненного опыта и квалификационного уровня.

23. Об'єктивні засоби безпеки – действуют автоматически, не зависят от опыта работника. Они не только предупреждают, но и частично устраняют.

24. Класифікація матеріалів за пожежними властивостями:

негорючі – це такі, які під дією вогню або високих температур не спалахують, не тліють і не обвуглюються (алебастр, гіпс, залізобетон, метал і ін.);

важкогорючі – це такі, які під дією вогню спалахують, тліють або обвуглюються й продовжують горіти, тліти або обвуглюватися тільки за наявністю джерела запалювання (гіпсові матеріали, просочена деревина, фіброліт);

горючі – це такі матеріали, які під дією вогню тліють, спалахують, обвуглюються й продовжують горіти, тліти або обвуглюватися після вилучення джерела загорання (всі органічні матеріали, лісоматеріали, папір і ін.).

25. Вогнестійкість – способность конструкций и изделий в течение определенного времени выдерживать без разрушения воздействие высоких температур.

26. Під час аналізу пожежо - і вибухонебезпеки виробництв необхідно: а) знать, какие вещества и в каком количестве обращаются в данном производстве, каковы их пожаро- и взрывоопасные свойства; б)установить степень пожаро- и взрывоопасности среды внутри производственных аппаратов и оборудования, в) выявить причины возможного выхода горючих веществ из аппаратов и трубопроводов.

27. Попередження розповсюдження пожежі включає в себе: унеможливити виникнення пожеж;

у разі виникнення пожежі гарантувати максимальну безпеку людей;

забезпечувати одночасну пожежну безпеку як для працюючих, так і для матеріальних цінностей;

попереджувати та не допускати негативного впливу на працюючих небезпечних чинників пожежі.

28. Існують такі методи гасіння пожеж: тушения водой, газотушение, порошковое, аэрозольное, пенное.

29. До первинних засобів вогнегасіння відносяться: огнетушители, внутренние пожарные краны, пожарный инвентарь (ящики с песком, бочки с водой, пожарные ведра, совковые лопаты, асбестовые полотна, войлок, кошма) и пожарный инструмент

30. Ознаками підвищеної електронебезпеки є:

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю одного із небезпечних факторів: вологість (більше 75 %); висока температура (вище +350С); наявність струмопровідної пилюки; струмопровідна підлога; можливість одночасного дотикання до металоконструкцій, що мають з'єднання із землею, технологічним апаратом, з одного боку, і до заземленого електричного устаткування - з іншого; наявність хімічно активного середовища (пари кислот, лугів і т.д.).

Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю 2-х і більше ознак підвищеної небезпеки.

31. За ступенем небезпеки і ураження людей електричним струмом приміщення підрозділяють на такі класи:

Приміщення без підвищеної небезпеки – це сухі приміщення з відносною вологістю не більше 75 % і температурою повітря в межах + 5…+ 250 С, з неструмопровідними підлогами (дерев'яними, пластмасовими), з повітряним середовищем без струмопровідного пилу. Приміщення з підвищеною небезпекою – це приміщення, що характеризуються наявністю однієї з таких ознак: 

- вогкість з постійною відносною вологістю повітря більше 75 %;  - струмопровідний пил;  - струмопровідні підлоги (земляні, металеві, залізобетонні, цегельні);  - висока температура повітря (вище 35 0С);  - можливість одночасного дотику людини до металевих конструкцій будинків, технологічних апаратів, механізмів і до металевих корпусів електроустаткування. Приміщення особливо небезпечні – це приміщення, в яких наявною є одна з наступних ознак: - відносна вологість повітря постійно близька до 100 %, внаслідок чого стіни, стеля таких приміщень покриті конденсатом вологи; 

- приміщення з постійною наявністю їдких газів чи пари відносно матеріалу ізоляції струмоведучих частин;  - приміщення, для яких характерні дві чи більше ознак, що відносяться до класу приміщень з підвищеною небезпекою, наприклад, приміщення зструмопровідним пилом і сирою струмопровідною підлогою.