- •14. Визвольний рух в Україні в XVI — першій половині XVII ст.
- •15.Берестейська церковна унія та зміни пов'язані з нею
- •16.Острозька Академія
- •Братські школи
- •17. Виникнення козацтва в Україні
- •18. Запоріжська січ, як історичний феномен
- •19. Реєстрове козацтво
- •20. Передумови, причини і характер національно-визвольної війни під керівництвом б. Хмельницького.
- •22. Зборівський та Білоцерківський мирні договори.
- •21. Постать Богдана Хмельницького в історичній науці.
- •23. Воєнні дії між Україною і Польщею в 1650—1653 рр. Білоцерківський договір. Битва під Батогом
- •24. Переяславська угода та її роль і значення в історії України.
- •25.Гетьман і.Виговський – його політичні цілі та результати діяльності
- •26. Києво-Могилянська академія та її внесок у розвиток освіти і науки
- •27. Гетьман і. Мазепа – політичні цілі та результати його діяльності
27. Гетьман і. Мазепа – політичні цілі та результати його діяльності
25 липня 1687року на річці Коломак відбулася козацька рада, на якій, уже традиційно — в оточенні російських військ, був обраний новий гетьман України Іван Мазепа.
Коломацькі статті. Як новий гетьман України, І. Мазепа уклав з Росією Коломацькі статті — документ, який складався з 22 пунктів (статей). У його основу були покладені попередні українсько-московські договори, затверджені козацькими радами при обранні гетьманів Д. Многогрішного та І. Самойловича. Коломацькі статті ставили Україну в значну залежність від російського царя: українська автономія зберігалася, але в досить обмеженому вигляді. У цьому документі декларативно підтверджувалися деякі пункти підписаних з попередніми гетьманами угод:
• козацькі права та привілеї;
• 30-тис. реєстрове козацьке військо;
• наявність компанійських полків.
Положення Коломацьких статей:
• універсали, які видавав І. Мазепа, повинні були підтверджуватися грамотами царя;
• без царського дозволу гетьман не мав права призначати та звільняти старшин;
• козацька старшина зобов'язувалася наглядати за гетьманом і доносити на нього царському урядові;
• значно обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями;
• зберігалися права старшини та гетьмана на землю;
• гетьман зобов'язувався надсилати козацьке військо на війну з Кримським ханством і Туреччиною;
• у гетьманській столиці — Батурині — розміщувався полк московських стрільців;
• рекомендувалося заохочувати українців і росіян до мішаних шлюбів;
• чітко вирізнявся козацький стан від усіх інших;
• монастирі й старшина звільнялися від сплати податків на військові потреби;
• гетьманському урядові заборонялося підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами;
• внутрішню та зовнішню політику гетьман міг проводити лише за погодженням з царем.
