- •4.6. Анаеробна інфекція
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Види анаеробної інфекції:
- •Характеристика збудників анаеробної інфекції:
- •3. Умови, що сприяють розвитку анаеробної клостридіальної інфекції:
- •4. Механізм розвитку анаеробної клостридіальної інфекції:
- •5. Клінічні форми анаеробної інфекції:
- •6. Клінічна картина анаеробної інфекції:
- •7. Профілактика анаеробної інфекції:
- •Актуальність проблеми:
- •3. Збудники анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •4. Особливості перебігу анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •6. Лікування анаеробної інфекції:
- •5. Клінічна картина анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •6. Діагностика анаеробної неклостридіальної інфекції:
- •8. Профілактика анаеробної неклостридіальної інфекції:
5. Клінічна картина анаеробної неклостридіальної інфекції:
A) Виражена слабкість, лихоманка, тахікардія, схильність до гіпотонії, диспепсичні порушення, прогресуюча анемія.
Б) Наростаюча інтоксикація при прогресуванні місцевого процесу.
B) Частий розвиток анаеробного септичного шоку з наявністю жовтяниці; сепсис найчастіше виникає при перитоніті із внутрішньочеревними абсцесами та при септичному тромбофлебі ускладнюється метастатичними абсцесами (легень, печінки, мозку) і супроводжується значною летальністю (до 50%).
Г) Особливості перебігу місцевого процесу:
переважно некротичний (гангренозний) характер морфологічних змін у тканинах;
значне поширення процесу по клітковинних просторах з невираженими змінами шкіри в зоні ураження у початковій стадії;
сморідний запах виділень із рани (гнильний або "колібацилярний");
ексудат бурого, темно-бурого кольору, мутний, досить часто з краплинами жиру, в інь випадках - гнійно-гнильного характеру;
швидке приєднання ускладнень (лімфаденіт, септичний тромбофлебіт).
6. Діагностика анаеробної неклостридіальної інфекції:
А) Мікробіологічна діагностика анаеробної інфекції тяжка, потребує спеціальної методики (в умовах анеробіозу) та тривалого часу.
Б) Використовують метод газорідинної хроматографії, що дозволяє виявити легкі жирні кислоти, продукти життєдіяльності анаеробної мікрофлори.
7. Лікування анаеробної неклостридіальної інфекції: А) Термінове хірургічне втручання:
полягає в широкому розсіченні всіх уражених тканин;
максимальному висіченні нежиттєздатних тканин;
рани залишають відкритими і забезпечують широку їх аерацію, промивають розчинами перекису водню (1-3%) чи калію перманганату (1:1000).
Б) Комплексна консервативна терапія:
антибактеріальна терапія (внутрішньовенне введення метронідазолу, аміноглікозидів, цефалоспоринів, хлорамфеніколу та ін);
дезінтоксикаційна терапія із застосуванням (за показаннями) екстракорпоральної детоксикації;
гіпербарична оксигенація;
імунотерапія;
корекція порушень водноелектролітного балансу, гіподиспротеїнемії, анемії тощо;
симптоматичне лікування.
8. Профілактика анаеробної неклостридіальної інфекції:
рання діагностика та своєчасне повноцінне лікування хірургічних захворювань тих органів, які є джерелом цієї інфекції (товста і пряма кишки, жовчні і сечові шляхи та ін.);
заходи, спрямовані на обмеження контамінації під час втручання на цих органах (вмістом цих органів, ексудатом, гноєм);
передопераційна підготовка хворих у разі втручання на травному каналі:
механічне очищення кишок;
профілактичне введення антибіотиків широкого спектра дії за 2 години до операції;
- боротьба з госпітальною інфекцією.
