2 Урбоекологічний аналіз основних факторів, що впливають на прийоми озеленення та благоустрою об’єкта

2.1 Містобудівельна ситуація

Національний лісотехнічний університет єдиний в Україні вищий навчальний заклад лісотехнічного профілю, який з 2004р. відзначив 130-літній ювілей, пройшовши шлях від вищої Крайової школи лісового господарства до визнаного центру лісотехнічної освіти й науки як в Україні, так і за її межами. Він був заснований у 1874р.

Університет розташований у Франківському районі за адресою: вул. Генерала Т. Чупринки, 103. Кількість студентів понад 6000 осіб. Туди можливо доїхати за допомогою маршрутного таксі: №97 та №61, а також трамваїв №3 та №5. Поблизу розташовані гуртожитки. Також у цьому районі знаходяться парк «Піскові озера» та «парк Студентів». Поряд багато житлових будинків садибної забудови. З адміністративних установ тут знаходиться адміністрація Франківського району. По вулиці Повстанській, що відгалужується від Ген. Чупринки, є Львівська гімназія міжнародних відносин. Є декілька дитячих дошкільних установ. Навпроти університету є ще один вищий навчальний

заклад – інститут новітніх технологій ім. В.Чорновола.

Рис.2.1 Вигляд Національного лісотехнічного університету із супутника

Площа Лісотехнічного університету, включаючи дендропарк, складає 6,2га. Рельєф переважно рівнинний. Перед головним корпусом знаходиться партерний квітник. В основу паркової зони покладений систематичний принцип, що дало можливість представити дерева і чагарники родовими групами: горіх, сосна, клен і т.д.

Дендропарк, що започаткований в 1954 році, містить колекцію 150 таксонів деревних рослин, а також колекції трав’янистих декоративних, лікарських рослин, “Карпатарій”, “Кам’янисту гірку” та “сад першокурсника”, що в загальному налічують 837 представників флори відкритого ґрунту.

Деревна колекція дендропарку включає таких цінних представників східноазіатської дендрофлори, як метасеквойя китайська, модрина японська, акебія п’ятилиста, багряник японський, кельрейтерія волотиста. Північноамериканські інтродуценти представлені туєю велетенською, ліквідамбром стираксовим. привертають увагу декоративні форми аборигенів: вільхи сірої, бузку угорського.

Даний об’єкт є навчальною базою для студентів. Тут можливо проходити практику.

Рис.2.2 Партерний квітник	Рис.2.3 Навчальний “скляний” корпус

2.2 Характеристика природних умов

2.2.1 Геоморфологічні особливості

Зелена зона Львова займає своєрідне географічне положення: вона розміщена на Головному європейському водорозприділенні Балтійського та Чорноморського басейнів. територія зеленої зони міста характеризується великою різноманітністю ландшафтів і форм земної поверхні. Тут можна виділити декілька найбільш виражених орфографічних елементів: Розточчя, Львівське плато. Львів розташований на крейдових, третинних та четвертинних відкладах. Підошва крейдових відкладів залягає на глибині 300 – 400м на розмитій поверхні відкладів карбону. По віку крейдові відклади відносяться до синонських і являють собою однорідну товщу слабо намулистих піщаних зелено-сірих мергелів. Третинні відклади виступають у вигляді пісковиків, вапняків, гіпсу, досягають місцями 100м товщини і є головним геологічним елементом будови району Львова: з них складаються всі його пагорби (Високий Замок, пагорби Шевченківського гаю, гора Чортова скеля та ін.). Місцями третинні відклади сильно порушені ерозією. Четвертинні відклади найбільш широко представлені лісами, які суцільним шаром покривають Львівське плато, а місцями схили долин.