18. Види адміністративно-правових відносин та їх характеристика:

Існує значна кількість критеріїв для класифікації адміністративно-правових відносин. Відобразімо основні з них.

За характером взаємодії суб'єктів;

- вертикальні - класичні для адміністративного права відносини, коли одна зі сторін (суб'єктів) має владні повноваження стосовно іншої, яка їй підпорядкована. Прикладами адміністративно-правових відносин • вертикального виду можуть бути відносини між вищими та нижчими органами виконавчої влади, та правові відносини у Збройних силах чи органах внутрішніх справ. Слід наголосити, що без класичних (вертикальних) адміністративно-правових відносин неможливе існування держави як такої, бо вона не зможе виконувати покладені на неї загальнодержавні публічні функції;

- горизонтальні. Виникають між не підпорядкованими один одному органами державної влади, підприємствами, установами, громадянами та ін. Наводячи як приклад адміністративний договір між органом виконавчої влади та органом місцевого самоврядування, слід зазначити, що зростання саме таких горизонтальних адміністративно-правових відносин - один із об'єктивних факторів демократизації суспільства. Якщо суб'єктом горизонтальних правовідносин виступає громадянин, то йдеться, звичайно, про реалізацію його законних прав чи свобод, в разі чого компетентні державні органи (які втілюють у життя і сприяють реалізації вказаних прав громадянина), виходячи з приписів норм права не можуть діяти інакше, як у рамках правового поля. Тобто, їхню поведінку заздалегідь визначено в чинному законодавстві, і характер виникаючих адміністративно-правових відносин є горизонтальним.

За метою:

- регулятивні - пов'язані з реалізацією позитивних завдань державної влади. Прикладом може слугувати положення, згідно з яким нормативно-правові акти, що видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю та зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації (Указ Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів виконавчої влади»). Йдеться про те, що завдяки нормам указаного указу ініційовано суспільні від­носини, врегульовані нормами адміністративного права, в яких проявляється саме регулятивний характер (вказане положення дозволяє регулювати, координувати підзаконну нормотворчість, щоб її прояви не суперечили положенням Конституції та законів України);

- правоохоронні - пов'язані з реалізацією засобів адміністративної відповідальності до правопорушників. Наприклад, у разі порушення встановлених правил громадського порядку працівники правоохоронних органів можуть застосувати до правопорушника засоби адміністративного примусу. Правові відносини, які при цьому між ними виникають, матимуть характер правоохоронних. Нормативною основою легітимності виникнення подібних правовідносин може бути, для прикладу, п. 7.1 наказу МВС України від 20 жовтня 2003 р. № 1212 «Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України», відповідно до якого дільничні інспектори міліції мають право вимагати від громадян і службових осіб припинення злочину або адмініст­ративного правопорушення, а також дій, які перешкоджають здійсненню повноважень міліції, законній діяльності громадян. За предметом правового регулювання:

матеріальні. Виникають на основі матеріальних норм адміністративного права;

процесуальні. Виникають на основі процесуальних норм адміністративного права.

За характером дій зобов'язаного суб'єкта:

- активні - коли зобов'язаний суб'єкт повинен учинити якісь дії (у певному віці отримати паспорт чи з'явитись у військкомат у разі отримання повістки);

- пасивні - коли зобов'язаний суб'єкт повинен утриматися від учинення певних дій (не вчиняти правопорушення).