- •Передумови, етапи, особливості англійської буржуазної революції хvіі ст. «Петиція про право» 1628 р.
- •Перший етап революції в Англії, соціально-політичні реформи, „ Велика ремонстрація” і „Трьохрічний акт „ 1641 р.
- •Проголошення республіки у Англії в 1649 р. Зміни в державно-політичній системі. „ „Навігаційний акт” 1651 р., „Знаряддя управління” 1653 р.
- •Реставрація монархії у Англії в хvіі ст. .Утворення і суть партій торі і вігів у Англії. Спроби реставрації абсолютизму. „Habeas corpus act” 1679 р.
- •Виборча реформа 1832 р. У Англії. Її причини, зміст та оцінка. Виникнення політичних партій.
- •Чартистський рух у Англії. Виборча реформа 1867 р.
- •Виникнення лейбористської партії у Англії. Акт про парламент 1911 р. У Англії.
- •Виникнення англійських колоній у Північній Америці. Їх політичне та економічне становище. Організація управління.
- •Війна американського народу за незалежність від Англії. „Декларація незалежності” 1776 р. (зміст та оцінка)
- •„Статті конфедерації” у сша 1781 р.: передумови прийняття, зміст та оцінка.
- •Конституція сша 1787 р: прийняття, структура, основні положення та оцінка
- •Законодавча влада сша за Конституцією 1787 р. Структура Конгресу, порядок утворення палат та їхня компетенція
- •Виконавча влада у сша за Конституцією 1787 р. Президент (порядок обрання та компетенція)
- •Судова влада за Конституцією сша (порядок утворення та компетенція).
- •Перший цикл поправок до Конституції сша: причини видання, зміст та оцінка.
- •Проблема рабства у сша. Громадянська війна (1861-1865 рр.) Законодавство цього періоду. Економічні та політичні наслідки Громадянської війни. Другий цикл поправок до Конституції сша.
- •Виникнення і оформлення демократичної та республіканської партій у сша.
- •Причини, етапи, значення Великої французької революції хvііі ст. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. У Франції.
- •Перший етап революції у Франції (1789 – 1792 рр.). Конституція 1791 р. Проголошення республіки. Діяльність жірондистів.
- •Встановлення якобінської диктатури у Франції. Соціально-економічна і політичнадіяльність якобінців. Оцінка якобінської диктатури.
- •Період директорії та консульства у Франції. Конституції 1795 і 1799 рр.
- •Проголошення імперії Наполеона Бонапарта у Франції. Державний устрій і законодавство імперії.
- •Революція 1848 р. У Франції. Проголошення республіки (другої). Конституція 1848 р.
- •Третя республіка у Франції (1870 – 1940 рр.), її державний устрій та політичний режим.
- •27. Джерела та основні риси права Франції після Великої революції 1789 р. Кодифікації 1804 , 1807, 1810 рр.
- •28.Утворення єдиної Німецької імперії 1871 р. Конституція 1871 р. Утворення Німецької імперіїБуржуазна революція 1848 року в Німеччині зазнала поразки.
- •29. Державний устрій та політичний режим Німецької імперії кінця XIX – початку XX ст.
- •30. Утворення дуалістичної Австро-Угорської монархії у 1867 р. Конституційні закони 1867 р. Державний устрій та політичний режим Австро-Угорської монархії
„Статті конфедерації” у сша 1781 р.: передумови прийняття, зміст та оцінка.
Одразу ж після проголошення незалежності (протягом 1775-1778 рр.) в усіх штатах було вироблено та прийнято конституції. Та нерозв'язаним залишалося питання про державну єдність США. Його важливість посилювалась, адже все ще існувала небезпека поразки у війні з Англією. З огляду на це, другий Континентальний конгрес у листопаді 1777 р. приймає першу Конституцію - "Статті конфедерації та вічного союзу", проект якої було передано на схвалення всіх штатів. Остаточно цей документ набуває чинності з 1 березня 1781 р. Статті конфедерації закріплювали революційні завоювання народу та визначали республіканську форму державного ладу колишніх колоній у Північній Америці, проголосивши утворення конфедерації та вічного союзу штатів. Згідно зі Статтями конфедерації, штати зберігали свій суверенітету внутрішніх і зовнішніх справах. Для керівництва загальними справами (оголошення війни та миру, підписання міжнародних договорів, створення збройних сил тощо) передбачалося щорічно скликати однопалатний конгрес із делегацій, які обирали законодавчі органи штатів. Кожний штат мав право надсилати від двох до семи делегатів, але мав лише один голос. Рішення повинні були прийматися кваліфікованою більшістю (не менше від дев'яти голосів). Конгрес не мав права втручатися у внутрішні справи штатів. Отже, Конгрес був не представницьким, а радше дипломатичним органом. У період між сесіями Конгресу його функції покладалися на Комітет штатів, котрий утворювався з представників від кожного штату (по одному). Однак Комітет, порівняно з Конгресом, мав обмежені права. Проголошений союз штатів був слабким, оскільки: • не існувало загального бюджету союзу; • Конгрес не мав права укладати торговельні угоди з іншими державами, запроваджувати митні тарифи, вводити інші податки для потреб союзу; • був відсутній механізм реалізації постанов Конгресу; • ліве крило в Конгресі та більшість фермерів вважали, що центра лізація несумісна з демократією. З огляду на все це, Дж. Вашингтон назвав Статті конфедерації "мотузкою із піску".
Конституція сша 1787 р: прийняття, структура, основні положення та оцінка
У 1786 році Александр Гамільтон запропонував скликати у Філадельфії представницьку зустріч делегатів від усіх штатів, оскільки виникло багато проблем. Проблеми економічного розвитку :▪ необхідність створення єдиної твердої валюти ▪ єдиного бюджету ▪ внутр. ринку ▪ розвитку с/г ▪ створення збройних сил, воєнного флоту. Зовнішні причини: ств. дипломатичної служби. + Різко відчувалася слабкість, іноді безпорадність Конгресу і Комітету, які не мали достатніх повноважень для розв’язання багатьох питань.
Отже, з’їзд було вирішено назвати Конвентом. Конвент зібрався у травні 1787 року у Філадельфії. Його головуючим був обраний Джордж Вашингтон. Усього приїхало 55 делегатів, серед яких переважали молодію люди.
Делегати розпочали розроблення основного закону нової, вищої форми правління штатів – федерації.
Було погоджено, що центральній владі повинно належати право:
▪ карбувати єдину для всіх монету ▪ випускати паперові гроші ▪ регулювати внутр. і зовн. торгівлю ▪ оголошувати війну, укладати мир.
Було вирішено, що треба ств. рівноправні та взаємопов’язані гілки влади- законодавчу, виконавчу та судову. Законодавча влада скл. з 2 палат. Суперечки щодо способу формування обох палат вирішили завдяки компромісу : кожен штат матиме рівне представництво у верхній палаті і пропорційно до к-сті населення у нижній.
Парламент встановлював мита та інші збори.
Домовились, що ввіз рабів буде заборонений через 20 років, а на сучасному етапі обкладатиметься податком.
Жінкам виборчих прав не надали.
У травні Конвент схвалив і опублікував проект Конституції. Ратифікація у штатах відбувалася складно, з труднощами. Деякі штати взагалі відмовлялися її ратифікувати. Місцеве населення багатьох штаів виступало проти, оск. в Конституції взагалі не йшлося про права і свободи громадян – такого розділу у К. не було. Зрештою, було вирішено, що до осн. тексту К. приймуть доповнення : ▪ гарантії суверенітету штатів ▪ гарантування прав і свобод громадян.
Унаслідок голосування штатів, Конвент 18 вересня 1787 року затвердив і ввів в дію Конституцію.
Вона невелика за обсягом. Склад. зі вступу (Декларація незалежності) і 7 статей, що поділялися на розділи.
