чи якогось його відмінного від попереднього стану (нижня межа) та закінчення існування предмету або ж його перехід до іншого стану (верхня межа).

Варто наголосити на тому, що географічні та хронологічні межі, у випадку відсутності загальної спільної думки науковців щодо їх точного окреслення, потребують не тільки вказівки на них, а й об­ґрунтування. Наприклад, коли пишеться робота на тему «Культурне життя в Українській Державі 1918 р.», не потрібно аргументувати часових рамок такого дослідження, адже відомо, що це політичне утворення виникло внаслідок перевороту, вчиненого проти Україн­ської Народної Республіки П. Скоропадським за підтримки коман­дування німецької групи військ в Україні 29 - ЗО квітня 1918 p., а припинило своє існування 14 грудня того ж року через антигеть- манське повстання і відречення П. Скоропадського від влади. При підготовці ж роботи на тему «Політика «українізації» в радянській Україні» не можна обмежитись лише констатацією хронологічних меж - оскільки як щодо нижньої межі, так і стосовно верхньої в іс­торичній науці немає згоди (кажуть - конвенції); тому слід обґрун­тувати вибір саме таких, а не інакших часових рамок.

В кваліфікаційних роботах наступним компонентом є характе­ристика використаних методів дослідження (в курсових роботах, як правило, це не вимагається). Тут слід писати лише про спеціаль­ні методи, крім того, бажано вказувати на те, які проблеми і яким чином вирішувались за допомогою цих методів.

Наприкінці вступу здійснюється стислий аналіз використаних джерел (т. зв. джерельної бази роботи). Тут подаються відомості про основні типи, види, роди джерел, на які спирається досліджен­ня, коротко характеризуються конкретні найважливіші джерела на предмет їхньої вартості як носіїв певної інформації. Докладніше розуміння сутності понять «джерельна база», «тип джерела», «вид джерела», «рід джерела» та ін. вивчаються студентами-істориками в ході читання спеціальних курсів з такої історичної дисципліни, як джерелознавство.

Завершується вступ відомостями про структуру роботи. На­приклад: «Робота побудована за проблемно-хронологічним прин­ципом, складається зі вступу, трьох розділів основної частини, ви­сновків, списку використаних джерел та літератури та додатків».

Вважається, що за своїм розміром вступ має бути у межах 2-4 ст. (для курсової роботи) і 4-8 ст. (для кваліфікаційної роботи).

-34-

Лекції 6-7. Оформлення курсової та кваліфікаційної роботи

1. Правша передруку рукопису.

2. Правила оформлення бібліографічного опису.

3. Оформлення бібліографічних посилань та списку викорис­таних джерел і літератури.

4. Оформлення цитат.

5. Оформлення приміток, ілюстрацій, таблиць, додатків.

1. Курсові та кваліфікаційні роботи друкують за допомогою комп’ютерного принтера на одній стороні аркуша формату А-4, розмір шрифту (кегль) 14, з інтервалом 1,5, з полями таких при­близних розмірів: ліве - 3 см, праве - 1 см, нижнє і верхнє - 2 см.

Роботи подаються до захисту зброшурованими, кваліфікаційні

• в палітурній оправі.

Роботи повинні містити такі складові: титульний аркуш, зміст, перелік умовних скорочень (за необхідності), розділи основної частини (за бажанням автора поділені на підрозділи), висновки, список використаних джерел та літератури, додат­ки (за необхідності). Кожна з названих складових починається з нової сторінки (за винятком підрозділів).

Титульний аркуш містить: у верхній його частині - офіційну назву вищого навчального закладу, факультету і кафедри, на якій виконана робота; у середній частині аркуша - прізвище, ім’я та по-батькові студента (тки), нижче - назву (тему) роботи, нижче

• якого рівня це робота (наприклад: курсова робота; кваліфікацій­на робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (спеціаліста, магістра) історії (культурології та ін.)); нижче в пра­вому кутку аркуша - науковий ступінь, вчене звання, прізвище , ім’я та гіо-батькові наукового керівника; в нижній частині аркуша посередині - місто, в якому знаходиться ВНЗ, рік через кому (чи через дефіс) (див. приклад оформлення титульного аркушу у до­датку 1).

-35-