Типи ведення господарств
В ідробіткове Капіталістичне
праця за гроші зі своїм реманентом - використання вільнонайманої праці
з а борг, або % з боргу - дає більші прибутки
за землю і житло
за право випасати худобу на лузі Приклад: економія Балабашової
(сад, молочна ферма, цукроварня,
броварня, школа, млин,
метеорологічна служба)
Наслідки реформи 1861 р.:
виробництво продукції с/г на продаж;
з міна спеціалізації
С теп Правобережжя Лівобережжя
з ерно цукрові буряки цукрові буряки
льон Бобринські Терещенки
соняшник Бродські Харитоненки
Потоцькі
Слабкий розвиток тваринництва (лише 10% всього с/г)
Причини:
однобічний зерновий розвиток с/г;
зосередженість основної частини худоби в руках поміщиків;
висока вартість одиниці – недоступність для селян.
З астосування техніки в с/г
С тепова Україна Правобережжя Лівобережжя
н айуспішніше нова техніка лише на найгірше
парові молотарки, цукрових плантаціях 40% плугів дерев’яні
сівалки, косарки,
культиватори.
С оціальне розшарування селянства
З аможні Середняки Бідняки
15 – 20 % 25% 55 – 60%
Аграрне перенаселення і переселенський рух
Спричинене: надлишок робочої сили.
Причини:
більшість селян не пішли працювати на фабрики та заводи, а залишилися в селі;
основна частина землі або залишилася у поміщиків, або була викуплена селянами (заможними);
демографічний вибух (за 40 років населення зросло на 72% внаслідок земської реформи).
Ш ляхи вирішення проблеми
Переселення в міста (-) Переселення на малозаселені землі(+)
Шляхи переселення:
Кубань, Волга та Сибір;
Тихий Океан.
Уряд довгий час забороняв переселення, щоб запобігти збільшенню цін на робочі руки.
«СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ У НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ В ІІ-Й ПОЛ. ХІХ ст.»
Провівши реформи 60 – 70-х рр. російський уряд не змінив ні систему влади, ні державу в цілому.
Основні аспекти політики
Україна розглядалася як частина великого російського народу.
Відсутність укр. мови та історії (теорія Погодіна) 1857 р. – розгромлена Максимовичем.
Н апрямки руху
Р осійський Український Польський
Р адикали «Хлопомани» (40-60 рр.) польське повстання
Н ародники «Громади» (1859 – 1863) 1863 – 1864 рр.
Л іберали (Р.Т. + хлопомани)
Соціал – демократи «Громади» (1870 – 1876 рр.)
(Антонович, Драгоманов)
«Молоді громади» (80 – 90-ті)
«Братство
тарасівців»
(1891 – 1893 рр.)
І. Липа
Б. Грінченко Харків
М. Міхновський
Російський рух
Радикали: керівник Микола Чернищевський
С пиралися на «теорію общинного соціалізму»
Створення селянських общин та робітничих кооперативів.
Шляхи реалізації: селянська революція, очолена інтелігенцією.
1861 р. – «Земля й воля» (Андрій Красовський, Андрій Потебня)
Результат: селяни не захотіли повставати, організацію було розгромлено.
Народники: 60 – 80-ті рр. ХІХ ст.
Учасники: дворяни та різночинна інтелігенція.
Мета: перехід від капіталізму до «народного виробництва» (артіль), ліквідація самодержавства, утвердження демократії.
Шлях досягнення: всеросійська соціалістична революція.
Д іяльність: - з 1874 р. – «ходіння в народ»
«осіла пропаганда» - інтелігенція, охопила всі губернії
«метелики» - поширювали укр. літературу.
народ не підтримав.
Утворили гуртки:
«Чайковці» (1872 – 1874 рр.) – Київ, Одеса, за аналогією в Петербурзі.
« Київська комуна» (1873 – 1874 рр.)
Діяльність: мали штаб-квартиру, проводили політичні диспути, вели пропаганду – 80 осіб.
«Південні бунтарі» (1875 – 1877 рр.) Чигиринщина
Я ків Стефанович – видавав себе за Дмитра Найду (представники від селян до царя) «Чигиринська змова» повстання планували на жовтень 1877 р., але в вересні розгромлене.
« Земля й воля» (1876 – 1879 рр.) Петербург. Агітація серед селян, підготовка їх до боротьби переворот підготувати власними силами, а селяни приєднаються.
1 879 р.
« Чорний переділ» «Народна воля»
агітація та пропаганда; політ. терор, револьвери,
м ирним шляхом; саморобні бомби
к онституційна монархія. 1881 р. – вбили Олександра ІІ
але революція не відбулася
Ліберали: 70 – 80-ті рр.
З представників земств.
Мета:
побудова економіки за законами вільного ринку;
створення правової держави Західно-Європейського зразка;
держава не втручається в економіку;
конституційна монархія.
Шлях реалізації:
компроміс з урядом
організація банкетів, на яких писалися петиції до царя.
Соціал-демократи: 70 – 90-ті рр.
розчарування частини народників у орієнтації на селян;
підтримка ідеї марксизму;
віра в силу пролетаріату (робітників);
продовжували тактику народників.
Мета: народна революція, очолена пролетаріатом.
Гуртки: Катеринослав, Київ, Одеса, Харків.
Керівники: М. Зібер, С. Подолинський.