- •Окисно-відновні реакції
- •1. Загальні поняття
- •2. Класифікація окисно-відновних реакцій (овр)
- •II. Реакції (процеси) дисмутації (диспропорції, самоокиснення-самовідновлення):
- •Реакції внутрішньомолекулярного окиснення-відновлення:
- •3. Найважливіші хімічні окисники і відновники Типові окисники
- •Типові відновники
- •4 А) метод електронного балансу
- •4. Правила складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •1. Метод електронного балансу;
- •4Б)метод напівреакції
- •Роль середовища в окисно-відновних процесах
- •Список використаної літератури:
2. Класифікація окисно-відновних реакцій (овр)
І. Міжмолекулярні:
а) прості речовини:
Н2 + С12 = 2НС1; 4А1 + 302 = 2А1203;
Fе + S = FeS; Мg + Вг2 = МgВг2.
б) прості речовини і хімічні сполуки:
2А1 + Fе203 = А1203 + 2Fе; Zn+ Н2S04 -= ZnS04 + Н2.
5Н2 + 2КМп04 + ЗН2S04 = 2МпS04 + К2S04+ 8Н20
Н2 + СuО = Н20 +Сu
в) хімічні сполуки:
4НС1 + Мn02 = С12 + МnС12 + 2Н20
10КІ + 2КМп04 + 8Н2S04 = 5І2 + 2МnS04 + 6К2S04 + 8Н20
Напрям окисно-відновних процесів між простими речовинами залежить від величини різниці у відносній електронегативності атомів у молекулах простих речовин. Та речовина, атоми якої мають більшу електронегативність, виступає окисником, а речовина з меншою електронегативністю атомів елементів - відновником. Приклад: у реакції натрію з дихлором натрій - відновник, а дихлор - окисник, оскільки ВЕН(Nа) = 0.9, а ВЕН(Сl) = 3.0:
2Na0 +Cl20=2NaCl
Na0-1e=Na+1
2 - відновник,
процес окиснення
Cl20+1e∙2=2Cl-1 1 - окисник, процес відновлення
Я
кщо
ВЕН > 2, то процес окиснення-відновлення
проходить самочинно.
г) реакції (процеси) конмутації або конпропорції:
2Н2S-2 + Н2S+4 03= 3S0 + ЗН20
ЗМn+2 S04+ 2КМn+7 04+ 2Н20 = 5Мn+4 02 + К2S04 + 2Н2S04
II. Реакції (процеси) дисмутації (диспропорції, самоокиснення-самовідновлення):
2Н202-1 = 020 + 2Н2O-2, 4Nа2S+4O3= Na2S-2 + 3Na2S+6O4
Реакції внутрішньомолекулярного окиснення-відновлення:
2 КМn+7 O4 -2 =t Мn+4 02 + К2Мn+6 04 + O20
Реакції (процеси) комутації або контрдиспропорції:
t
N-3 H4N+302 = N20 + 2Н20
3. Найважливіші хімічні окисники і відновники Типові окисники
Окисники - це частинки, які приймають електрони; в ході реакції окисники відновлюються, при цьому ступінь окиснення зменшується. Окисниками можуть бути атоми, які мають максимальний або проміжний ступінь окиснення. Максимальний ступінь окиснення визначається номером групи, в якій знаходиться елемент. У всіх простих речовин ступінь окиснення дорівнює нулю. Для неметалічних елементів такий ступінь окиснення є проміжним.
Найважливіші хімічні окисники:
а)прості речовини неметали, вільні неметали (С12, Вг2, 02, H2,N2.тощо);
б) метал-іони в максимальному ступені окиснення (приклад:МnO4-,CrO42-, Cr2O72- тощо); в) метал-іони або неметал-іони в проміжному ступені окиснення (приклад: МnО42- , Н202, NO2-, S02 тощо).
Найчастіше кислотами окисниками використовують розбавлену або концентровану нітратну(V) кислоту (HNO3), оскільки вона утворює розчинні солі. Але використовують також концентровані чи розбавлені сульфатну(VI) (Н2S04) і хлоридну (НС1) кислоти.
Типові відновники
Відновники - це частинки, які віддають електрони; в ході реакції відновники окиснюються, при цьому ступінь окиснення підвищується. Відновниками можуть бути атоми, які мають мінімальний або проміжний ступінь окиснення.
Мінімальний ступінь окиснення визначається за правилом: номер групи мінус 8, в якій знаходиться елемент. Типовими відновниками є: водень, метали, катіони металів у проміжному ступені окиснення, наприклад:
Н2 О, Zn0, КІ-1 , Н2S-2 , N-3Нз, НС1-1, Н202-1 , N2+3 О3, Fе+2S04
Найважливіші хімічні відновники:
а) вільні метали, нейтральні атоми (Na, Zn, Mg, Fe, А1 тощо);
б) метал-іони або неметал-іони у проміжному ступені окиснення (приклад: Fе2+, Мn2+, Сг3+, Н202, N02- тощо);
в) неметал-іони в найнижчих ступенях окиснення (приклад: I- ,S2-, СІ-, Вr - -іони тощо).
Обмін електронами між окисником і відновником можна здійснити двома шляхами: хімічним і електрохімічним. У хімічному способі відновник і окисник змішуються в одній пробірці і реакція між ними відбувається при безпо-середньому зіткненні частинок речовин відновника і окисника. При цьому спостерігаються лише якісні зміни речовин: зміна кольору, виділення газу, поява осаду, виділення теплоти тощо. Хімічна енергія окисно-відновного процесу перетворюється в теплову, світлову, механічну тощо, робота при цьому не виконується.
Приклад: взаємодія металічного цинку з розведеною сульфатною (VI) кислотою чи сіллю купруму(ІІ) супроводжується виділенням газу і вільного металу із зміною кольору розчину:
Zn + Н2S04 = ZnSO4 + Н2↑, Zn + 2Н+ = Zn2+ +Н2↑
Zn + CuSO4= ZnSO4 + Сu↓, Zn + Cu2+ = Zn2+ + Сu↓
Отже, взаємодія металів з кислотами чи солями є окисно-відновним процесом.
