3. Бухгалтерський облік в банках як інформаційна система.

Бухгалтерський облік в банках за своєю сутністю нічім не відрізняється від бухгалтерського обліку, який здійснюється іншими підприємствами. Тож на бухгалтерській облік в банках поширюється загальноприйняте визначення: бухгалтерський облік — це процес спостереження, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність банку зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. У практичному аспекті бухгалтерській облік системно відображає інформацію про окремі банківські операції, до яких відносяться розрахункові, кредитні, депозитні та інші і з яких складається господарська діяльність банку, що дає змогу користувачам одержувати дані, потрібні для аналізу і оцінювання стану та ефективності діяльності банку. Передача інформації від банку до користувачів здійснюється шляхом складання і оприлюднення бухгалтерської звітності. Отже, предметом бухгалтерського обліку в банку є господарська діяльність банку (різноманітні банківські операції), а його кінцевим продуктом – бухгалтерська звітність про господарську діяльність.

Наявність особливостей в системі бухгалтерського обліку в банках обумовлена сферою їх діяльності—фінансові ринки і виходячи с цього пов’язана зі специфікою операцій, що здійснюють банки, а також їх роллю в забезпеченні стабільності грошово-кредитної системи. Як підприємство, що працює на фінансових ринках, банк відноситься до категорії підприємств –фінансових посередників і здійснює операції на грошовому, кредитному та ринку цінних паперів із використанням різноманітних фінансових інструментів. Цим банки суттєво відрізняються від підприємств, що діють у сфери виробництва і левова частка операцій яких припадає на закупівлю сировини, її обробку і виготовлення готової продукції із подальшої її реалізації.

Інформація про діяльність банку формується в системі бухгалтерського обліку і надається у вигляді фінансової звітності. Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність що містіть сукупність економічних показників, які повинні відбивати об’єктивну оцінку фінансового стану і фінансового результату, а також обсяги грошових потоків від діяльності комерційного банку та ступень ризиковості його діяльності. Форма і обсяг бухгалтерської інформації повинні бути такими, щоб ці особи могли приймати виважені економічні рішення. Цим і обумовлені специфічні вимоги до банків щодо розкриття інформації про господарську діяльність у зовнішній (публічній) фінансовій звітності, які стисло викладено у міжнародному стандарті з бухгалтерського обліку за номером 30.

4. Види бухгалтерського обліку та відмінності між ними.

В складі бухгалтерського обліку виокремлюють два види обліку: фінансовий та управлінський. Вони не є самостійними видами бухгалтерського обліку, а розглядаються як взаємопов’язані підсистеми цілісної системи бухгалтерського обліку.

Фінансовий облік – це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і передачу інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та потоки грошових коштів банку згідно з вимогами чинного законодавства для задоволення потреб зовнішніх та внутрішніх користувачів для прийняття ними економічних рішень.

Управлінський облік - це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації про діяльність банку для задоволення потреб керівництва банку та його менеджерів при прийняття управлінських рішень згідно з вимогами внутрішніх нормативно-правових документів банку.

До спільних рис: 1загальну єдину базу первинного обліку, яка включає первинні бухгалтерські документи та реєстри аналітичного обліку, 2 побудову обліку за методом двоїстості, тобто подвійного відображення господарських фактів та процесів, 3 управлінський облік технологічно побудований на даних фінансового обліку про доходи та витрати від банківської діяльності, які є для нього точкою відліку: вихідними даними. Введення управлінського обліку дозволяє поглибити і деталізувати дані про витрати і доходи, які банк несе і одержує від реалізації тих чи інших послуг або банківських продуктів, оцінювати вклад окремого працівника або групи працівників у загальний фінансовий результат від діяльності банку. Розбіжності обумовлені метою і спрямованістю видів обліку, принципами організації, змістом і порядком надання та використання бухгалтерської інформації. Основні об’єкти фінансового обліку - це активи, зобов’язання, капітал, доходи та витрати. До об’єктів управлінського обліку належать доходи, витрати та фінансовий результат, які перегруповуються за видами операцій, що здійснюються банком, за видами джерел коштів, що використовуються для залучення ресурсів, за структурними підрозділами, які одержують або несуть відповідні доходи або видатки.

Фінансовий облік: Мета обліку- Складання і надання фінансової інформації про господарську діяльність банку для забезпечення потреб насамперед зовнішніх користувачів.

Регулювання - Закони, національні положення бухгалтерського обліку, МСБО, нормативно-правові акти НБУ

Об’єкти обліку - Фінансовий стан і фінансовий результат господарської діяльності банку

Предмет бухгалтерського аналізу - банкуГосподарська діяльність банку в цілому

Спрямованість - Ретроспективний (оцінка минулих господарських подій)

Відкритість - Фінансова звітність підлягає оприлюдненню

Періодичність звітування та форми - Річний, квартальний інтервали складання фінансової звітності. Формат і зміст встановлені законодавчо.

Управлінський облік: Мета обліку - Складання і надання інформації про господарську діяльність банку менеджерам для забезпечення функцій щодо управління банком

Регулювання - Внутрішні нормативно-правові акти банку

Об’єкти обліку - Доходи, витрати, фінансовий результат діяльності окремих підрозділів; результат діяльності керівництва

Предмет бухгалтерського аналізу - Діяльність окремих підрозділів банку за вибором керівництва і їх вплив на загальну діяльність

Спрямованість - Спрямований в майбутнє (фінансове планування і контроль за поточною господарською діяльністю банку)

Відкритість -Управлінська звітність є комерційною таємницею

Періодичність звітування та форми - Період управлінської звітності, її форми затверджуються кожним банком самостійно

Основне призначення фінансового обліку – це складання і передача правдивої фінансової звітності загального призначення користувачам. Така фінансова звітність насамперед передбачена для широкого кола зовнішніх користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних потреб. Проте вона також активно використовується і менеджерами банку. Розуміючи на показниках фінансової звітності можна обчислити важливі фінансові вимірники, ґрунтуючись на яких можна приймати виважені економічні рішення. Введення фінансового обліку можливо і без одночасного ведення управлінського обліку. Але впровадження управлінського обліку передбачає як вихідну базу наявність вже діючого фінансового обліку. Кожен із цих видів бухгалтерського обліку має свою цільову аудиторію користувачів, які мають різні потреби в інформації про діяльність банку.