Етапи хірургічної операції

Хірургічні операції складаються з декількох етапів: обробки операційного поля, анестезії, розсікання (роз'єднання) тканин (хірургічного доступу), при­пинення кровотечі (гемостазу), основного етапу операції (резекції, видалення патологічно змінених органів, тканин, сторонніх тіл тощо), зшивання тканин і дренування операційної рани, накладання асептичної пов'язки на рану. До всіх існуючих типових операцій розроблені відповідні хірургічні доступи, лише при нетипових операціях (при травмах, вогнепальних пораненнях) використову­ють доступи з врахуванням місця і характеру пошкодження. Важливим при виконанні операцій є ретельний гемостаз, щадне ставлення до тканин, дотри­мання правил асептики й антисептики.

Оперативна техніка

Під час операції кожний з її учасників - асистенти (помічники хірурга), операційна сестра, фельдшер, акушерка - повинні чітко знати і виконувати свої обов'язки. Для попередження повітряно-краплинної інфекції забороняють­ся будь-які розмови учасників операції, ходіння в операційній.

Перед кожним хірургічним втручанням операційна сестра повинна узго­дити з хірургом необхідний інструментарій, матеріал та вияснити можливі ва­ріанти оперативного втручання, які необхідно забезпечити. Узгоджена робота всіх учасників операції - важлива умова її успіху. Операційна сестра готує інструментальний столик так, щоб під час хірургічного втручання можна було б своєчасно і зручно подати необхідний інструмент хірургу. Всі учасники опе­рації повинні добре знати її послідовність і уважно стежити за ходом її вико­нання. Операція розпочинається з обробки операційного поля за Гросіхом-Філончиковим. Місце хірургічного доступу при великих операціях відгород­жують за допомогою самоклеючих серветок і стерильних простирадл, при малих - рушниками. Після цього операційне поле додатково обробляють розчином йодонату, або хлоргенседину, стериліуму та ін. На початку операції подається скальпель для розсікання шкіри і затискачі для зупинки кровотечі. Для тим­часової зупинки кровотечі використовують кровоспинні затискачі, марлеві кульки, серветки або електрокоагуляцію. Для зупинки кровотечі з великих судин застосовують лігатури (нитки для перев'язування кровоносних су­дин). Подаючи інструменти та приймаючи їх від хірурга й асистентів, опера­ційна сестра слідкує за тим, щоб попередити випадкове їх інфікування. Відпра­цьований матеріал вона викидає в таз, а інструменти ретельно протирає марлею, змоченою розчином антисептика. При розкритті порожнистого органа (кишки, шлунка), гнійника чи іншого утвору використовують окремі інструменти. Операційна сестра повинна слідкувати за ходом операції і по­давати необхідний інструмент безпосередньо в руку хірургу або своєчасно викладати його на столик. Вона слідкує за тим, щоб кожний інструмент лежав на своєму місці, звідки його можна було б легко подати хірургу. Подавати скальпель, ножиці, гачки, затискач, голкотримач та інші інструменти необхідно так, щоб, не переклада­ючи в руках, їх відразу ж можна було вико­ристовувати (рис. 1.8.1).

Рис. 1.8.1. Методика подачі інструментарію:

а - скальпеля; б - ножиць; в - гачка; г-шприца.

Всі гострі та ріжучі інструменти необхід­но подавати ручками вперед.

В обов'язок операційної медичної сестри входить: контроль за дотриманням асептики в операційній; своєчасна подача білизни і пе­рев'язувального матеріалу; видалення забруд­нених інструментів, марлевих кульок, серве­ток; контроль за кількістю матеріалу й інстру­ментів, що вводиться в порожнину ран; слідкування за цілістю гумових рукавичок усіх членів хірургічної бригади, зміною інстру­ментів і білизни на відповідних етапах операції.