Тема 1.

Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєді­яльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек

Самостійне вивчення

1.1.7. Види небезпек: мікро- та макробіологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, по­жежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ Наказом №98 від 23.02.2006 «Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» затвердило Методику ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, у якій додатком 3 до пункту 13 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів було дано визначення наступних видів небезпек:

Види небезпеки	Ознаки	Регламентуючі документи
Бактеріологічна	Наявність небезпечних мікроорганізмів (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, простіші)	ГОСТ 12.1.008-76, ДСТУ 2636-94
Біологічна	Наявність небезпечних макроорганізмів (рослини, тварини, інші переносники інфекційних захворювань), а також накопичувачі і полігони біологічних відходів, очисні споруди господарсько-побутової каналізації	ГОСТ12.1.008-76, наказ МОЗ від 19.06.96 N 173
Вибухо-пожежна	Наявність газоподібних, рідких та твердих речовин, матеріалів окислювачів, які здатні вибухати або їх сумішей, а також і горіти за певних умовах	ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.011-78 ГОСТ 12.1.044-89
Гідро-динамічна	Наявність гідротехнічних споруд (дамби, греблі, шлюзи) для накопичення і зберігання значних об'ємів води і рідких речовин	СНіП 2.06.01-86, ГОСТ 27751-88
Пожежна	Наявність газоподібних, рідких та твердих речовин, матеріалів або сумішей, які здатні підтримувати горіння	СНіП 2.01.05-85, ДСТУ 2272-93, ГОСТ 12.1. 004-91, ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва"
Радіаційна	Наявність радіоактивних речовин і матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання	НРБУ-97/Д-2000 "Норми радіаційної безпеки України" (v0062282-97), ОСПУ 2000 "Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України"
Фізична	Наявність джерел електромагнітних, світлових, акустичних чи інших полів несприятливого діапазону або потужності. Динамічна небезпека, пов'язана з наявністю джерел високих швидкостей руху, у тому числі перемінних (вібрацій)	ГОСТ 12.1.006-84, ГОСТ 12.1.038-82, ГОСТ 12.1.040-83, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.1.051-90, ГОСТ 12.1.012-90, ДСТУ 3994-2000
Хімічна	Наявність токсичних, шкідливих, сильнодіючих отруйних речовин, отрутохімікатів, хімічних засобів захисту рослин та мінеральних добрив	ГОСТ 12.1.007.76
Еколо-гічна	Можливість несприятливого впливу на довкілля техногенних і природних факторів, в результаті чого порушується пристосування живих систем до звичних умов існування	Державні санітарні правила та норми ДСанПіН 2.2.7.029-99 від 01.07.99 N 29 ( v0029588-99 )

Екологічна небезпека. Екологічна проблематика є не стільки боротьбою з проблемами довкілля, скільки забезпеченням нормальних умов для життя людини. Екологічна складова національної безпеки як комплексна проблема стосується в першу чергу економіки країни та її соціальної сфери. Конкурентоспроможність країни залежить від екологічного фактору - адже будь-яка техногенна катастрофа перекреслює попередні здобутки та унеможливлює повноцінний розвиток на майбутнє. В свою чергу виснажені ресурси та їх нераціональне використання роблять країну залежною від зовнішніх сил, що призводить до втрати національного суверенітету. Відповідно, від здоров'я нації та раціональної системи господарювання залежить перспектива країни.

На сьогодні Україна потребує ефективної природоохоронної політики, щоб забезпечити наступним поколінням нормальні умови для існування. Незважаючи на науково-технічній прогрес та його беззаперечні здобутки, людство знаходиться на межі катастрофи. Тому безпека набуває нових вимірів - військова обороноздатність та потужність армії перестали бути достатніми чинниками, які захищають людину від загроз.

Протягом тривалого часу національна безпека тлумачилася як достатня захищеність від можливості зовнішнього, силового втручання однієї держави у справи іншої. У сучасних умовах сформувалися нетрадиційні чинники, які суттєво впливають на стан національної безпеки і яким дуже важко протидіяти, насамперед - це інтенсивне забруднення навколишнього середовища та порушення рівноваги в екосистемах. Наприклад, впродовж минулого століття температура на планеті підвищилася на 0,6 градусів за Цельсієм, що є наслідком так званого "парникового ефекту". Його головна причина - викиди в атмосферу двоокису вуглецю внаслідок спалювання твердого палива. Поряд з цим повітря забруднюють ще кілька десятків інших токсичних сполук та газів. Кліматичні зміни, пов'язані з глобальним потеплінням, "озоновою діркою", кислотними дощами загрожують погіршенням погодних умов, сприятливих для сільського господарства. В свою чергу, ядерні випробування призвели до появи радіоактивної плівки над планетою. Радіація накопичується у ґрунті, воді, рослинах, живих організмах, призводячи до незворотніх змін. Декілька десятиліть існують ядерні "кладовища", куди скидають надзвичайно радіоактивні відходи - радіоактивність ґрунту в таких районах у п'ятнадцять разів вища, ніж у Хіросимі. На дні океанів лежать, неначе бомби уповільненої дії, затоплені контейнери з отруйними речовинами, уламки ядерних реакторів. На кожному кроці ми можемо побачити свідчення людської недбалості та недалекоглядності.

Екологічна небезпека має безпосереднє відношення й до здоров'я людини, що має свій прояв не лише в окремих забруднених регіонах, але й у глобальних масштабах. Частота захворювань і голоду, породжуваних головним чином екологічними факторами, зростає. Так, збільшення кількості онкологічних та алергічних захворювань тісно пов'язане з погіршенням якості навколишнього середовища. Найродючіші українські чорноземи (понад 70% території) забруднені пестицидами й нітратами. Середня концентрація забруднення на один квадратний кілометр у 6,4 разів більша, ніж у США і у 3,2 рази більша, ніж у країнах ЄС (які мають співмірну густоту населення). Антропогенне навантаження на навколишнє середовище в Україні продовжує зростати, про це свідчать конкретні показники:

- Так, обсяги викидів шкідливих речовин у атмосферу складають нині близько 10 тонн на 1 км2, або понад 130 кг у розрахунку на одну особу. Це у кілька разів більше, ніж у розвинених країнах світу;

- Україна має найвищий в Європі рівень розораності сільськогосподарських угідь, споживання водних ресурсів, вирубки лісів;

- Витрати свіжої води на одиницю виробленої продукції в Україні перевищують аналогічні показники Франції - у 2,5 рази, ФРН - у 4,3 рази, Великобританії і Швеції - у 4,2 рази;

- Накопичено понад 35 млрд. тонн відходів. Площа земель, яку вони займають, становить 130 тис. га. Як вторинна сировина у вітчизняній промисловості використовується лише 8% загального обсягу відходів;

- Інтенсивною ерозією уражено 18% території України. Понад 54,6 тис. кв. кілометрів території України забруднено радіацією. Територія зони відчуження сьогодні становить понад 2546 кв. кілометрів.

Таким чином, звичка жити одним днем та нещадно експлуатувати природні ресурси поставила Україну на межу прірви. Споживацьке ставлення до природи - це загроза національній безпеці, тому екологія повинна нарешті стати пріоритетом в державній політиці. Лише в такому випадку людина та її інтереси будуть захищені.