Професійна лексика

Професіоналізми - слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії.

У різних галузях науки, виробництва, політики, культури професіоналізми виступають як синоніми до вже існуючих термінів. Але на відміну від термінів вони можуть мати експресивне забарвлення і досить детально характеризувати рід занять, дії чи предмети, безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії Наприклад, слова і звороти з галузі шахтарської справи (штрек, терикон, видавати на гора та ін.), зі сфери комп'ютерної технології (курсор, дискет, глосарій, вікно редактора, вінчестер, командний рядок, файл та ін.), з мовлення мисливців, рибалок (поплавок, підсака, курок, гачок, трофей та ін.) та ін.

Виникають професіоналізми і як розмовні неофіційні замінники вже існуючих у певній галузі термінів. Це загальнозрозумілі слова, але вони не є літературними.

У межах одного колективу, підприємства, відомства може народжуватись безліч нових професіоналізмів.

Нові професіоналізми творяться за рахунок словоскладання, префіксів та суфіксів. Серед найпопулярніших найпопулярніших префіксів є: до- (доукомплектувати, дообладнати); недо- (недопромисел, недовнесок); за- (задебетувати, зорганізувати); над-, серед- (надбудова, середвідомчий); серед суфіксів найбільш продуктивні -ість, -ат, -ація, -аж (дискваліфікація, пливучість, листаж) Такі професіоналізми вживаються здебільшого в усному мовленні. У писемному спілкуванні, зокрема в діловому, вживання таких слів небажане.

Запам'ятайте, на відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах.

Вони не мають чіткого наукового визначення і не становлять цілісної системи.

Види професіоналізмів:

•Виробничо-професійні

•Науково-технічне

•Просторічно-жаргонні

Поширені професіоналізми в усному мовленні, де вони точно називають деталь виробу, ланку технічного процесу чи певне поняття, і таким чином сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній формі вони можуть бути застосовані у фахових буклетах, інструкціях, що поширюють лише для працівників певної галузі, а також у художній літературі для відтворення певного професійного середовища.

В діловій документації професіоналізми небажані, а якщо і застосовуються, то із певними застереженнями.

Роль професіоналізмів в оптимізації професійного мовленнєвого спілкування

Фразеологізми – особливі мовні одиниці мають чітко виражене стильове призначення. Вони тяжіють до окремих стилів і в текстах цих стилів найчастіше вживаються. Пояснити це можна тим, що вони співвідносні зі словами, бо, як правило, виражають одне поняття, використовуються як образні синоніми і мають виразне стилістичне забарвлення.

Кожен стиль мовлення володіє значним запасом фразеологізмів. Стилістичні функції фразеологізмів залежать від джерел їх походження.

До книжних фразеологізмів належать термінологічні словосполучення, поява яких зумовлена постійним розвитком різних галузей науки, культури, техніки. Ці фразеологізми найчастіше використовуються у науковому, діловому і публіцистичному стилях. У творах худжньої літератури вони вживаються рідко. Термінологічні словосполучення, як і інші групи фразеологізмів, означають одне поняття і в мовленні виступають як готовий вислів, що не членується коротке замикання; іменний складений присудок; північне сяйво; мічені атоми; юридична особа тощо.

Фразеологізми можуть перебувати в синонімічних з`язках як з окремими словами, так і між собою. Наприклад: живучий – і довбнею не доб”єш; скрипуче дерево довго стоїть. Фразеологізми-синоніми більш експресивні, ніж окремі слова, тому вони вживаються у розмовному, художньому стилях, а слово живучий – стилістично нейтральне.

У публіцистичних і художніх текстах фразеологізми іноді видозмінюються, що служить засобом експресії, створення каламбурів. Наприклад: Бути чи не бути – питання вирішене. Як бути – ось у чім питання.

Фразеологізми є одним з невичерпних джерел багатства і виразності мовлення, але вимагають доречного вживання. Наприклад фразеологічні одиниці соціального спрямування: зв’язувати кінці з кінцями; в шори взяти; бути зайвим ротом; дві шкури дерти; пустити з торбами; з миру по нитці, бідному (голому) сорочка; тримати за морду; бити по кишенях; жити на широку ногу; покласти зуби на полицю (на клин); не по кишені (Е. Демський). Виробничо-професійні вирази, що мають метафоричне значення: з`їло гуму; чихає мотор (з мови водіїв); сім раз одмір, а один одріж (з мови кравця); грати першу скрипку; підвищувати тон (з мови музикантів); взяти під обстріл (з мови військових); виконувати завдання на відмінно (з мови вчителів) та інші.

Спочатку купу паперів придумали, за які треба віддавати шалені гроші… (УМ, 31.01.04); …податкові зміни здатні повністю знищити такі галузі, як сільське господарство, харчова промисловість, книгодрукування, аптечна справа, “накрутити” ціни на житло… (УМ, 31.01.04); …мені не подобається, коли партія влади, використовуючи абсолютно неконкурентні ресурси, забиває місця в парламенті… (УМ, 29.01.04).

Оскільки в усному професійному мовленні людина вживає фразеологізми, треба пам`ятати, що їх не можна перекладати буквально: кожен народ по-своєму бачить ті чи інші події, явища й засобами своєї мови передає їх суть, робить висновки, ділиться спостереженнями. Наприклад: рос. Делу время – потехе час; український відповідник: Як почав орати, у сопілку не грати. Отже, українські відповідники тих російських фразеологізмів, які ви хочете використати в розмові з партнером, шукайте в спеціальних словниках.