Артеріальна гіпертензія в дітей та підлітків

Артеріальна гіпертензія трапляється в 1-3% дітей та підлітків. Рівень AT у дітей з віком поступово підвищується. При народженні рівень CAT становить 75 мм рт. ст., у перші тижні життя збільшується щоденно на 1—2 мм рт. ст., надалі темп його зростання сповільнюється.

Інтерпретація рівня AT у дітей базується на епідеміологічних дослідженнях, в яких установлено його нормативи для різних вікових груп. На відміну від дорослих, для дітей не існує єдиного рівня AT, який трактують як нормальний. За верхню межу нормального AT прийнято верхні 90-94 % його розподілу в дітей певної вікової категорії та статі (табл. 19). Рівень AT, що дорівнює 95% або перевищує його, вважають за артеріальну гіпертензію.

Рівень AT залежить не тільки від віку та статі дитини чи підлітка, а й від його зросту: що більший зріст, то вищий AT. У більшості дітей спостерігається незначне підвищення AT (м'яка артеріальна гіпертензія). Якщо AT значно підвищений, це вказує на вторинний характер гіпертензії. Поширеність вторинної артеріальної гіпертензії серед дітей становить 5-10% усіх випадків підвищення AT - так само, як і серед дорослих.

Таблиця 19. Нормальні вікові показники AT у дітей і підлітків*

Вік, роки	Верхня межа нормального AT, мм рт. ст.
	у хлопчиків		у дівчаток
	низьких на зріст	високих на зріст
2	104/70	111/73	До 15 років CAT у дівчаток нижчий, ніж у хлопчиків, на 2—3 мм рт. ст., ДАТ — на 1 мм рт. ст.
3-5	108/70	115/75
6-9	114/74	121/77
10-12	122/78	125/81
13-15	130/80	135/85
16-17	136/84	140/90

* Показники AT наведено згідно з матеріалами 5-ї та 6-ї доповідей Об'єднаного національного комітету США з підвищеного AT (1993, 1997).

Лікаря повинен насторожити AT понад 110/70 мм рт. ст. у дітей до 10 років і вищий за 120/80 мм рт. ст. - в осіб понад 10 років. У таких випадках слід звернутися до спеціальних таблиць, що визначають нормативи AT для дітей і, якщо він перевищує норму, - вдатися до детального обстеження та лікування. Близько 70% випадків вторинної гіпертензії в дітей спричинені захворюваннями паренхіми нирок, 10% - судинними захворюваннями. Діагностичні дослідження для виявлення причини артеріальної гіпертензії в дітей — ті самі, що й у дорослих.

Мета лікування дітей - зниження AT до нормального рівня для їхнього віку, статі та зросту. Негайно починати лікування слід тоді, коли в дитини тяжка артеріальна гіпертензія або якщо на тлі м'якої чи помірної гіпертензії є цукровий діабет, захворювання нирок або ураження органів-мішеней. У всіх інших випадках лікування починають з немедикаментозних заходів (зменшення маси тіла, обмеження споживання натрію хлориду, фізичні вправи). Неускладнена артеріальна гіпертензія не є підставою для обмеження фізичної активності. Дітям слід рекомендувати динамічні фізичні вправи (без елементів змагання). Ізометричні (статичні) навантаження необхідно мінімізувати, а в разі тяжкої форми АГ та наявності гіпертрофії лівого шлуночка - заборонити. За неефективності немедикаментозного лікування проводять медикаментозну терапію. Для лікування дітей застосовують ті самі класи препаратів, що й для лікування дорослих: (β-адрено-блокатори, діуретики, антагоністи кальцію, інгібітори АПФ та α₁-адреноблокатори) - табл. 20. Дози слід підбирати індивідуально,з урахуванням маси тіла. Дітям у ранній пубертатний період слід обмежувати призначення β-адреноблокаторів у зв'язку з їх дією на центральні регулювальні структури, які беруть участь у процесах статевого дозрівання. Застосовуючи інгібітори АПФ, слід пам'ятати про їхню дію на процеси проліферації, гіпертрофії та дозрівання колагену, що небажано в підлітків.

Таблиця 20. Добові дози антигіпертензивних препаратів для дітей зі стійкою артеріальною гіпертензією

Препарат	Добова доза, мг/кг	Інтервал між прийманням препарату, год
Діуретики
Гідрохлортіазид	0,5-3	12-24
Хлорталідон	0,5-2	24
Фуросемід*	1-12	4-12
Спіронолактон	1-3	6-12
Тріамтерен	2-3	6-12
β-Адреноблокатори
Пропранолол	1-8	6-12
Метопролол	1-4	12
Атенолол	1-8	12-24
Лабеталол	1-3	6-12
Інгібітори АПФ
Каптоприл
до 2 років	0,01-1,0	8
після 2 років	0,5-3,0	8
Еналаприл	0,15-0,4	12-24
Антагоністи кальцію (пролонгованої дії)
Вераиаміл	2-10	24
Ніфедипін-SL (GITS)	0,25-3	12-24
Нітрендипін	0,5-1	12-24
Дилтіазем	2-8	12-24
α1-Адреноблокатори
Празозин	0,005-0,5	6-8
Симпатолітичні засоби центральної дії
Клонідин	0,005-0,3	6
α-Метилдопа	5-40	6
Судинорозширювальні препарати
Гідралазин	0,75-7,5	6

* Призначають тільки у випадку порушення функції нирок.

Спостереження за перебігом артеріальної гіпертензії в дітей і підлітків свідчать, що підвищений AT може зберігатися в них і в дорослому віці, при цьому найбільше прогностичне значення щодо стабілізації артеріальної гіпертензії мають спадковість, ожиріння та гіпертрофія лівого шлуночка.