Тема 2.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ КОШТІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ В УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ

1. Розпорядники коштів.

2. Бюджетна класифікація доходів і видатків бюджетних установ.

3. Кошторис доходів і видатків та методика його складання.

4. Порядок складання проектів кошторисів, розгляду та затвердження кошторисів бюджетних установ.

5. Програмно-цільове фінансування.

Використані джерела

1. Бюджетний кодекс від 8 липня 2010 р. № 2456-УІ.

2. Порядок складання, розгляду, затвердження і основні вимоги до вико­нання кошторисів бюджетних установ. Постанова КМУ від 28.02.2002 р. 228.

3. Порядок обслуговування державного бюджету за видатками. Наказ ДКУ № 89 від 25.05.2004 р.

4. Про затвердження Порядку відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства. Наказ ДКУ № 221 від 02.12.2002 р.

5. Порядок обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в ор­ганах державного казначейства України. Затверджений наказом ДКУ від 09.08.2004 р. № 136.

1. Розпорядники коштів

Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Розпорядниками бюджетних коштів являються бюджетні уста­нови в особі їх керівників, що уповноважені на отримання бюджет­них асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.

За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поді­ляються на головних розпорядників та розпорядників нижчого рівня.

Головні розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України отримують повноваження шляхом встановлення їм бюджет­них призначень.

Бюджетні призначення — це повноваження надане головному розпоряднику бюджетних коштів, що має кількісне та часове обме­ження і дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Розпорядник коштів нижчого рівня — це розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований головному розпоряднику, або роз­поряднику вищого рівня, або діяльність якого координується через останнього.

Розпорядники коштів нижчого рівня поділяються на розпоряд­ників коштів 2 і 3 рівня. Це керівники підвідомчих установ і організа­цій і які отримують кошти з бюджету через вищого розпорядника на утримання своєї установи.

Одержувачі бюджетних коштів — це суб'єкти господарювання, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної уста­нови, та уповноважені розпорядником бюджетних коштів на здій­снення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти бюджету.

Головні розпорядники можуть бути по державному та місцевому бюджету.

Головні розпорядники коштів Державного бюджету України ви­значаються статтею 22 Бюджетного кодексу та затверджуються зако­ном про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бю­джетних призначень. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, — установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента Укра­їни, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціа­лізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогіч­них наук України, Національна академія правових наук України, На­ціональна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет. Зокрема, головними розпорядника­ми по місцевому бюджету є:

• за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, є — уповноважені юри­дичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші ор­гани влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

• за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішен­нями про місцеві бюджети, — місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київ­ської міської ради), головні управління, управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх ке­рівників.

Головний розпорядник бюджетних коштів:

• розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань і функ­цій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

• розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити та подає їх Міністерству фінансів чи місце­вому фінансовому органу. Бюджетний запит — документ, що підготовлений розпорядником бюджетних коштів, і містить обґрунтовані пропозиції щодо обсягу бюджетних коштів, що необхідні для його діяльності на наступний бюджетний період;

• отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у за­коні про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджет­них коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) ві­домості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджет­ними асигнуваннями;

• затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів ниж­чого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;

• здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отри­маних розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюд­жетних коштів;

• одержує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів;

• розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і скла­дає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників вико­нання бюджетних програм (у разі застосування програмно-ці­льового методу у бюджетному процесі).

А також виконує інші функції згідно з Бюджетним кодексом.

Для упорядкованості процесу розподілу бюджетних коштів, го­ловні розпорядники до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних ко­штів за територіями. Ці дані оформляються за встановленою формою головними розпорядниками на паперових та електронних носіях та подаються до Державного казначейства. Яке в свою чергу доводить отриману інформацію до своїх управлінь. Таким чином в управлін­нях держказначейства збирається інформація про мережу (перелік) бюджетних установ та організацій, що будуть отримувати кошти з державного бюджету.