7. Характеристика злочинності в Україні, тенденції її розвитку.

Аналіз динаміки і структури сучасної злочинності дозволив виявити три найбільш небезпечні її тенденції, які свідчать про масштабні процеси криміналізації соціально-економічних відносин в Україні.

Перша. За статистичними показниками рівня злочинності в останні роки безумовно простежується тенденція до неухильного її зниження. На нашу думку, це пов’язано, перш за все, з неповною реєстрацією злочинів і їх відтворенням у показниках кримінально-правової статистики. Згідно з офіційними статистичними даними МВС України, кількість зареєстрованих у країні злочинів протягом 1995-2008 рр. зменшилася з 641 860 до 384 424 або на – 59,8 %. Між тим, кількість заяв та повідомлень про злочини з 1996 по 2008 рр. збільшилося з 1 806 419 до 2 874 355, або на 63,3%. Кількість заяв та повідомлень про вчинення злочинів, за якими було відмовлено у порушені кримінальної справи впродовж зазначеного періоду зросла з 661 174 у 1996 році до 2 198 572 у 2008 році, або більше ніж утричі. Якщо у 1996 році кількість заяв та повідомлень про вчинення злочинів, за яким було відмовлено у порушенні кримінальної справи, становила 36,6 % від загальної кількості таких заяв, то у 2007 році цей відсоток сягнув 73,6 %¹⁰ , у 2008 – 77,2%.

І на цьому тлі даються явно передчасними оптимістичні заяви деяких посадових осіб правоохоронних органів, щодо ознак стабілізації і навіть початку перелому у динаміці злочинності, починаючи з 2005 р. Фактично кримінальна ситуація продовжує погіршуватися. Опосередковано це підтверджується також щорічним скороченням кількості населення, зростанням рівня безробіття, скороченням середнього віку життя. Так, за даними Держкомстату на кінець 1990 року в країні проживало 51, 94 млн. чол., у 1996 – 50,82 млн. чол., а станом на 1 січня 2008 року – 46 млн. 379 тис. 700 чоловік. Україна займає друге місце в світі за темпами природного зменшення населення – 5,57 на 1 тисячу населення . До того ж останніми роками відбулася суттєва декриміналізація законодавства, лібералізація покарання і правозастосовної практики. Слід зазначити також неповне охоплення органами кримінальної юстиції усього масиву злочинів, у зв’язку з високим рівнем скритої, латентної злочинності, маніпуляціями статистичними показниками, а також корупцією у правоохоронних судових органах.

Друга. Головним плацдармом, на якому розгортаються кримінальні баталії є економіка. Масштаби злочинності у сфері економіки досягли такого рівня, що вони стали визначати характер і напрямки реалізації реформ не тільки у сфері економіки, а і в системі державного будівництва і правоохоронної діяльності.

За оцінками Міністерства економіки обсяг тіньового обігу за 2007 рік обраховується в 180 млрд. грн., а рівень тінізації складає 26 %. 80 % товарів широкого попиту потрапляють в Україну за тіньовими схемами контрабандним шляхом. По оцінкам незалежних експертів близько 90 % приватизованих підприємств працюють під контролем кримінально-олігархічних кланів, тіньова економіка складає 50-60 %. Однак, кількість виявлених злочинів у сфері економіки у 2007 році по відношенню до минулого року, за даними МВС, зросла лише на 0,3 %. А по багатьом видам злочинів в сфері господарської і службової діяльності відмічається суттєве зниження: в сфері банківської діяльності (-5,4%), у паливно-енергетичному комплексі (-11,7 %), в агропромисловому комплексі (-15,3 %), у сфері приватизації (-2,6 %), в сфері службової діяльності (-5,1 %). У 2008 році взагалі відбулося значне зменшення(- 9,7%) кількості виявлених злочинів у сфері економіки. Таке зменшення зареєстровано практично по всім статистичним показникам: тяжкі та особливо тяжкі злочини (-11,9%); середньої тяжкості (-22,3%); злочини проти власності (-21,9%); шахрайство з фінансовими ресурсами (-22,8%); незаконна приватизація (-30,3%); у сфері зовнішньоекономічної діяльності (-50,4%); на об’єктах ПЕК(-35,9%); в АПК (-30,1%); з використанням бюджетних коштів (-16,0%). Цей перелік можна було б продовжити, але і наведених даних достатньо для того, щоб зробити висновок, що правоохоронна система України не докладає належних зусиль щодо виявлення злочинних проявів у сфері економіки. Що стосується загальної суми збитків у сфері економіки по виявленим злочинам, то в останні роки в експрес-інформаціях МВС ці дані зовсім не наводяться.

Третя. Результати чисельних досліджень кримінологів і соціологів дають всі підстави для однозначного висновку про те, що кримінальна криза в Україні носить глобальний, комплексний характер, охоплюючи економіку, політику, соціальну і духовну сфери. При всій розбіжності в оцінці її причин, з таким висновком погоджуються і самі радикальні прибічники ринкових трансформацій і приниження ролі держави у цьому процесі. Однак сьогодні уже важливо не стільки досягнення консенсусу в оцінці ситуації, скільки об’єктивний, науково-обґрунтований аналіз прогнозних сценаріїв подальшого генезису злочинності. Уже зараз деякі вчені говорять про створення злочинної держави.

Аналізуючи офіційні статистичні джерела, показники соціально-економічного становища країни, можна спрогнозувати, що в найближчим часом реального, а не статистичного зменшення рівня злочинності в країні не відбудеться. Причини цього, на нашу думку, полягають в недостатній ефективності діяльності правоохоронних органів і всього суспільства щодо запобігання та протидії злочинності в країні. Нажаль, проблеми запобігання і протидії злочинності не стали одним із пріоритетів внутрішньої політики держави. Тому прогностичні оцінки мають важливе значення для розробки стратегії виведення суспільства із „кримінального капкану”. Загально відомо, що проблеми злочинності і правопорядку своїми коріннями входять в політичну, соціально-економічну і духовну життєдіяльність суспільства, тому у прогностичному плані найбільш важливим є, з одного боку, виявити найбільш криміногенно значущі фактори криміналізації суспільства, а з другого, визначити стратегію і тактику запобігання і протидії цій кримінальній експансії.

1 Бовбалан С. Секреты постороннего // Зеркало недели от 16 апреля 2005 года.

2 Иващенко А. Возвращение «бригад» не будет // Газета «2000» Е. 7 от 9.11.2007 г.

3 Лозунько С. Доклад Цушко должен иметь продолжение // Газета «2000» Е. 7 от 2.03.2007 г.

4 Ведерникова И. Государство – убийца // Зеркало недели от 17 ноября 2007 г.

5 Воловик В. Формула преобразований // Зеркало недели от 03 декабря 2005 г.

6 Урядовий кур'єр. - 2003. - № 25. - С. 14.

7 Офіційний вісник України. -2007. - № 51. - Ст. 3418.

8 Офіційний вісник України. -2004. - № 14. - Ст. 992.

9 Див.: БабаевМ. М. О пределах статистического анализа динамики преступности// Государство и право. - 2001. - № 9. - С. 49 -53

10 Експрес-інформація „Про стан злочинності на території України за 12 місяців 2008 року”; Київ, 2009 р.