1. Вимоги до порядку викладу матеріалу курсової роботи (проекту)

1.1 Раціонально і правильно організувати роботу, своєчасно і якісно розробити обрану тему дослідження допоможе наступний алгоритм написання курсової роботи (проекту):

• вибір теми курсової роботи (проекту), пошук і відбір літератури, її вивчення;

• складання плану, узгодження його з керівником;

• написання розділів та підрозділів;

• формулювання висновків і рекомендацій, написання вступу;

• оформлення списку використаних джерел та додатків;

• літературне й технічне оформлення роботи, виправлення помилок;

• рецензування, підготовка до захисту і захист курсової роботи (проекту).

1.2 Вибір теми курсової роботи

Для правильного вибору теми, консультативну допомогу студентові надає керівник курсової роботи(проекту).

Зазвичай студенту надається право обирати тему курсової роботи (проекту) з числа визначених і затверджених і цей вибір теми залежить від інтересів студента та спрямованості його на подальшу практичну діяльність. До кожної з тем курсової роботи (проекту), запропонованих викладачем, додається план. Не виключається можливість того, що студент з власної ініціативи доповнить запропоновану у цьому плані структуру роботи, змінить послідовність її питань. Допускається вибір своєї теми, якої немає в запропонованій тематиці, з обґрунтуванням її розробки, що необхідно узгодити з керівником.

1.3 Після реєстрації теми курсової роботи (проекту) студент не має права самостійно її змінювати. Після вибору теми та реєстрації курсової роботи студент обов’язково повинен уважно ознайомитися з методичними рекомендаціями по виконанню і лише після цього приступити до її написання. Обравши тему, студент розпочинає докладне вивчення рекомендованих джерел, без знання яких неможливе написання та успішний захист курсової роботи. Слід зазначити, що цей перелік не є вичерпним і не виключає ініціативи студента у доборі інших матеріалів до роботи як самостійно, так і шляхом консультування з викладачем.

Вивчення джерел слід розпочинати з навчально-методичної літератури, з якої студент отримає основні необхідні відомості за темою курсової роботи. Тільки після цього можна переходити до вивчення монографічної літератури та наукових статей, що всебічно висвітлюють питання, що мають бути розкриті в курсовій роботі. Пошуки відповідних джерел, робота з архівними та бібліотечними матеріалами, їх систематизація - все це початкова стадія курсової роботи студента. Викладач у процесі роботи надає студенту необхідну методичну допомогу, вчить найбільш раціональним прийомам роботи з літературою, правовими та архівними матеріалами.

СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ(ПРОЕКТУ)

1.4 Основні структурні елементи курсової роботи:

- титульний аркуш:

- зміст;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки.

1.4.1Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи (проекту). На ньому мають бути вказані:

– найменування вищого навчального закладу (повна назва);

– повна назва курсової роботи;

– шифр академічної групи та прізвище, ім’я, по батькові студента;

– посада, прізвище, ініціали керівника;

– дата захисту та оцінка;

– рік захисту роботи.

Приклад оформлення титульного аркуша наведено в додатку 1.

1.4.2 Зміст (план) роботи розташовують, починаючи з но­вої сторінки. До змісту включають перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) суті роботи; висновки; список використаних джерел, назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу.

Зауважимо, що до плану недоцільно включати більше трьох основних питань, так як при більшій кількості питань може виникнути небезпека слабого розкриття деяких з цих проблем, тобто робота може мати поверхневий, фрагментарний характер і відповідно отримає нижчу оцінку.

Пункти плану повинні бути розташовані в чіткій логічній послідовності, відображати рух пізнання від абстрактного до конкретного, від загального до окремого, деталізованого. Необхідно намагатися зробити так, щоб усі питання плану являли собою єдину структуровано-логічну систему, в якій кожний наступний пункт розвиває і доповнює попередні. Зауважимо: він може бути оформлений як простий чи розгорнутий план. Приклад оформлення змісту наведено в додатку 2.

1.4.3 Якщо в курсовій роботі(проекту) вжито специфічну термінологію, а також мало поширені умовні позначення, символи, скорочення тощо, то їх перелік (перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів) може бути поданий у курсовій роботі(проекту) окремим списком, який розміщують після змісту на новій сторінці. Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті курсової роботи подають їх повне написання і в дужках – умовні позначення, символи тощо, наприклад: «… Міністерство внутрішніх справ України (МВСУ) …», або «… Міністерство внутрішніх справ України (далі по тексту – МВСУ) …», або «… Міністерство внутрішніх справ України (далі – МВСУ) …».

Перелік друкують двома стовпцями: у лівому за алфавітом наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, у правому – їх докладну розшифровку.

Якщо в курсовій роботі(проекту) якісь окремі позначення, символи, скорочення, терміни і таке інше зустрічаються менше ніж три рази, то їх до такого переліку не включають, але при першому згадуванні у тексті (в дужках) наводять їх умовне позначення, символи тощо.

Приклад оформлення переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів наведено в додатку 4.

1.4.5 Вступ. Вступ починають з окремої сторінки. У ньому насамперед слід розкрити сутність і стан дослідження наукової проблематики роботи, після чого навести її загальну характеристику. Вступ повинен містити також огляд літератури та інших джерел з даної теми. Обсяг вступу - 2-3 сторінки.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з уже існуючими підходами до розв’язання проблеми чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність (політичну, соціальну, економічну, наукову) і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Для цього слід дати загальну характеристику проблеми з урахуванням ступеня її розробки, вказуючи, які завдання вирішено, які прогалини знань існують; зазначити, які вчені та спеціалісти займаються обраною темою (проблемою, питаннями), у чому полягають основні здобутки попередніх дослідників теми; розкрити на теоретичну та емпіричну бази дослідження.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження є одним із понять, суть якого полягає в тому, щоб передбачити кінцеві результати науково-дослідної діяльності. У формулюванні мети роботи висловлюється головна ідея даної роботи, яка суттєво відрізняється від сучасних уявлень про проблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи; звертається увага на введення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених. Завдання дослідження — це частина мети. При формулюванні завдань необхідно враховувати, що кожне завдання зокрема і всі завдання разом не повинні бути ширше, чим мета.

Об’єкт і предмет дослідження. Визначення об’єкта дослідження передбачає формулювання основного напрямку наукового знання в відповідній галузі науки. Предмет дослідження є частиною основного напрямку наукового знання (об’єкта дослідження). До нього відносяться окремі аспекти об’єкта, що взагалі не вивчалися або вивчалися частково. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає назву теми курсової роботи, зазначеної на титульному аркуші.

Методи дослідження. Наступний обов’язковий елемент вступу — це визначення методів і прийомів дослідження проблеми. Метод дослідження — умовно, це загальний шлях для одержання інформації, що цікавить студента. Вибір методу залежить від мети і завдань, що були визначені. У наукознавстві визначаються три види дослідження: емпіричний, теоретичний, методологічний. Загальнонауковими методами, при теоретичних дослідженнях є аналіз і синтез, індукція і дедукція, історичний і діалектичний, абстрагування та узагальнення, системно-структурний тощо. У пізнанні закономірностей, властивостей і тенденцій розвитку відповідній галузі науки важливу роль відіграє метод порівняння, за допомогою якого досліджуються аналогічні, подібні інститути. Порівняння, як логічний прийом дозволяє, з одного боку, виявити у досліджуваних об’єктах схожі ознаки, а з іншого боку — установити розходження між ними.

Практичне значення отриманих результатів. У вступі курсової роботи (проекту), котра має теоретичний характер, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в курсовій роботі з прикладним значенням – висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання.

Структура роботи. Вказується на наявність вступу, загальних висновків, списку використаних джерел, зазначається кількість розділів, підрозділів, ілюстрацій, таблиць, джерел і додатків, а також загальний обсяг курсової роботи і кількість сторінок, на яких розташовано список використаних джерел і додатки.

1.4.6 Основний текст роботи – це виклад відомостей про об’єкт і предмет дослідження, які є необхідними і достатніми для розкриття сутності роботи та її результатів.

Основний текст роботи складається з розділів, які можна поділяти на пункти або на підрозділи і пункти. У пунктах, якщо потрібно, виокремлюють підпункти. Кожен розділ починають з нової сторінки.

Текст розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів має містити закінчену інформацію, бути викладений послідовно, логічно, юридично аргументовано, з висвітленням існуючих проблем. Якщо з тієї чи іншої теми (проблеми, питання) у літературі існують різні точки зору, їх слід навести, проаналізувати, позначити найбільш вдалу або, може, і відмітну від інших власну позицію з цього приводу.

Основному тексту кожного розділу може передувати коротка передмова з описом обраного напряму й обґрунтуванням застосованих методів дослідження. Викладаючи основний текст роботи, обов’язково потрібно посилатися на джерела інформації, що містяться в переліку посилань.

Подаючи матеріал, необхідний і достатній для розкриття сутності теми, проблеми, питання, його можна ілюструвати кресленнями, графіками, схемами, діаграмами тощо, оформлювати у вигляді таблиць, підтверджувати прикладами з практики.

Наприкінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу не обтяжувати загальні висновки незначними подробицями.

Спочатку бажано розкрити теоретичні й методологічні та історичні положення з обраної теми дослідження; критично розглянути й проаналізувати різні точки зору; висловити своє ставлення до дискусійних питань, дати характеристику об'єкту дослідження; підійти до постановки основних проблемних питань. Далі студенти проводять глибокий аналіз конкретних фактичних матеріалів, обґрунтування позитивних і негативних тенденцій розвитку, шляхів розв'язання наявних проблем.

1.4.7 Загальні висновки розміщують безпосередньо після викладення основного тексту роботи, починаючи з нової сторінки. Тут узагальнюють і подають найважливіші наукові та практичні результати (негативні також), отримані в курсовій роботі(прооекту), з формулюванням розв’язаної наукової проблеми (завдання) та значення її для науки і практики.

Висновки при цьому повинні бути короткими, органічно витікати зі змісту роботи, а не зачіпати ті аспекти, які не розкривались автором. В цьому випадку робота буде цілісною, стрункою, що добре характеризує її автора.

Текст висновків може поділятись на пункти. Обсяг висновків - 3-4 сторінки.

1.4.8 Список використаних джерел та літератури – це обов’язкова складова, важливий елемент наукового апарату курсової роботи, котрий містить бібліографічні описи джерел, на які є посилання в тексті роботи, і розміщується після загальних висновків, починаючи з нової сторінки. Джерела, які використовувалися при виконанні курсової роботи, але на них немає посилань у роботі, до зазначеного списку не включають.

Список повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою. Бібліографічний опис роботи повинен бути виконаний згідно з останніми вимогами Держстандарту. Список використаних джерел та літератури – не менше 15 джерел.

Приклад бібліографічного опису джерел подається в додатку 3.

1.4.9 Додатки. Додатки розташовують після переліку посилань, починаючи з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований у верхньому рядку сторінки. Над заголовком посередині рядка друкується слово "Додаток" і велика літера української абетки, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б». Додатки слід позначати послідовно відповідно до літер алфавіту, за винятком букв Г, Є, І, Ї, Й, О,Ч, Ь.

У додатках вміщують матеріал, який:

– є необхідним для повноти роботи, але включення його до основного тексту може змінити його впорядкованість і логічність, а тим самим ускладнити сприйняття змісту роботи;

– не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг, форми або способи відтворення.

До додатків можуть бути включені:

– таблиці статистичних даних;

– копії договорів чи інших документів;

– протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

– інструкції і методики, опис програм, розроблені в процесі виконання роботи;

– додаткові ілюстрації, таблиці тощо.

1.4.10 Після списку літератури студент ставить свій підпис і дату виконання роботи. У кінці роботи підшиваються 2 чисті сторінки для рецензії у вигляді рекомендацій.