2. Оцінка теоретико-методичної підготовленості учнів

Оцінка теоретико-методичної підготовленості учнів перевіряється в ході уроку на підставі практичного матеріалу, що вивчається. Вчитель перевіряє та оцінює знання в об’ємі вимог програми для даного класу. Таким чином, учні повинні знати не тільки теорію ФК, але і раціональні способи виконання рухових завдань.

Необхідні теоретичні знання з предмету „Фізична культура” можна згрупувати у такі розділи: вплив фізичних вправ на розвиток форм і функцій організму; техніка фізичних вправ і методика їх навчання; правила побудови комплексів вправ і занять загалом; морально-етичні аспекти фізкультурно-спортивної діяльності; загальні відомості про види спорту, поняття і терміни.

Слайд 11

Знання теоретичних відомостей перевіряються в ході уроку на підставі практичного матеріалу, що вивчається. Вчитель перевіряє та оцінює: знання термінології, правил ігор, правил змагань і страховки, вміння описувати техніку фізичної вправи, що вивчається і пояснювати значення її ланок і деталей; вміння визначати та виправляти помилки товаришів, давати звіт про свої дії і т.п.

Оцінка методичної підготовки передбачає оцінку рухових умінь і навичок школяра. Ця оцінка буде об'єктивною, якщо вчитель дотримується наступних правил:

1. перевіряються та оцінюються результати навчальної праці учня на уроках фізичної культури і в процесі домашніх завдань;

2. об'єм вмінь і навичок, що перевіряються, визначається у повній відповідності із змістом навчальної програми для даного класу;

3. визначення ступеня засвоєння учнями фізичних вправ здійснюється на підставі вимог до аналогічних вправ у відповідних видах спорту; наявні помилки поділяються на 3 групи: незначні, значні, грубі.

Незначні помилки – відхилення від правильного виконання, що не порушує структури дії і практично не знижує кількісні показники.

Значні помилки – відхилення від правильного виконання, що не порушує структури рухової дії, але знижує кількісні показники.

Грубі помилки – відхилення від правильного виконання, що порушує структуру рухової дії і призводить до значного зниження результату.

Як вимагає навчальна програма з предмету ФК (3) на уроках ФК проводиться комплексне оцінювання учнів: знань, техніку виконання та нормативного показника.

Слайд 12

Система оцінювання знань, вмінь та навичок учнів включає в себе три види оцінок:

0. оціночні судження;

1. заліки;

2. оцінки.

Оціночні судження – це конкретні мовні характеристики, оцінка незначних, перших зрушень у знаннях, вміннях, навичках. Ці зрушення вчитель повинен помітити і адекватно мовно оцінити: „добре”, „гірше”, „краще”, „швидше”. Головна вимога – на кожному уроці кожний учень повинен отримати хоча б одне оціночне мовне судження від вчителя про свої поточні досягнення або недоліки.

Для оцінки результатів виконання навчальної вправи використовується інший вид оцінки – залік – альтернативна оцінка: „здано” – „не здано”. Вона використовується для оцінки засвоєння окремої теми теоретичної і технічної підготовки.

Дії контролю і оцінки вчителя у процесі навчання повинні перейти в дії самоконтролю і самооцінки учнів.

Слайд 13

Зовнішню структуру навчальної діяльності можна зобразити схематично.

Ареф’єв, Єдинак вказують, що вчитель ФК повинен здійснювати контроль за формуванням звички учнів займатися ФК. Основними критеріями контролю, на їх думку, можуть вважатися наступні:

0. знання форм занять ФК та виконання їх у режимі дня;

1. вміння правильно виконувати ранкову гігієнічну гімнастику;

2. ступінь сприйняття вмінь та навичок на уроках ФК;

3. вміння правильно виконувати домашнє завдання з ФК;

4. вміння здійснювати самоконтроль за руховою активністю у режимі дня;

5. показники фізичної підготовленості.

Згідно нової навчальної програми з ФК для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури може здійснюватися за такими видами діяльності: засвоєння техніки виконання фізичної вправи; виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату); виконання навчальних завдань під час проведення уроку; засвоєння теоретико-методичних знань. При цьому оцінка за виконання нормативу не є домінуючою при здійсненні тематичного, семестрового чи річного оцінювання.