Питання для обговорення:

1. Шлюб як Божа установа і св. Тайна:

• шлюб як освячений Богом союз між чоловіком і жінкою;

• мета подружнього життя;

• християнські принципи єднання чоловіка і жінки в шлюбі.

2. Шоста та Дев’ята Заповіді Божі(Не чужолож. Не пожадай жінки ближнього твого):

• подружня вірність як основа щасливого сімейного життя;

• гріхи проти Шостої і Дев’ятої Божих заповідей;

• сучасні перешкоди щодо збереження духовної та фізичної чистоти: преса, телебачення, відео, електронні ЗМІ, мода тощо.

• розлучення як порушення біблійних приписів.

3. Чоловік і жінка в християнстві:

• становище чоловіка та жінки в Старому Заповіті;

• християнство як егалітарна концепція. Роль чоловіка та жінки в Новому Заповіті;

• історичний погляд на роль чоловіка та жінки в християнському суспільстві;

• християнський погляд на призначення жінки і чоловіка.

Шлюб як Божа установа і св. Тайна

Християнський шлюб – це освячений Церквою, добровільний, заснований на обопільному коханні, довічний союз між чоловіком і жінкою. Його ціль – взаємодоповнення і допомога на життєвому шляху до спасіння, а наслідки – благословенне народження і християнське виховання дітей.

Римський юрист Модестин дає найбільш повне і широке визначення: «Шлюб – це поєднання чоловіка і жінки на все життя, Божественної і людської правди сполучення». Християнське вчення шлюб визнає союзом, в якому наречений і наречена приймають на себе обов’язок нерозривно жити разом усе життя, як чоловік і жінка, взаємно доповнюючи себе при вирішенні релігійно моральних запитів і допомагаючи одне одному в життєвих потребах. Подібний взаємозв’язок створює ті сприятливі умови, в яких народжуються і виховуються діти.

Церква, крім цього, вбачає в Таїнстві шлюбу духовну «таємницю», яка стає доступною свідомості подружжя як тайна єднання Господа Ісуса Христа з Церквою. Тому шлюб розглядається нею як особливе таїнство, з’єднане з Благодаттю Божою. Особливе значення в християнському шлюбі надається духовно-моральному елементу, який базується на принципі свобідної згоди наречених, за яким чоловік є головою цього союзу, а жінка – його товаришем, помічницею і учасником у всіх обставинах спільного життя.

Свій погляд на сутність і значення шлюбу в житті віруючих людей Церква базує на свідченні Священого Писання. «Недобре бути чоловікові одному, створімо йому помічницю, подібну до нього». Господь, створивши першим чоловіка, створив потім і жінку, щоб вона була помічницею йому і щоб вони обоє стали одним тілом (Бут. 2, 18; 22-24), а в надра обох, вливши любов, наділив природнім імпульсом бажати одне одного. Але, щоб не усяка жінка мала потяг до усякого чоловіка, визначив межу їхнім жаданням, яка зветься одруженням.

Отже, шлюбний союз чоловіка і жінки встановлений Самим Творцем у Раю після створення перших людей, яких Господь благословив словами: «Плодіться і розмножуйтесь, і наповнюйте землю, і володійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!» (Бут. 1, 28).

Благословення ж Боже ясно вказує на те, що люди повинні дивитися на шлюб, як на велику і святу справу, пов’язану з обов’язками не тільки стосовно одне одного, але й по відношенню до Бога.

Створенням чоловіка і жінки, і об’єднанням їх в тісний шлюбний союз Господь завершив свою премудру побудову видимого світу і віддав його людині для владарювання, направляючи до здійснення Своїх премудрих цілей, для поширення Царства Божого на землі, для увіковічення слави Божої.