44. Основні вимоги пожежної безпеки до закладів торгівлі. Автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежогасіння.

Основні вимоги до закладів торгівлі.

Можливість розміщення підприємств торгівлі й харчування в будинках іншого призначення (у тому числі житлових), а також заходи щодо їх відокремлення від інших приміщень цих будинків протипожежними перешкодами встановлюються, виходячи з вимог будівельних норм.

Торговельні підприємства для продажу ЛЗР, ГР та горючих газів (балонів з газами), фарб, розчинників, інших пожежонебезпечних товарів побутової хімії, боєприпасів та піротехнічних виробів розміщувати в будинках іншого призначення не допускається.

У робочий час завантаження товарів та вивантаження тари має здійснюватися шляхами, не зв'язаними з евакуаційними виходами для покупців з торгових залів.

Розташування технологічного обладнання на підприємствах торгівлі, у ресторанах, кафе, їдальнях тощо треба виконувати таким чином, щоб воно не перешкоджало вільній евакуації відвідувачів у разі пожежі.

Ширина проходів між прилавками і обладнанням за прилавком має бути не менше 0,9 м.

В обідніх залах повинні постійно утримуватися вільними основний прохід, що веде до евакуаційних виходів, а також додаткові проходи (до окремих посадочних місць та для розподілу потоку відвідувачів), які повинні відповідати вимогам будівельних норм.

Вимоги пожежної безпеки під час експлуатації ринків встановлюються НАПБ Б.01.005-2005 "Правила пожежної безпеки на ринках України", затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 17.01.2005 № 30 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2005 за № 111/10391.

Забороняється:

зберігати горючі відходи, упаковку та контейнери в торговельних, обідніх залах та на шляхах евакуації (вони повинні видалятися щодня та по мірі накопичення);

розміщувати відділи, секції, прилавки, лотки для продажу пожежонебезпечних товарів ближче 4 м від виходів, сходових кліток та інших евакуаційних шляхів;

установлювати в торгових залах балони з горючими газами для наповнення повітряних куль та інших потреб;

проводити вогневі роботи під час перебування людей у торгових та обідніх залах;

організовувати торгівлю, розміщувати торговельні автомати на площадках сходових кліток та інших шляхах евакуації;

розміщувати товари побутової хімії, лаки, фарби, розчинники, товари в аерозольній упаковці ближче 0,5 м від приладів опалення та у віконних вітринах.

Пожежовибухозахист забезпечується застосуванням засобів пожежогасіння, пожежної сигналізації, локалізації і придушення вибухів, протидимного захисту, оповіщення й евакуації людей, їх захисту від небезпечних факторів пожеж і вибухів, створенням протипожежних перешкод, евакуаційних шляхів і виходів, поділом будинків на протипожежні секції за ознакою розходження застосовуваних засобів пожежогасіння, а також з метою обмеження поширення пожеж тощо.

У забезпеченні пожежовибухозахисту об'єкта важливу роль відіграє використання автоматики для виявлення і гасіння пожежі на ранній стадії її розвитку, для локалізації і придушення вибухів, для протидимного захисту і виконання ряду інших операцій.

Пожежогасіння — процес дії сил і засобів, а також використання методів і прийомів для ліквідації пожежі.

Установки пожежогасіння — сукупність стаціонарних технічних засобів гасіння пожежі шляхом випуску вогнегасної речовини. Установки пожежогасінні повинні забезпечувати локалізацію або ліквідацію пожежі. Установки пожежогасінні по конструктивному пристрою підрозділяються на агрегатних і модульних, по мірі автоматизації — на автоматичних, автоматизованих і ручних, по вигляду вогнегасної речовини — на водяних, пінних, газових, порошкових, аерозольних і комбінованих, за способом гасіння — на об'ємні, поверхневі, локально-об'ємні і локально-поверхневі

Система пожежогасіння (автоматична система пожежогасіння, АСПГ) – це сукупність технічних засобів для автоматичного виявлення пожежі за допомогою датчиків пожежної сигналізації й видачі світлового й звукового оповіщення, а також для керування подачею вогнегасної речовини на контрольованій площі в ручному, автоматичному й дистанційному режимі. Системи автоматичного пожежогасіння поділяються за видом використовуваної вогнегасної речовини:

водяне пожежогасіння - найбільш доступним і поширеним засобом пожежогасіння є звичайна вода. Але кількість виливаної води при гасінні пожежі інколи завдає збитку не менший, ніж сама пожежа; до того ж є речовини, де вода може стати каталізатором ще більшої пожежі або її вживання не настільки ефективно. Все більше поширення як різновид водяної пожежогасінні отримує мілко-дисперсна вода. В деяких випадках вона може замінити дороге газове пожежогасіння. Вода в даних установках через спеціальні насадки перетворюється на водяний туман, який заповнює об'єм приміщення, і ефективно впливає на осередок спалаху, не наносячи збитку обладнанню, меблям і людині;

газове пожежогасіння - не дивлячись на високу вартість найбільш ефективними для використання в системах пожежогасіння з найменшим нанесенням шкоди при гасінні пожежі для приміщень з будь-яким виробничим і технічним призначенням є автоматичні установки газового пожежогасіння (АГПГ). Унікальна здатність газу проникати через щілини в самі недоступні місця і ефективно впливати на осередок спалаху набула найширшого поширення при використанні вогнегасних газів в автоматичних установках газового пожежогасіння у всіх областях людської діяльності;

водопінне пожежогасіння й пінне пожежогасіння - пінне пожежогасіння отримало найбільше поширення в нафтовидобувних і нафтопереробних галузях, а також в різного роду сховищах нафтопродуктів. Залежно від хімічного складу піни, яке визначає її призначення, вона не завжди буває нешкідливою, і злив такої піни в каналізацію не можливий. Необхідна утилізація відходів після пожежі, що перешкоджає її широке поширення і повсюдне використання. Хоча останніми роками з'явилися концентрати піни, які застосовуються для пожежогасіння в міських умовах, наприклад в транспортних тунелях; їх можна зливати в каналізацію (утилізувати).;

Порошкове пожежогасіння. Порошкове пожежогасіння останніми роками набуло досить широкого поширення через свою доступність і ефективність при дії на відкритий вогонь.  Установки автоматичного порошкового пожежогасіння будуються аналогічно автоматичним установкам газового пожежогасіння по тих же нормах і правилах. Установки автоматичного порошкового пожежогасіння призначені для локалізації і гасіння пожеж класів А, В, С і електрообладнання під напругою до 1000 В промислових, складських, житлових, торговельних, адміністративних приміщеннях, гаражах та інших об'єктах. Порошок, який викидається при спрацьовуванні модуля, не надає шкідливої дії на одяг і тіло людини, не викликає псування майна і легко віддаляється протиранням, пилососом або водою. 

Аерозольне пожежогасіння. Аерозольне пожежогасіння з огляду на багато причин не набуло настільки масштабного поширення, як воно на те заслуговує.

системи тонкорозпиленої води;

комбіновані системи пожежогасіння.

45. Основні вимоги пожежної безпеки до закладів торгівлі. Евакуація людей з будівлі. Забезпечення безпечної евакуації персоналу, розробити план практичних тренувань з відпрацюванням дій у раз пожежі дій.

Проведення організованої евакуації з виробничих та інших приміщень і будівель, запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом:

- планування евакуації людей (складання плану евакуації з приміщення);

- визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон;

- організації оповіщення керівників підприємств і людей про початок евакуації;

- організації управління евакуацією;

- навчання населення діям під час проведення евакуації.

Евакуація населення з будівель і приміщень проводиться способом, який передбачає організоване виведення основної частини людей із секторів надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру через усі можливі виходи пішим ходом по заздалегідь розроблених маршрутах.

Під час проектування і експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення та довкілля, обов'язково розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

До всіх будівель і споруд має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будинків і споруд, у тому числі інвентарних побутових приміщень, індивідуальних гаражів тощо.

Територія підприємств та інших об'єктів повинна мати зовнішнє освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, протипожежного обладнання, евакуаційних виходів будинків та споруд.

На території торгівельних закладів на видних місцях повинні бути розміщені плани евакуації, встановлені таблички із зазначенням порядку виклику пожежної охорони, знаки місць розміщення первинних засобів пожежогасіння.

У разі перепланування приміщень, зміни їх функціонального призначення, застосування нового технологічного устаткування необхідно дотримуватися протипожежних вимог чинних нормативних документів будівельного та технологічного проектування. Не дозволяється зниження проектних меж вогнестійкості конструкцій та погіршення умов евакуації людей. Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на дахах (покриттях) будівель та споруд повинні утримуватися постійно справними, бути пофарбованими.

У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, гратів, останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті).

Вимоги до евакуаційних шляхів і виходів

Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення надзвичайної ситуації забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

У разі розміщення технологічного, експозиційного та іншого обладнання в приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм.

У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщати (дозволяється перебування) не більше 50 осіб.

Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік, а також у санвузлах, з балконів, лоджій, площадок зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки).

При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

Килими, килимові доріжки й інші покриття підлоги у приміщеннях з масовим перебуванням людей повинні надійно кріпитися до підлоги і бути малонебезпечними щодо токсичності продуктів горіння, а також мати помірну димоутворюючу здатність (за ГОСТ 12.1.044-89).

Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі з поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок.

Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та правил улаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.

Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, повинні постійно освітлюватися електричним світлом (у разі наявності людей).

Забезпечення безпечної евакуації персоналу

Для забезпечення організованого руху людей в умовах змушеної евакуації розробляють план евакуації в основному для громадських будинків.

План евакуації складається з двох частин: текстової (інструкції) та графічної. В інструкції подаються обов'язки осіб, які здійснюють евакуацію, порядок виконання обов'язків. В графічній частині показані маршрут руху та відповідні пояснення до них.

Виходячи з конкретних маршрутів руху, комісія призначає відповідальних з безпечної евакуації людей, повідомлення про пожежу та зустріч пожежної команди, а також з евакуації майна та гасіння пожежі первинними засобами.

План евакуації затверджує керівник і оголошує наказ по установі про вступ його в дію. Потім призначають термін вивчення і практич­ного опрацювання цього плану із співробітниками установи. Вивчення плану полягає у загальному ознайомленні з ним, вивчення особами, відповідальними за евакуацію, їх обов'язків, порядку виконання цих обов'язків, практичних навичок на умовній пожежі.

План евакуації складається в двох примірниках: один з них вивішують в приміщенні, інший зберігають у справі.

Керівник установи зобов'язаний зі зміною обставин своєчасно вносити корективи в план евакуації, замінюючи працівників, які звільнилися з установи, новими. При коректуванні плану керівник повинен ознайомити новоприбулих співробітників з їх, обов'язками згідно з планом евакуації під розписку.

Пожежна сигналізація. Надійним і швидким засобом повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація автоматичної або ручної дії. Ручні сповісники встановлюються поза межами приміщень на відстані 150 м, всередині приміщень на відстані 50 м один від одного.