2.2. Конструкція та робота респіратора.
Респіратор складається із повітряної і киснеподаючої систем основні складові яких розміщені у дюралюмінієвому ранці та підвісної системи.
Повітряна система (рис. 2) включає з’єднувальну коробку 15 до якої приєднані гофровані шланги 14, з клапанами вдиху і видиху 13, регенеративний патрон 3 з надлишковим клапаном 2, дихальний мішок 4 та холодильник 11. Киснеподаюча система складається з кисневого балону 5 з вентилем 6, кисневого блоку 7 та капілярної трубки з манометром 12.
До з’єднувальної коробки 1 приєднується гумова груша вмонтованого в неї насосу 2 для відкачування слини, та лицева частина. Лицьова частина представлена мундштуковим пристосуванням із захисним чохлом, носовим затискачем і головним гарнітуром або панорамною дихальною маскою "Меді" з переговорною мембраною.
Кисневий блок 7 складається з трьох пристроїв: редуктора, легеневого автомата і аварійного клапана (байпаса).
З'єднувальний пристрій 9 поєднує у одне ціле кисневий блок 7, дихальний мішок 4 та перекривний вентиль 8 гумової капілярної трубки манометра 12.
Працює респіратор наступним чином (рис. 3). Повітря для дихання надходить через з’єднувальну коробку 1 в органи дихання людини по гофрованому шлангу вдиху 20. Повітря що видихається видаляється по гофрованому шлангу видиху 3 через клапан видиху 4, надходить до регенеративного патрону, заповненому ХПВ (хімічним поглиначем вапняним) 5 у кількості не менше як 2 кілограми. Повітря що видихується містить у своєму складі близько 4% диоксиду вуглецю (СО2). При фільтрації через ХПВ вуглекислий газ поглинається, очищене від нього повітря зволожується, нагрівається та надходить до дихального мішка 7 місткістю 4,5 дм3. . У зв'язку з перевищенням подачі кисню над його споживанням, частина повітря що видихається видаляється через надлишковий клапан 6 мембранного типу який змонтовано на регенеративному патроні. Повітря яке надходить до дихального мішка має зменшений вміст кисню. Його збагачення до природного стану відбувається у дихальному мішку внаслідок надходження до нього кисню з кисневої системи.
|
Киснева система може працювати у трьох режимах. При відкритому запірному вентилі 9 кисень з балону 8 (де він знаходиться під тиском 20 МПа) надходить до редуктора 11 в якому тиск зменшується і через та калібрований отвір подається у дихальний мішок у кількості 1,3-1,5 дм3/хв. При виконанні важкої роботи потреба організму людини у кисні, частота та глибина вдиху збільшується. Наприкінці вдиху (при наявності вакумметричного тиску 100-300 Па) легеневий автомат 14 додатково в імпульсному режимі подає кисень у дихальний мішок з витратою 60-100 дм3/хв. При виході із ладу легеневого автомату, редуктора або при необхідності продувки системи респіратора киснем для запобігання заазотування, та при незадовільному стані людини, подача кисню здійснюється в обхід редуктора шляхом короткого натискання на кнопку аварійного клапана 12 (байпаса). Витрата кисню при цьому становить 60-150 дм3/хв. |
Рис3. Схема дії ізолюючого регенеративного респіратора Р-30:
|
рух
повітря при вдиху,
рух
повітря при видиху
Далі дихальна суміш надходить до холодильника 18, в якому охолоджується , далі через клапан вдиху 19 по гофрованому шлангу 20 до з’єднувальної коробки 1 і через лицеву частину у легені людини. Рух повітря завжди здійснюється в одному напрямку по замкненому циклу.
При виконанні робіт середньої важкості повітря що вдихається охолоджується через відкриту горловину та поверхні холодильника. Виконання рятувальних робіт у середовищі з підвищеними температурами (більше 27оС) у холодильник закладається охолоджуючий елемент 17 а горловина холодильника закривається кришкою 16. Охолоджуючі елементи, представляють собою брикети водяного льоду в пластикових формах які доставляються у спеціальних термосах. При плавленні льоду охолоджуючого елемента в холодильнику респіратора відбувається охолодження внутрішньої стінки корпуса холодильника і на 4...7 0С - повітря, що вдихується. Оскільки час ефективної дії охолоджуючого елемента становить біля 2 год., то конструкцією респіратора передбачена можливість заміни охолоджуючого елемента, що розтанув, резервним у процесі ведення робіт без порушення герметичності апарата.
Контроль за витратою кисню здійснюється за показниками манометра 15, підключеного до системи балона через гнучку капілярну трубку, який включається для зняття показань при відкритому вентилі 10.