Тема 3. Історичні тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносин.Форми сім’ї.

• Шлюб – історично мінлива соціальна форма відносин між чоловіком та жінкою, через які суспільство упорядковує та санкціонує статеве життя, встановлює подружні права та обов’язки.

Еволюція шлюбних відносин

1. Груповий шлюб – із ендогамії (статевих стосунків в середині роду), через агамію (тимчасова заборона статевих зв’язків), виникла екзогамія (систематичні зв’язки між представниками різних родів). Отже, груповий шлюб це є перша форма шлюбних відносин. Роди зв’язувалися, але не по виробництву матеріальних благ, а лише по народженню дітей. Походження велося за матір’ю, існував матріархат.

2. Парний шлюб – існує ще колективне господарство, жінка користується свободою нарівні з чоловіком, вона виділяє одного головного чоловіка і навпаки. Такий шлюб ще не регулювався спільнотою, його зв’язували лише добра воля партнерів, але це не було ще постійне партнерство. Відбувається розподіл праці. З’являється скотарство, ремесла, виникає приватна власність.

3. Індивідуально-парний шлюб (моногамія) – із розвитком приватної власності чоловік починає займати головну роль. Материнське право відміняється, спадковість йде по батьківській лінії. Батьківська необмежена влада, йде закабаління жінки. Відбувається поневолювання однієї статі іншою.

• Основні ознаки сім’ї: шлюбні або кровнородинні зв’язки між всіма її членами; сумісне проживання в одному приміщенні; спільний сімейний бюджет.

• Дофамілістична епоха. Сім’я та фамілістична культура виникають історично. Бо в умовах групового шлюбу і поділу роду на екзогамні та ендогамні групит функція батьківства розповсюджувалася на весь рід-племя, на старших представників роду. Тому потрібна була досить довга еволюція для виділення та деталізації соціальних ролей матері та батька, інших родинних зв’язків. Існувала система соціальних норм багатодітності.

• Доіндустріальна епоха. Для виникнення сім’ї необхідна наявність: власності, економіки,відносин влади та підкорення. Сімейний спосіб життя ставав майже єдиною формою буття особистості(виробництво, навчання, відпочинок, дозвілля). Благополуччя сім’ї –гарантувало благополуччя індивіда. Нероздільність сім’ї та економіки, домінування влади родинності, переважання селянської родини, багатодітність, міцна влада міжпоколінних зв’язків – забезпечували сім’ї стійкість серед інших соціальних інститутів.

• Індустріальна епоха. Родинність відділяється від соціально-економічної діяльності, різке розмежування дому та позасімейного світу, поява найманої праці жінок, позасімейна мобільність синів та дочок, перхід від централізованої розширеної сім’ї до нуклеарної, шлюбні відносини стають вищими за родинно-батьківські, дозвіл розлучень, можливість втручання в репродуктивний цикл, “відкрита система” вибору партнера, розповсюдження малодітності.

• Різновиди сімей:

  1. За критерієм влади та лідерства:

Патріархальна – де головою є батько;

Матріархальна – де головою є мати;

Егалітарна – де немає чітко визначеного лідерства.

2)за соціальним становищем подружжя або їх батьків:

гомогенні – де подружжя приблизно з одного соціального середовища;

гетерогенні – де подружжя походить із різних соціальних груп, класів.

3)за соціально-демографічними ознаками:

гомогамні – сім’ї однорідні за національністю, віком, професією, освітою;

гетерогамні – де є відмінності за соціально-демографічними індикаторами.

4)за просторово-територіальною локалізацією:

патрілокальні – коли молодята йдуть жити у дім чоловіка;

матрілокальні – коли молодяти йдуть жити до батьків дружини;

неолокальні – коли молодята проживають окремо від батьків.

5)за формою сім’ї:

розширена сім’я – сім’я, яка включає в себе нуклеарну сім’ю та ще багатьох родичів, де проживає декілька поколінь;

нуклеарна сім’я – складається із дорослих(батьків) та їх дітей.