Додаткова

22. Наумов А. В. Введение в уголовное право. (Лекция) // Госу­дарство и право. – 1993. – № 11. – С. 71-78.

23. Петрова Г. О. Норма и правоотношение – средства уголовно-правового регулирования: Монография. – Н. Новгород: Изд-во ННГУ, 1999.

24. Фефелов П. А. Механизм уголовно-правовой охраны. Основные метологические проблемы. – М.: Наука, 1992.

25. Филимонов В. Д. Охранительная функция уголовного права. – СПб: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003.

Тема 2. Принципи кримінального права

Семінарське заняття – 2 год.

1. Поняття і значення принципів кримінального права.

2. Необхідність законодавчого визначення видів та змісту принципів кримінального права і його практичне значення.

3. Характеристика окремих принципів кримінального права.

Література, рекомендована для підготовки до занять: Нормативні акти

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ра­ди України 28 червня 1996 р. із змінами від 8 грудня 2004 р.: Офіц. видання (ст. 8, 9, 25, 57, 58, 61, 64, 69, 75, 85, 92, 94, 147, 150, 152, п. 1 і 4 перехід­них положень). – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006.

2. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. – К.: Атіка, 2006.

Спеціальна література:

3. Вартилецька І.А. Сучасні тенденції щодо реалізації принципів кримінальної відповідальності та покарання в Україні // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 1999. – Вип. 2. – С. 64 – 74.

4. Гацелюк В.А. К вопросу о классификации принципов уголовного права // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. – 2000. – Вип. 3. – С. 124 – 136

5. Гацелюк В.О. Чи матиме наше кримінальне право свої принципи? // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. – 1999. – Вип. 2. – С. 94 – 107.

6. Литвин О.П. Відхилення від принципів кримінального права в притягненні до кримінальної відповідальності корумпованих осіб, виконуючих “офіційні замовлення” представників професіональної та організованої злочинності // Доповідь на міжнародному семінарі “Класифікація та розміщення засуджених” за участю експертів Ради Європи та керівного складу кримінально-виконавчої системи України. Матеріали міжнародного семінару.- К.: КІВС ,1998.-С.39-45.

7. Меркулова В.О. Відповідність законодавчої та правозастосовної діяльності в Україні принципу гуманізму кримінальної політики, права відносно жінок, які вчинили злочин // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 3. – С. 52 – 56.

8. Навроцький В. Проблема встановлення меж кримінально-правової регламентації суспільних відносин. // Драгоманівський збірник. “Вільна спілка”та сучасний український конституціоналізм / За ред. Т.Г.Андрусяка. - Л.: Світ, 1996. - С.231-336

9. Пономаренко Ю.А. Способи декриміналізації злочинів // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук конф. молодих учених (м. Харків, 20-21 грудня 2001 р.) / За ред. М.І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. С. 118-121.

10. Сташис В.В. Засади формування та реалізації кримінальної політики держави за Конституцією України: (“Круглий стіл”: Сташис В., Борисов В., Грошевий Ю., Баулін Ю., Зеленецький В.) // Право України. – 1997. - № 9.

11. Хомич В.І. Реалізація кримінальної політики в Україні // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 1999. – Вип. 1. – С. 67 – 71.

12. Яценко С.С. Ніякого покарання без закону (ст. 7 Конвенції про захист прав людини та основних свобод): аспекти реалізації// Актуальні проблеми формування правової держави. До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Матеріали Міжнародної науково – практичної конференції: У 2-х частинах. Частина 1. – Харків, 2000. – С. 125 – 128.