2.4.1.2. Підтема: „Порядок опрацьовування наукових свідоцтв з ергономіки.

Пізнавальний зміст підтеми: №2.2.1.2.

Опрацьовування наукових літературних свідоцтв (наукових публікацій) для здобуття існуючих наукових свідоцтв з певної наукової тематики є однією з необхідних умов (але недостатньою) для будь-якої наукової діяльності. Процедурною метою цього опрацювання є створення „існуючого інформаційного базису” (який вміщує в себе експериментальні та теоретичні наукові факти) для побудови нового наукового дослідження (здобуття нового знання). В межах цієї побудови, тільки завдяки набутим науковим свідоцтвам, можна адекватно і методологічно правильно сформулювати „наукову мету” та „теоретичні і експериментальні наукові завдання” нового дослідження, розробити відповідне методичне забезпечення, термінологічно правильно викласти здобуті теоретичні і експериментальні результати дослідження та сформулювати логічні обумовлені та зрозумілі відповідному фахівцеві висновки.

Крім того, ефективне опрацьовування наукових публікацій дозволить суттєво прискорити підбір фактичного матеріалу з певної тематики для написання наукової публікації чи підготовки нового дослідження, спростити процедуру тематичної систематизації цього матеріалу, полегшити аналітичний пошук взаємозв’язків між окремими науковими фактами, підвищити логічність їх аналізу, створити „scientific projection” (аналог бізнес-плану, але в науці), який можна буде практично реалізувати в межах методичних, фінансових, часових і т. ін. можливостей науковця.

Основним літературним джерелом наукових свідоцтв є наступні періодичні видання: наукові журнали, збірники, Інтернет ресурс, кожний з яких має певні переваги та недоліки з точки зору новизни, своєчасності, вірогідності, оперативності, зусиль та часу здобуття наукових фактів.

В таблиці №1 наводяться деякі ознаки науково-практичної ефективності наукових літературних першоджерел для оперативного здобуття вірогідних наукових фактів.

Таблиця 1

Науково-практична ефективність наукових літературних першоджерел для оперативного здобуття вірогідних наукових фактів.

№	Вид Джерела	Недоліки	Переваги	Примітка
1	Періодичні видання (статті у наукових журналах при відсутності відповідних сайтів відповідних Редакцій з копіями змістовної частини цих журналів)	Вимагає Регулярності перегляду, багато часу та зусиль, Відсутність тематичного групування і широкого порівняльного аналізу та узагальнення	Новизна, достатня Своєчасність (порівняно з іншими джерелами), Оперативність здобуття, вірогідність, не вимагає спеціальних пошуків (завжди знаходиться у „нових надходженнях” журналів у читацькому залі книгарні)	Недоліки зумовлені правилами публікації статей та роботи у книгарні. Переваги зумовлені правилами публікації статей у відповідному журналі (зокрема, їх рецензуванням), та правилами їх постачання у книгарні.
23	Монографія	Не „новизна”, Нерегулярність, Несвоєчасність (застарілість фактів), Неоперативність, Вимагає спеціального пошуку, багато часу та зусиль	Вірогідність, Тематичне групування, та широкі порівняльний аналіз та узагальнення	Недоліки - правилами оформлення та видання книги. Переваги - правилами публікації монографії.
4	Збірник наукових статей	Не зовсім „новизна”, Нерегулярність, Не зовсім своєчасність (певна застарілість фактів), Неоперативність, Вимагає спеціального пошуку, багато часу та зусиль, Відсутність широкого порівняльного аналізу та узагальнення.	Вірогідність, Тематичне групування.	Недоліки - правилами оформлення та видання збірника. Переваги - правилами публікації збірника.
5	Науковий Інтернет ресурс (без паралельного існування друкованих видань)	Не відомий рівень вірогідності (не відома якість офіційного наукового рецензування). Відсутність широкого порівняльного аналізу та узагальнення. Можлива Неадекватність тематичного групування. Вимагає Регулярності	Новизна, Достатня своєчасність (порівняно з іншими джерелами), Оперативність здобуття, Не вимагає спеціальних пошуків (знаходиться у „нових надходженнях” на сайтах)	Недоліки - правилами створення сайтів і роботи з ними. Переваги - технічними умовами роботи з сайтами.

З огляду на аналіз „Таблиці 1” ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ у вигляді наукових журналів є найбільш бажаним вірогідним джерелом наукових свідоцтв для оперативного здобуття вірогідних новітніх наукових фактів.

ОБОВ’ЯЗКОВО !!!! опрацювання наукових свідоцтв, викладених у будь-яких наукових джерелах, треба з уважного цілеспрямованого (відповідно до цільової наукової зацікавленості науковця) читання відповідного текстового матеріалу і відміток (олівцем акуратно у вигляді вертикальних рисок, в залежності від ступені „цікавості”: одна вертикальна риска навпроти відповідного тексту – це просто цікаво і можна законспектувати, дві – важливо і треба ретельно законспектувати, три – дуже важливо і треба обов’язково дуже ретельно законспектувати і спеціально відмітити) на полях тих частин тексту, які цікаві для науковця і будуть законспектовані після прочитання усього джерела у відповідних тематичних конспектах (не бажано конспектувати по ходу читання). Одне джерела може, і як правило, містить свідоцтва для різних тематичних конспектів (напрямків), тому при конспектування треба мати при собі усі тематичні конспекти і чисті половинки зошитів для нових номерів вже існуючих тематичних конспектів, на випадок їх закінчення.

Але перед тим, як почати систематично (в часі) опрацьовувати наукові свідоцтва з будь-якої теми, обов’язково, необхідно сформулювати тематичні напрямки, стосовно відповідної наукової теми, які представляють цікавість для Науковця, надати їм зрозумілі (розгорнуті) назви та абревіатуру (позначення) і написати їх на титульній сторінці відповідного окремого зошита. Наприклад, зошит з назвою „Зміни Серцевої діяльності при Стресових умовах праці №2” –„ЗСС №2” є другим зошитом з конспектом саме таких свідоцтв – другим тематичним конспектом і містить відповідні свідоцтва зі змін серцевої діяльності при стресових умовах. Для кожного напрямку оформлюється окремий зошит –„Тематичний конспект” у вигляді розрізаного наполовину звичайного учнівського зошита. Призначення „Тематичного конспекту” полягає у тематичній систематизації та письмовій фіксації певних наукових свідоцтв для подальшого їх використання в науковій діяльності для вирішення конкретних наукових проблем.

Процедурний зміст такої систематизації полягає у тому, що Науковцю завжди потрібні певним чином систематизовані наукові літературні свідоцтва чи для теоретичного аналізу наукових фактів при створенні нової наукової гіпотези, чи для написання наукової роботи, чи для підготовки наукової доповіді, чи для створення наукового обґрунтування нового дослідження (науково-дослідницького бізнес плану, програми дослідження і плану експерименту).

Конспектувати свідоцтва з кожного нового джерела треба починати з нової сторінки, незалежно від того, скільки місця було зайнято текстом з попереднього джерела (навіть, якщо тільки одне слово). Конспектування окремих частин тексту з прочитаного джерела треба „слово в слово”, а іноземних джерел – на іноземній мові (бажано без перекладу). На кожній сторінці тематичного конспекту обов’язково вказуються порядковий № законспектованого джерела, його позначення, а після законспектованого свідоцтва, обов’язково, сторінка, з якої був зроблений запис.

Не треба переписувати усе джерело, це дуже заважає цілеспрямованій систематизації свідоцтв, пошуку необхідних фактів і вимагає багато часу та зусиль, які краще використати на тематичний аналіз текстового матеріалу цього джерела.

Найбільш зручній (для Науковця) вигляд однієї сторінки „Тематичного конспекту” має наступне оформлення:

1 / 13 Текст свідоцтва з певної наукової тематики (слово в слово) на мові оригінала „Див. ЗСС-2, 3 / 20, стор.23”........................................................

Пояснення: це вигляд однієї (будь-якої) сторінки тематичного конспекту з будь-якого наукового напрямку.

Верхній правий кут:

„1” – перший (№1) зошит „Загального переліку прочитаних першоджерел”.

„13” – порядковий номер (№13) джерела у зошиті „Загальний перелік прочитаних першоджерел №1” , з якого зроблена відповідна виписка (конспект).

Нижній лівий кут:

„Див. ЗСС-2, 3/20, стор.23” – відмітка про те, що відповідне свідоцтво на цій сторінці цього тематичного конспекту певним чином пов’язане с свідоцтвом, законспектованим у тематичному конспекті ЗСС №2 („Зміни Серцевої діяльності при Стресових умовах праці”, зошит №2), у літературному джерелі під порядковим номером „20” на сторінці „23”, у третьому зошиті (№3) „Загального переліку прочитаних першоджерел”.

В подальшому, для вирішення певного наукового питання при теоретичному аналізі, законспектованих свідоцтв з різних тематичних напрямків (записаних у різних тематичних конспектах) або у різних номерах одного і того ж тематичного конспекту, може виникнути необхідність відмітити факт наявності певних взаємозв’язків або неузгодженостей висновків, або протиріч тощо. Тоді зліва від відповідного законспектованого тексту ставлять відмітку „Див. ЗСС-2, 1/13, стор.23”. Це означає, що відповідне свідоцтво на цій сторінці цього тематичного конспекту певним чином пов’язано с свідоцтвом, законспектованим у тематичному конспекті ЗСС №2 („Зміни Серцевої діяльності при Стресових умовах праці”, зошит №2), у літературному джерелі під порядковим номером „13” на сторінці „23”, у зошиті №1, „Загального переліку прочитаних першоджерел”.

Зошит під назвою „Загальний перелік прочитаних першоджерел” це окремий зошит (бажано „товстий”), який спеціально існує для письмової фіксації черговості прочитаних першоджерел і містить всі „бібліотечні” свідоцтва про кожного з них. Ці „бібліотечні” свідоцтва необхідні Науковцю для з’ясування назви літературного джерела, вказаного у певному „Тематичному конспекті”, для складання „Списку літератури” при написанні наукової роботи і для швидкого знаходження їх у бібліотечному каталозі.

Джерело записується в черговий зошит „Загальний перелік....” під певним порядковим номером тільки після того, як воно вже прочитано та відмічено (перед початком конспектування).

Порядковий номер кожного зошита „Загальний перелік...” записується на його обкладинці (може бути багато зошитів, тобто багато номерів таких зошитів ”Загальний перелік...”, якщо прочитано та законспектовано, наприклад 1118 першоджерел, як у мене). Цей номер вказаний у „Тематичному конспекті” у правому верхньому куті сторінки з певним законспектованим текстом (наприклад, „1 /13”).

Відповідно до кожного джерела, який записаний у зошиті „Загальний перелік.....” під своїм певним порядковим номером, записується усі його „бібліотечні координати” у наступному порядку: Прізвище І. П. усіх (без винятку) авторів, Назва джерела - статті, монографії тощо (для іноземних – на іноземній мові), назва журналу з вказівкою року, міста видання, назви видавництва, першу і останню сторінки для статті чи загальна к-ть сторінок для монографії (цей порядок передбачений правилами оформлення статей (публікацій) у відповідних журналах. Справа від назви першоджерела записується бібліотечний шифр і назва бібліотеки чи Власника цього першоджерела.

Таким чином можна завжди легко знайти усі бібліотечні свідоцтва про першоджерело, з якого зроблена виписка (конспект) у певному „Тематичному конспекті”.

Крім зошитів „Загальний перелік...” та „Тематичний конспект” необхідно на кожне прочитане та законспектоване джерело оформити „Бібліотечна картку”. Ця картка дозволяє контролювати прочитані першоджерела за прізвищами Авторів (знижує ймовірність помилкового повторного читання цього джерела), а також інформує про тематики, по яких були законспектовані наукові свідоцтва з цього джерела, „координати” відповідних зошитів „Тематичних конспектів” і „координати” відповідних зошитів „Загальний перелік.....”.

Найбільш зручній (для Науковця) вигляд однієї „Бібліотечної картки” має наступне оформлення:

Бібліотечний Шифр і назва Бібліотеки 1 / 13 чи Прізвище Власника Прізвища І.П. усіх авторів Назва літературного джерела, Видавничі координати ЗСС-2 ЗСС-3 МРПЛ-1

Пояснення: це вигляд однієї (будь-якої) Бібліотечної картки будь-якого наукового літературного першоджерела.

Бібліотечний Шифр і назва Бібліотеки чи Прізвище Власника – координати знаходження першоджерела.

„1” – перший (№1) зошит „Загального переліку прочитаних першоджерел”.

„13” – порядковий номер (№13) джерела у зошиті №1 „Загального переліку прочитаних першоджерел” , з якого зроблена відповідна виписка (конспект).

Прізвища І.П. усіх авторів, Назва літературного джерела, , Видавничі координати – змістовне свідоцтво про першоджерело.

ЗСС-2– з цього джерела в другий (2) зошит тематичного конспекту під назвою „Зміни Серцевої діяльності при Стресових умовах праці” (ЗСС) законспектоване певне свідоцтво про зміни певних показників серцевої діяльності при стресових умовах праці.

ЗСС-3 - Оскільки зошит №2 під час конспектування закінчився, конспектування того ж тематичного матеріалу продовжили у зошиті №3

ЗСС-3– з цього джерела в третій (3) зошит тематичного конспекту під назвою „Зміни Серцевої діяльності при Стресових умовах праці” (ЗСС) законспектоване свідоцтво про зміни певних серцевої діяльності при стресових умовах праці.

МРПЛ-1 – з цього джерела в першій (1) зошит тематичного конспекту, під назвою ”Методики Реєстрації Показників Людини” (МРПЛ), законспектоване свідоцтво про методики реєстрації показників людини.

Призначення Бібліотечної картки полягає у систематизації літературних джерел за авторами і роками видання, у письмової фіксації факту конспектування першоджерела і всіх „бібліотечних координаті” кожного з них тощо.

Науково-практична корисність різних видів письмової фіксації першоджерела наукових фактів представлена в таблиці №2.

Таблиця 2