47. Педагогічний аналіз як необхідна умова здійснення педагогічного контролю у вш. Характеристика форм педагогічного аналізу за різними ознаками.

Педагогі́чний аналіз — це вид діяльності, що полягає у встановленні і вивченні ознак, які характеризують стан та результати процесу навчання, і що дозволяє на цій основі прогнозувати можливі відхилення, визначати шляхи їх попередження, а також коригувати процес навчання з метою підвищення його якості.

Пед. Аналіз складається з ланок:

• Конкретизація мети управління контролю;

• Вибір об’єктів для вивчення та аналізу;

• Визначення змісту аналітичної д-сті;

• Складання графіку відвідування об’єктів аналізу;

• Аналіз матеріалів спостереження та їх узагальнення;

• Підготовка і прийняття відповідних рішень.

Форми пед.. аналізу

1. За метою здійснен ння:

• Діагностуюча (визначення стану д-сті або функціонування навч. процесу у ВНЗ., відповідає сучасним вимогам науки і практики, виявл. позитивних і негативних тенденцій )

• Корегуюча (оперативне внесення змін і уточнень на конкретних ділянках роботи для розв’язування освітньо-виховних завдань)

• Регулююча (передбачає внесення певних організаційних змін в дії колективу, які можуть бути пов’язані з новими умовами роботи і новим НМЗ)

2. За змістом аналізу:

• Фронтальна (досліджує систему роботи викладачів окремої кафедри, окремих інститутів)

• Проблемна (залежить від рівня теоретичної компетентності викладача, результатів його роботи)

• Тематична (вивчення стану дисципліни за рахунок аналізу д-сті викладачів, що забезпечують її виконання з метою визначення рівня професійної компетентності педагога)

3. За об’єктами діяльності:

• Персональна (стосується стану роботи окремого викладача з метою узагальнення та поширення досвіду роботи)

• Дисциплінна (відвідування занять)

• Загальнокафедральна (досвід роботи кафедри)

• Загальноінститутська (досвід роботи інституту)

4. За обсягом діяльності:

• Повна (розвиток пізнавальних здібностей студентів, впровадження інтерактивних форм, інформаційних технологій, система навч. досягнень студентів, обсяг і зміст завдань для СРС)

• Комплексна (передбачає оцінку стану реалізованих на лабор. Заняттях сучасних інтеракт. Принципів, методів, засобів, форм навч.)

• Аспектна (глибокий всебічний аналіз одного навч. процесу для прийняття конкретних рішень)

5. За інтенсивністю діяльності:

• Епізодична (виникає в залежності від ситуації і здійсн. В одному вигляді)

• Вибіркова (має попередньо складений графік. Н-д, відкрите заняття викладачів)

• Цілісна (вивчає систему роботи викл. )

48. Класифікація засобів навчання з географії. Методичні особливості застосування різних засобів унаочнення під час проведення аудиторних занять з географічних дисциплін.

Засоби навчання – це різні види джерел знань, які використовуються в навчальному процесі з метою формування студентів ЗУН. У більшості випадків , засоби навчання забезпечують принцип наочності.

Засоби навчання географічних дисциплін у ВШ	Перелік основних складових
Натуральні об'єкти (сприяють формуванню безпосередніх уявлень студентів про географічні об'єкти і явища, що вивчаються, їх властивості, взаємозв'язки)	а) об'єкти природи та предмети господарської діяльності людини	колекції гірських порід та мінералів зразки промислової продукції гербарії
	б) природні і господарські об'єкти у навколишньому середовищі, які розглядаються під час екскурсій	форми рельєфу ґрунти рослинність річки, озера, ставки підприємства
Моделі натуральних об'єктів і явищ (це спеціально змодельовані засоби навчання, що дають уявлення про географічні об'єкти, явища та природні процеси, близькі до дійсності)	а) об'ємні моделі	глобус форми поверхні розташування і принцип дії артезіанського басейну
	б) площинні ілюстративні посібники	картини, малюнки, фотокартки слайди, діафільми, кінофільми, відеофрагменти
Описи і зображення географічних об'єктів і явищ за допомогою символів (Навчально-наочні посібники цієї групи сприяють розвитку уяви, абстрактного мислення дітей. Вони покликані розкривати суть і структуру географічних об'єктів та явищ, особливості їх існування в просторі і часі )	а) вербальні посібники	підручники довідники робочі зошити практикумитестові таблиці
	б) картографічні посібники	стінні географічні карти атласи контурні карти картосхеми
	в) схематичні посібники	опорні схеми СЛС ЛОСграфічні конспекти
	г) графічні статистичні посібники	графіки діаграми
Прилади для відтворення й аналізу процесів та явищ природи і суспільства (це прилади, призначені для вимірювальних робіт на місцевості, в класі, а також для визначення кількісних і якісних показників природних процесів та явищ. Сюди входять також всі сучасні технічні засоби навчання.)	а) вимірювальні прилади	метеорологічні астрономічні математичні
	б) картографічні посібники	телевізор відеомагнітофон комп'ютер епідіаскоп діапроектор магнітофон

49. Компетентнісно-орієнтований підхід у реалізації змісту географічної освіти у ВШ. Характеристика ключових компетенцій майбутнього вчителя географії.

Компетенція – це сукупність взаємопов’язаних якостей особистості.

За старими програмами – це сукупність знань, умінь, навичок та способів діяльності, за новими – рівень навчальних досягнень.

Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.

Тобто під компетенцією слід розуміти задану вимогу, норму освітньої підготовки учня, а компетентність – як його реально сформовані особистісні якості та мінімальний досвід діяльності.

Перелік ключових компетенцій визначається на основі провідних цілей загальної освіти, основних видів діяльності учня, які дозволяють йому оволодівати соціальним досвідом, формувати навички життя та практичної діяльності в суспільстві.

Розглянемо основні види компетенцій:

1.Ціннісно-смислова компетенція, яка пов’язана з ціннісними уявленнями учня, його здатністю до орієнтування в житті, усвідомлення свого місця в ньому, до вибору цільових та смислових установок для своїх дій та вчинків, до прийняття рішень. Від сформованості цієї світоглядної компетенції залежить освітня траєкторія учня та програма його життєдіяльності в цілому.

2.Загальнокультурна компетенція як коло питань, у яких учень має бути добре обізнаним, мати знання та досвід певної діяльності. Це особливості національної та загальнолюдської культури, культурологічні засади сімейних, соціальних, суспільних явищ та традицій, роль науки та релігії в житті людини, компетенції у сфері побуту та культурного дозвілля.

3.Навчально-пізнавальна компетенція як сукупність компетенцій учня у сфері самостійної пізнавальної діяльності: знання та вміння ціле покладання, планування, аналізу, рефлексії, самооцінки навчально-пізнавальної діяльності. У межах цієї компетенції визначаються вимоги відповідної функціональної грамотності: вміння розрізняти факти від домислів, володіння вимірювальними навиками, використання різних методів пізнання.

4.Інформаційна компетенція, яка пов’язана з формуванням уміння самостійно шукати, аналізувати, відбирати необхідну інформацію, трансформувати, зберігати та транслювати її. Ця компетенція забезпечує навички роботи учнів з інформацією, що міститься в навчальних предметах і освітніх галузях, а також в оточуючому світі.

5.Комунікативна компетенція, яка містить оволодіння мовами та способами взаємодії з людьми, навички роботи в групі. Учень має вміти відрекомендувати себе, написати листа, заяву, анкету, поставити запитання, вести дискусію.

6. Соціально-трудова компетенція як оволодіння знаннями і досвідом у громадянсько-суспільній діяльності, у соціально-трудовій сфері, у галузі сімейних стосунків, у питаннях економіки і права та в професійному самовизначенні.

7.Компетенція особистісного самовизначення, яка спрямована на засвоєння способів фізичного, духовного та інтелектуального саморозвитку, емоційну саморегуляцію та самопідтримку. Вона пов’язана з безперервним самопізнанням, розвитком необхідних особистісних якостей, формуванням психологічної грамотності, культури мислення й поведінки. До цієї компетентності слід віднести правила особистої гігієни, турботу про власне здоров’я, внутрішню екологічну культуру, комплекс якостей, пов'язаний з основами безпечної життєдіяльності.