5 Правила оформлення звіту

Залежно від особливостей і змісту звіт складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їх сполучень.

Звіт оформляють на одній стороні аркушів білого паперу формату А4 (210х297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297х420 мм).

Звіт може мати рукописний вид або його друкують машинописним способом із використанням комп'ютерної техніки або друкарської машинки.

Текст звіту слід писати (друкувати), додержуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм.

У разі машинописного оформлення звіту гарнітура шрифту – Times New Roman (Cyr), кегль (висота букв) –14, колір – чорний, інтервал між строк (інтерліньяж) – полуторний при друку на комп'ютері і подвійний при друку на друкарській машинці. Щільність тексту повинна бути рівномірною (без розріджень і ущільнень). Текст не прийнято перевантажувати маркерами, курсивом, іншими шрифтами. Він мусить виглядати досить одноманітно.

Структурні елементи “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ” не нумерують.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів звіту і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка и друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи, наприклад:

4 Технологія виробництва кольорових

МЕТАЛІВ

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці, наприклад:

4.1 Аналіз технологічних аспектів виробництва кольорових металів

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Також не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом повинна бути 3–4 інтервали, що відповідає одному пропущеному рядку при наборі на комп'ютері (3 інтервали), чи при друку на друкарській машинці (4 інтервали).

Розділи, підрозділи, пункти й підпункти слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи звіту повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті звіту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад 1.1, 1.2 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу та порядкового номера пункту, або з номеру розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад 1.1, 1.2, або 1.1.1, 1.1.2 і т.д. Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д. Після номера підпункту крапку не ставлять. Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти і далі – на підпункти, номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад: 1.1.3, 1.2.1 і т.д. Після номеру підпункту крапку не ставлять.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту звіту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш, реферат і зміст включають до загальної нумерації сторінок звіту, але номер сторінки на них не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок звіту.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у звіті.

Фотографії розміром менш за формат А4 мають бути наклеєні на аркуші паперу формату А4.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. Ілюстрація позначається словом “Рисунок __”, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після ілюстрації, наприклад: “Рисунок 3.1 – Схема розміщення”. За необхідності під ілюстрацією нижче її назви розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад: рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу.

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, ії можна переносити на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними позначають: “Рисунок __, аркуш __”.

Приклад оформлення рисунка:

Схему мідеплавильного конвертору наведена на рис. 3.2.

Рисунок 3.2 – Мідеплавильний конвертор:

1 - фурми повітряного дуття; 2 - футерований кожух; 3 - зубчата передача; 4 - обід; 5 - горловина для заливки штейну; 6 - отвір для завантаження флюсу; 7 - повітропровід; 8 - опорні ролики; 9 - електродвигун з редуктором

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць (рис. 5.1).

Рисунок 5.1 – Складові частини таблиці

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті звіту.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацію в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово “Таблиця ___” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження табл. ___” з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули та рівняння виконують з використанням редактора “Microsoft equation”. Відображення символів і числових коефіцієнтів у формулах і рівняннях виконують курсіви, при цьому дотримуючись наступних розмірів: звичайний (Full) – 16 пт; великий індекс (Subscript/Superscript) – 12 пт; малий індекс (Sub-Subscript/Subscript) – 10 пт; великий символ (Symbol) – 18 пт; малий символ (Sub-Symbol) – 14 пт.

Формули і рівняння у звіті (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад: формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій їх наведено у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід надавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки.

Приклад

“Відомо, що

(3.1)

де , - математичне очікування;

, - середнє квадратичне відхилення міцності та навантаження”.

Перенос формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак “х”.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

При посиланні в тексті звіту на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланнях слід писати: “...у розділі 4...”, ...дивись 2.1...”, “...за 3.3.4...”, “ ...відповідно до 2.3.4.1...”, “...на рис. 1.3...”, або “...на рисунку 1.3...”, “...у таблиці 3.2...”, “...(див. 3.2)...”, “...за формулою (3.1)...”, “...у рівняннях (1.23) – (1.25)...”, “...у додатку Б...”.

Посилання в тесті звіту на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “...у роботах [1-7]...”.

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклади оформлення бібліографії у списку джерел:

- монографії:

один, два або три автори:

Афанасьев В.В., Василевский О.Н. Расчеты электрических цепей на программируемых микрокалькуляторах. – М.: Энергоиздат, 1992. – 190 с.

чотири автори:

Основы создания гибких атоматизированных производств / Л.А.Пономаренко, Л.В.Адамович, В.Т.Музычук, А.Е.Гридасов / Под ред. Б.Б.Тимофеева. – К.: Техніка, 1986. – 144 с.

п'ять та більше авторів:

Системный анализ инфраструктуры как элемент народного хозяйства / Белоусова Н.И., Вишняк Е.И., Левит В.Ю. и др. – М.: Экономика, 1981. – 62 с.

- колективний автор:

Составление библиографического описания: Краткие правила / Междувед. каталогизац. комис. при Гос. б–ке СССР им. В.И. Ленина. – 2–е изд., доп. – М.: Изд–во “Кн. Палата”, 1991. – 224 с.

- багатотомні видання:

История русской литературы: В 4 т. / АН СССР. Ин–т рус.лит. (Пушкин. дом). – М., 1982. – Т.3: Расцвет реализма. – 876 с.

- перекладні видання:

Гроссе Э., Вайсмангель Х. Химия для любознательных: Пер. с нем. – М.: Химия, 1980. – 392 с.

- стандарти:

ГОСТ 7.1.–84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. – Взамен ГОСТ 7.1.–76; Введ. 01.01.86. – М.: Изд–во стандартов, 1984. – 78 с.

- збірники наукових праць:

Обчислювальна й прикладна математика: Зб. наук. пр. – К.: Либідь, 1993. – 99 с.

- словники:

Библиотечное дело: Терминол. словарь / Сост. И.М. Суслова, Л.Н. Уланова. – 2–е изд. – М.: Книга, 1986. – 224 с.

- депоновані наукові праці:

Обзор аналитических методов расчета и оптимизации мультиресурсных систем обслуживания / Меликов А.З., Константинов С.Н.; Науч. произв. корпорация “Киев. ин–т автоматики”. – Киев, 1996. – 44 с. – Рус. – Деп. в ГНТБ Украины 11.11.96, № 2210 – Ук96 // Анот. в ж. Автоматизация производственных процессов, № 2, 1996.

Пономаренко Л.А., Меликов А.З. Алгоритмы управления в неполнодоступных марковских сетях со сложными механизмами обслуживания и очередями // Ред. ж. Автоматика и вычислительная техника. – Рига, 1989. – 11 с. Деп. в ВИНИТИ 8.12.89 г., № 7305–В89.

- складові частини книги:

Пономаренко Л.А. Организующая система // Автоматизация технологических процессов в прокатном производстве. – М.: Металлургия, 1979. – С.141–148.

- складові частини збірника:

Пономаренко Л.А. Структура системы прерывания с ситуационными приоритетами в АСУТП станов горячей прокатки // Разработка автоматизированных систем управления технологическими процессами. – Тбилиси: Сабчота Сакартвело. – 1976. – С.3–16.

- складові частини журналу:

Меликов А.З., Пономаренко Л.А. Оптимизация цифровой сети интегрального обслуживания с конечным числом пользователей и блокировками // Автоматика и телемеханика. – 1992. – № 6. – С.34–38.

- складові частини енциклопедії:

Долматовский Ю.А. Электромобиль // БСЭ. – 3–е изд. – М., 1988. – Т.30. – С.72.

- тези доповідей:

Пономаренко Л.А., Жучкова И.В. Оптимальное назначение приоритетов при организации доступа в локальных вычислительных сетях АСУТП // Труды Междунар. конф. “Локальные вычислительные сети” (ЛОКСЕТЬ 88). – Том 1. – Рига: ИЭВТ АН Латвии. – 1988. – С.149–153.

Melikov A.Z., Ponomarenko L.A. On the approach to optimal control of queuing systems with multiple classes of customers // Proc. International Conf. on Syst. Sci. XII. – Wroclaw (Poland). – 1995. – P.507–515.

- дисертації:

Луус Р.А. Исследование оборудования с пневмовакуумным приводом для захвата, перемещения и фиксации при обработке пористых и легкоповреждаемых строительных изделий: Дис... канд. техн. наук: 05.05.04. – М., 1982. – 212 с.

- автореферати дисертацій:

Поликарпов В.С. Философский анализ роли символов в научном познании: Автореф.дис.. д–ра филос. наук: 09.00.08 / Моск. гос. пед. ин–т. – М., 1985.

– 35 с.

- препринти:

Пономаренко Л.А., Буадзе В.В. Математические модели и алгоритмы сбора и обработки информации в АСУТП непрерывных станов горячей прокатки. – К.: 1976. – 37 с. (Препр./ АН Украины. Ин–т кибернетики; 76–76).

- звіт про науково–дослідну роботу:

Проведение испытаний и исследований теплотехнических свойств камер КХС–2–12–ВЗ и КХС–2–12–КЗІО: Отчет о НИР (промежуточн.) / Всесоюзн. заочн. ин–т пищ. пром–ти. – ОЦО 102ТЭ; N ГР 800571; Инв. № В119692. – М., 1981. – 90 с.

- авторські свідоцтва:

А.с. 1007970 СССР, МКИ В 25 J 15/00. Устройство для захвата неориентированных деталей типа валов / В.С.Батулин, В.Г.Кемайкин (СССР). – № 330585/25; Заявлено 23.11.81; Опубл.30.08.83, Бюл. № 12. – 2 с.

А.с. 1626362. Украина. Линейный импульсный модулятор / В.Г.Петров (Украина). – 4 с. ил.; Опубл. 30.03.93, Бюл. № 13.

- патенти:

Пат. 4601572 США, МКИ G 03 В 27/74. Microfilming system with zone controlled adaptive lighting / Wise David'S. (США); McGraw–Hill Inc. – № 721205; Заявл. 09.04.85; Опубл.22.06.86; НКИ 355/68. – 3 с.

- каталоги:

Каталог млекопитающих СССР. Плиоцен – современность / АН СССР, Зоол. ин–т; Под ред. И.М. Громова, Г.И. Барановой. – Л.: Наука, Ленинг. отд–ние, 1981. – 456 с.

- інструкції:

Типовая инструкция по эксплуатации топливоотдачи тепловых электростанций: ТИ 34–70– 044–85: Утв.Гл. техн.упр. по эксплуатации энергосистем 01.10.85: Срок действия установлен с 01.01.86 до 01.01.95 / М–во энергетики и электрификации СССР. – М., 1986. – 43 с.

рекомендована ЛІтература

1. Общая металлургия / П.П.Арсентьев, В.В.Яковлев, Н.Г.Крашенинников и др. – М.: Металлургия, 1986. – 360 с.

2. Металлургия вторичных цветных металлов и сплавов. История. Основные этапы развития предприятий. Кадры /В.А.Попов, В.А.Золотухин, В.И.Боленков и др. – Севастополь: «Вебер», 2003. – 347 с.

3. Донецкий государственный научно-исследовательский и проектный институт цветных метал лов. История. Основные разработки. Кадры /В.А.Золотухин, В.А.Попов, С.А. Козицкая и др. – Донецк, 2002. – 304 с.

4. Новые способы извлечения металлов /Под ред. М.Дж.Колли. – М.: Металлургия, 1987. – 255 с.

5. Збожна О.М. Основи технології. Навчальний посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 486 с.

6. Бредихин В.Н., Маняк Н.А., Кафтаненко А.Я. Свинец вторичный. – Донецк, Изд. дом «Кальмиус», 2005. – 245 с.

7. Механическое оборудование заводов цветной металлургии. В 3-х частях. – М.: Металлургия, 1988.

Ч. 1. Механическое оборудование для подготовки шихтовых материалов / Д.П.Притыкинн. – 392 с.

Ч. 2. Механическое оборудование цехов для производства цветных металлов / Л.С.Кохан, А.И.Сапко, А.Я.Жук. – 326 с.

Ч. 3. Механическое оборудование цехов по обработке цветных металлов / А.А.Королев, А.Г.Навроцкий, В.А.Вердеревский и др. – 1989. – 624 с.

Додаток А

(довідковий)

Приклад оформлення титульного аркушу звіту з першої навчальної (ознайомлювальної) практики