1. За призначенням:

1. Товари споживчого призначення (направлені на задоволення потреб людини. Придбання даних товарів це, як правило, акт одноосібного рішення, максимум рішення всієї родини). Відповідно такий асортимент

2. Товари виробничого призначення (направлені на виробництво інших виробів, тобто, як правило, кінцевим споживачем стає юридичне лице, іноді фізичне, якщо його дії направлені на виготовлення готової продукції. Від якості даних товарів, в якійсь мірі, залежить якість товарів споживчого призначення, тому що вони виконують функції виробничого виконання та супроводу по відношенню до товарів споживчого призначення на всьому етапі їх життєвого циклу). Дані товари класифікуються в практиці маркетингу на наступні категорії:

1. матеріали і деталі (сировина, напівфабрикати, деталі);

1. капітальне майно (стаціонарні споруди, допоміжне обладнання);

2. допоміжні матеріали і послуги (допоміжні матеріали ділові послуги).

2. За характером користування:

1. Товари короткострокового споживання (характеризуються повторними покупками споживачів, так як їх призначення направле­но на одноразове або на протязі невеликого часу споживання. Потре­ба в даних товарах, як правило, виникає постійно на протязі всього життя людини. Дані товари можливо поділити на наступні: товари в упаковці (наприклад, зубна паста, миючи засоби, цукерки); товари без упаковки (наприклад, бензин)).

2. Товари тривалого споживання (характеризуються попе­реднім, ретельним вибором при покупці споживачем, тому що дані товари представлені на ринку різними марками, за різними цінами та якістю і направлені на довгострокове споживання (автомобілі, меблі, одяг, бутові прибори, предмети розкоші)).

3. Послуги — це дії, які приносять корисні результати та задоволення (наприклад, перевезення пасажирів, послуги перукарні).

3. За характером споживчої поведінки:

3.1. Товари повсякденного попиту (характеризуються незначним утягненням споживачів до покупки, низькими цінами, всемісцевим розповсюдженням в зручних для покупця місцях, широко рекла­мується виробником, вибір, як правило, продиктовано інерцією ніж прихильністю до марки. Дані товари можна поділити на:

1. основні товари, які споживачі купують постійно (наприклад, продукти харчування, зубна паста, туалетний папір);

2. товари імпульсної купівлі, які споживачі купують без по­ переднього планування та пошуків, на основі раптового виникнення бажання (наприклад, солодощі, чіпси, жувальна гумка);

3. екстрені товари, бажання покупки яких виникає при появі гострої нужди в них (наприклад, парасолька, яка купується в час дощу).

3.2. Товари попереднього вибору (характеризуються ретельним плануванням та значними купівельними зусиллями споживачів щодо покупки товару, більш високими цінами, вибірковим розповсюдженням в декількох торговельних місцях, тривалістю вибору з метою ( побутова техніка, предмети одягу тощо

3.3. Товари особливого попиту (це товари з унікальними харак­теристиками, для пошуку та покупки яких споживачі витрачають ба­гато зусиль, характеризуються низькою ціновою чутливістю, високи­ми цінами, ексклюзивним розповсюдженням тільки в одному чи в декількох магазинах на всієї території ринку, більш ретельно сплано­ваною рекламою як виробником, покупка цих то­варів (або брендів) означає високий статус (наприклад, розкішні ав­томобілі, ювілейні вироби, часи та інші предмети розкоші)).

3.4. Товари пасивного попиту (це товари, про яких споживачі, як правило, або мало усвідомлені, або добре усвідомлені при наяв­ності слабкої чи негативної зацікавленості; характеризуються різни­ми цінами, розповсюдженням у різних місцях, агресивною рекламою та особистим продажем виробником (страхування життя, донорська здача крові)).

4. В залежності від цінової категорії:

1. Престижні товари (характеризуються високою якістю та ціною).

2. Товари середньої цінової категорії (характеризуються високим та середнім рівнем якості та направлені на споживачів зі середнім рівнем доходів).

4.3. Дешеві товари (характеризуються низькою якістю та ціною).