5.2. Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування

Фінансові ресурси – це грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні підприємств і призначені для виконання ними певних фінансових зобов’язань.

Загальна сума фінансових ресурсів підприємства складається з таких складових:

• статутний капітал;

• додатковий вкладений капітал;

• резервний капітал;

• нерозподілений прибуток;

• амортизаційні відрахування;

• забезпечення подальших витрат і платежів;

• довгострокові і короткострокові кредити банків;

• відтерміновані податкові зобов’язання;

• кредиторська заборгованість усіх видів (зі страхування, за авансами одержаними, за векселями виданими, з оплати праці, з учасниками тощо).

Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти. Власні фінансові ресурси формуються за рахунок власних джерел фінансування. Вони утворюються уже під час організації підприємства при формуванні його статутного капіталу.

В процесі виробничо-господарської діяльності власні фінансові ресурси підприємства поповнюються у результаті отримання доходів і прибутків. Ці фінансові ресурси називають власними внутрішніми фінансовими ресурсами. Водночас, підприємство може отримувати фінансові ресурси у власне використання від емісії власних акцій, отримання дотацій, субсидій, дивідендів, відсотків на цінні папери інших емітентів тощо. Такі фінансові ресурси називають власними зовнішніми фінансовими ресурсами.

Часто підприємству не вистачає власних фінансових ресурсів і тоді воно залучає їх на фінансовому ринку у формі банківських кредитів, коштів від емісії облігацій, інших видів цінних паперів, кредиторської заборгованості тощо. Такі фінансові ресурси називають залученими. Залучені фінансові ресурси формують з залучених джерел фінансування. Класифікацію фінансових ресурсів за джерелами формування подано на рис. 5.3.

5.3. Банки та їх види. Банківські операції

Банк – кредитно-фінансова установа, що зосереджує тимчасово-вільні кошти (грошові вклади), надає їх у строкове користування у формі кредитів (позик), стає посередником у взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами, установами чи окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, здійснює операції з валютою, золотом та інші функції. За функціями і характером виконуваних операції банки поділяються на центральні (емісійні), комерційні (депозитні), інвестиційні, ощадні тощо.

Банківські операції поділяють на активні та пасивні.

Активні операції банків – це операції щодо розміщення тимчасово вільних коштів, які є в їхньому розпорядженні, шляхом видавання кредитів та купівлі цінних паперів чи іншого майна. Поділяються на обліково-позикові операції та банківські інвестиційні (вкладення коштів у цінні папери, інвестування виробництва).

Пасивні операції банків – це операції банків щодо залучення коштів за рахунок збільшення вкладів та випуску цінних паперів. Є основним джерелом банківських ресурсів.

Депозитні операції – це операції банків щодо залучення заощаджень громадян і вільних коштів підприємств на вклади (пасивні операції) та вкладення тимчасово вільних ресурсів одних банків до інших кредитних установ, зокрема й до центрального банку

Розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Для здійснення розрахунків суб'єкти господарювання зберігають грошові кошти в установах банків на відповідних рахунках.

Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів, чеків, банківських платіжних карток та інших платіжних інструментів, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

При безготівкових розрахунках усі платежі провадяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов'язань і грошових претензій. Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахунку платника. У разі потреби банк може надати платникові кредит для здійснення розрахунків.

Комісійні операції – посередницькі операції банків, не пов’язані з наданням кредитів чи залученням коштів на банківські рахунки. До таких належать: операції щодо приймання і видавання грошей (як готівки, так і безготівкових коштів); операції з обміну валюти; здавання сейфів у тимчасове користування тощо.